Ухвала суду № 65246601, 06.03.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 316/985/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №316/985/14-к Головуючий у 1 інст. Капустинський М.В.

Провадження № 11-сс/778/229/17 Доповідач у 2 інстанції Рассуждай В.Я.

Категорія оскарження ст.183 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 березня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Рассуждай В.Я.,

суддів Гриценко С.І., Тютюник М.С.,

при секретарі Бойко О.О.,

за участю прокурора Шелудько З.Л.,

представників КП «ПКВ» ЕМР Гусельникова М.О., ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Запорізької області провадження за апеляційною скаргою адвоката Гусельникова М.О. в інтересах Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради на ухвалу слідчого судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 16 лютого 2017 року, якою накладено арешт на грошові кошти в сумі 59 355 гривень, вилучені під час проведення обшуку КП «ПКВ» ЕМР за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комунальна, 8, та встановлено місце зберігання речових доказів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, до суду звернувся прокурор Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Сердюк Н.В. з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42014080160000001 від 29.01.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 366 КК України, в якому просив накласти арешт на грошові кошти в сумі 59 355 гривень, вилучені під час проведення обшуку в кабінеті бухгалтерії КП «ПКВ» ЕМР за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комунальна, 8, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 8 лютого 2017 року.

В ході вказаного обшуку, в сейфі кабінету бухгалтерії КП «ПКВ» ЕМР було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 59 355 гривень купюрами різних номіналів, без документів, які підтверджували їх оприбуткування підприємством. Крім того, документального підтвердження законності зберігання в сейфі бухгалтерії грошових коштів, під час обшуку віднайти не вдалось, що суперечить встановленим нормам бухгалтерського обліку.

Вважаючи, що вилучені грошові кошти є предметом вчиненого кримінального правопорушення, та можуть бути предметом спеціальної конфіскації у відповідності до ст. 96-1 КК України за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, прокурор просила слідчого суддю накласти на них арешт.

Слідчий суддя, виходячи з того, що вилучені під час обшуку грошові кошти є речовим доказом у кримінальному провадженні, а саме предметом кримінального правопорушення, з метою вжиття першочергових заходів для виявлення та збереження можливих слідів злочину клопотання прокурора задовольнив та наклав арешт на них.

В апеляційній скарзі представник КП «ПКВ «Енергодарської міської ради - адвокат Гусельников М.О. просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, яку просить скасувати як незаконну, необґрунтовану та немотивовану.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд не дослідив протокол обшуку, оскільки з нього вбачається, що надходження грошових коштів в сумі 49946 гривень підтверджується оригіналами прибуткових касових ордерів від 12.02.2017 р. та видатковими чеками від 13.02.2017 р. на вказану суму. Зазначає, що інша частина - це не отримана співробітниками підприємства заробітна плата, а також витрати на відрядження. Вказує, що таким чином стороні обвинувачення було достовірно відомо про законне походження вилучених в ході проведення обшуку грошових коштів.

В судовому зсіданні апеляційного суду представник КП «ПКВ «Енергодарської міської ради» - адвокат Гусельников М.О. підтримав подану ним апеляційну скаргу та додатково зазначив, що він безпосередньо приймав участь в ході проведення обшуку та стверджує, що грошові кошти було вилучено не з кабінету бухгалтерії, як про це зазначено в клопотанні та в протоколі обшуку, а з сейфу каси підприємства. Грошові кошти з каси були вилучені та упаковані разом з бухгалтерською документацією, якою було підтверджено правомірність х перебування в касі. Крім того представник вважає рішення слідчого судді незаконним і з огляду на те, що прокурор в клопотанні арешт на грошові кошти просила накласти, як на кошти, отриманні злочинним шляхом, щодо яких може бути застосовано спеціальну конфіскацію, але слідчий суддя наклав на них арешт, як на речовий доказ. також зазначив, що відомості до ЄРДР внесені щодо певних осіб, які вже не мають відношення до підприємства і гроші, вилучені з каси не мають жодного відношення до кримінального провадження щодо вказаних осіб.

