Ухвала суду № 66395447, 04.05.2017, Харківський районний суд Харківської області

04.05.17

Справа № 635/4480/16-ц

Провадження № 2-др/635/5/2017

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

04 травня 2017 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Березовської І.В.

за участю секретаря судового засідання Грищука Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходилася зазначена справа.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 15 лютого 2017 року позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором № 842/1-27/40/8-031 від 08 серпня 2008 року в розмірі 13504,64 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22 квітня 2016 року еквівалентно 342662,08 гривень.

В решті позовних вимог Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5139,93 гривні.

31 березня 2017 року відповідач ОСОБА_1 надав до суду заяву, в якій просив ухвалити додаткове рішення у вище зазначеній справі, яким застосувати строки позовної давності до всіх вимог.

В обґрунтування зави посилався на те, що під час судового розгляду в своєму клопотанні він просив застосувати строк позовної давності до всіх зобовязань за кредитом, оскільки рішенням Дніпровського районного суду м. Києва видано виконавчий лист про стягнення суми боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором в розмірі 250314,59 грн. та видано виконавчий лист №6-112 від 03 березня 2011 року, який направлено на виконання Державній виконавчій службі Харківського районного управління юстиції для примусового виконання та часткового виконання рішення суду. Таким чином, банк скористався своїм правом та достроково стягнув з позичальника заборгованість за кредитним договором, змінивши при цьому строк виконання основного зобовязання. З огляду на наведене, перебіг позовної давності за вимогами банку про стягнення пені та заборгованості по процентам почався з наступного дня після одержання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором. Однак, під час ухвалення рішення, суд зазначені вимоги не вирішив.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не зявився, його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала та просила її задовольнити.

В судове засідання представник ПАТ «Укрсоцбанк» не зявилася, про час дату та місце судового засідання повідомлялася належним чином.

Згідно з ч.3 ст.220 ЦПК України неявка осіб, які беруть участь у справі не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового рішення.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає заяву відповідача такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1ст. 220 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 367 ЦПК України; судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно доЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні, при порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, судом ухвалено рішення щодо всіх позовних вимог, з приводу яких сторони подавали докази і давали пояснення.

Порушене відповідачем питання щодо застосування строків позовної давності є підставою для оскарження рішення суду в апеляційному порядку, а не для ухвалення додаткового рішення.

Враховуючи відсутність підстав, передбачених ч. 1ст. 220 ЦПК Українидля ухвалення додаткового рішення, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду.

На підставі викладеного, керуючисьст. 220 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в:

В ухваленні додаткового рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги. У разі, якщо ухвала була постановлена без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя - І.В. Березовська