Рішення № 66205317, 27.04.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/785/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Баранець А. М.

Доповідач Мурашко С. І.

РІШЕННЯ

Іменем України

27.04.2017 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Мурашка С.І.

суддів - Гайсюка О.В., Голованя А.М.

за участі секретаря - Яковлєвої Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 березня 2017 року і

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 та просила стягнути на її користь 7 000 доларів США заборгованості за договором позики, яка в гривневому еквіваленті становить 173 950 грн.

Зазначала, що 06.10.2014 року відповідач взяла у борг 7 000 доларів США, які зобов'язалась повернути в строк до 6 місяців, що підтверджується розпискою написаною власноручно відповідачем.

Відповідач своїх зобов'язань не виконала, добровільно повернути суму борг відмовляється.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 березня 2017 рокупозов задоволено та стягнуто з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2заборгованість в розмірі 7 000 доларів США, яка в гривневому еквіваленті становить 173 950 грн., а також 1 739,50 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися про час і місце розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.

Від представника ОСОБА_2 адвоката Сіромахи М.А. надійшли заперечення на апеляційну скаргу та клопотання про розгляд справи без його участі.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі сторін, що відповідає положенням ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі розписки ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 у борг 7 000 доларів США терміном на 6 місяців, але кошти не повернула.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню і з відповідача підлягає стягненню сума боргу в розмірі 7 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 173 950 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача боргу, проте не погоджується з висновком суду, що борг підлягає стягненню в іноземній валюті, доларах США.

Так, згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За змістом частин 1, 2 статті 207 і частини другої статті 1047 ЦК України дотримання письмової форми договору позики має місце у тому разі, якщо на підтвердження укладення договору представлена розписка або інший письмовий документ, підписаний позичальником, з якого вбачається як сам факт отримання позичальником певної грошової суми в борг (тобто із зобов'язанням її повернення), так і дати її отримання.

Таким чином, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України (частина перша стаття 192 ЦК України).

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК України).

Такими випадками є стаття 193, частина четверта статті 654 ЦК України, Закон України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93, Закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94 ВР «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом із тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Згідно з частиною третьою статті 533 ЦК України використання іноземної валюти як засобу платежу при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається лише у випадку, передбаченому законом (частина друга статті 192 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і фактичного його виконання є національна валюта України - гривня.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-79цс14.

Зі змісту розписки вбачається, що 06.10.2014 року ОСОБА_3 позичила у ОСОБА_2 7 000 доларів США на термін 6 місяців (а.с.7).

Так, як на підтвердження повернення боргу ОСОБА_3 належних та допустимих доказів не надала, з неї на користь позивача підлягає стягненню 173 950 грн. заборгованості за договором позики, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.07.2016 року (1 долар США - 24,845936 грн.) становить 7 000 доларів США.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції підлягає зміні і з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сума боргу в національній валюті України, тобто в розмірі 173950 грн.

Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, є підставою для зміни рішення суду.

Оскільки ОСОБА_3 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з неї підлягає стягненню в дохід держави 1913,45 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 березня 2017 року в частині стягнення боргу змінити, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 173950 (сто сімдесят три тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. боргу за договором позики та в дохід держави 1913,45 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий С.І.Мурашко

Судді О.В.Гайсюк

А.М.Головань