Представник КП «ПКВ «Енергодарської міської ради» - ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, апеляційну скаргу також підтримав та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідача по справі, пояснення представників КП «ПКВ «Енергодарської міської ради» Гусельникова М.О. та ОСОБА_3, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що остання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Аналіз вище зазначеної норми закону свідчить, що Кримінальним процесуальним кодексом України чітко передбачені підстави для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

При цьому, ст. 171 КПК України передбачено вимоги щодо змісту клопотання про накладення арешту на майно, у якій, серед всього іншого, зазначено, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Тобто, у клопотанні про арешт майна, слідчий повинен чітко вказати мету зазначену в законі та довести необхідність арешту саме з цією метою.

З клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти, вилучені під час проведення обшуку, вбачається, що підставою для накладення на них арешту було переконання органу досудового розслідування, що вони є предметом кримінального правопорушення, а метою - забезпечення спеціальної конфіскації щодо них.

У відповідності до ст.ст. 172, 173 КПК України питання щодо накладення арешту на майно слідчий суддя вирішує виключно на підставі та в межах клопотання.

Разом з тим, з ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на грошові кошти накладено було не для досягнення мети, зазначеної прокурором у клопотанні - для забезпечення спеціальної конфіскації, а з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене на підставі ст. 409 КПК України через невідповідність висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження ухвала слідчого судді підлягає скасуванню із постановленням на підставі п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України нової ухвали апеляційного суду.

Розглядаючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, судова колегія приходить до висновку, що задоволенню воно не підлягає з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи правові підстави та мету накладення арешту, прокурор у клопотанні зазначає, що під час обшуку в сейфі кабінету бухгалтерії КП «ПКВ» ЕМР були виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 59355 грн. купюрами різних номіналів без документів, які підтверджували їх оприбуткування підприємством. Крім того, документального підтвердження законності зберігання в сейфі бухгалтерії грошових коштів під час обшуку віднайти не вдалось, що суперечить встановленим нормам бухгалтерського обліку.

Між тим з доданого до клопотання прокурором протоколу обшуку від 14 лютого 2017 року вбачається, що надходження грошових коштів в сумі 49496 грн. підтверджується прибутковими касовими ордерами від 13 лютого 2017 року (оригіналами) та видатковими чеками від 13 лютого 2017 року (оригінали) на вказану суму в кількості 20 штук.

В апеляційній скарзі представник КП «ПКВ» ЕМР - адвокат Гусельников М.О. зазначає, що решта грошових коштів - це не отримана співробітниками заробітна плата, а також витрати на відрядження. На підтвердження представником додано до апеляційної скарги копії відомостей на виплату грошей, згідно яких певні працівники грошові кошти не отримали, а відтак грошові кошти знаходились у касі підприємства для їх виплати.

Так з доданих до апеляційної скарги копій відомості на виплату грошей № 1127 за грудень 2016 року вбачається, що не отриманими є грошові кошти в сумі 44,47 грн. ОСОБА_5; за листопада 2016 року № 1034 - ОСОБА_6 в сумі 1493,63 грн.; за листопада 2016 року № 1035 ОСОБА_6 в сумі 3616,28 грн.; за липень 2016 року - ОСОБА_6 в сумі 288,17 грн.; за лютий 2017 року - ОСОБА_7 - 2000 грн., ОСОБА_8 - 700 грн.; за січень 2017 року - ОСОБА_9 - 1464,22 грн.; за лютий 2017 року ОСОБА_10 - 70 грн.; за лютий 2017 року - ОСОБА_11 - 70 грн.

З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що в клопотанні прокурора не зазначено та доданими до нього письмовими доказами не доведено, що вилучені грошові кошти дійсно є майном, яке відповідає критерію, зазначеного у п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України і є підстави вважати, що воно є майном підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особами і є достатні підстави вважати, що воно підлягає спеціальні конфіскації.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Постановляючи нову ухвалу, колегія суддів з урахуванням вище наведених обставин вважає, що прокурором, у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального законодавства, не доведено необхідності арешту майна, з метою вказаною у клопотанні, що явно порушує справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку з чим у його задоволенні слід відмовити.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката Гусельникова М.О. задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 16 лютого 2017 року, якою накладено арешт на грошові кошти в сумі 59 355 гривень, вилучені під час проведення обшуку КП «ПКВ» ЕМР за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комунальна, 8, скасувати.

Постановити нову ухвалу апеляційного суду, якою відмовити прокурору у задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

В.Я. Рассуждай С.І. Гриценко М.С.Тютюник