Рішення № 6517256, 20.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.09                                                                                           Справа№ 28/22

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк”, м.Київ

До відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Софі”, м. Львів

До відповідача 2: Львівської торгово-промислової палати, м. Львів          

про визнання недійсним договору, звільнення приміщення та заборону укладати договори оренди

                                                                                 Суддя Морозюк А.Я.

Представники сторін

Від позивача: Шепа І.І. начальник сектору довіреність №370/11.5.2 від 03.09.09р., Здрілко Є.Є. –юрисконсульт довіреність №252/11.5.2 від 01.07.2009р.

Від відповідача 1: не з’явився

Від відповідача 2: не з’явився

Представникам позивача роз’яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 20.10.2009 року відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено та підписано 23.10.2009 року.

Розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Софі” та Львівської торгово-промислової палати про визнання недійсним договору оренди, зобов’язання звільнити приміщення та заборону укладати договори оренди.

Ухвалою від 22.09.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 13.10.2009 року.

В судове засідання 13.10.2009 року відповідачі явки уповноважених представників не забезпечили. Від відповідача 1 на адресу суду надійшло письмове клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Львівської області у справі №9/92. Від відповідача 2 надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначено, що йому не надіслано копію позовної заяви та доданих до неї документів.

У зв’язку із неявкою представників відповідачів, неподанням витребуваних доказів, розгляд справи було відкладено на 20.10.2009 року.

В судове засідання 20.10.2009 року відповідачі повторно явки уповноважених представників не забезпечили. Про дату, час та місце судових засідань відповідачі були належно повідомлені(повідомлення про вручення ухвал суду наявні в матеріалах справи).

Відповідачем 2 направлено на адресу суду письмовий відзив на позов, в якому відповідач 2 зазначив, що Львівською торгово-промисловою палатою орендні платежі сплачуються справно, при укладенні договору оренди відповідач 2 не мав інформації про укладення кредитного договору між позивачем та відповідачем 1 та передачу в іпотеку будівлі за адресою м.Львів, вул.Шевченка,335.У зв’язку з тим, що строк договору оренди закінчується 30.11.2009 року, відповідач 2 вважає за недоцільне визнавати його недійсним.

Відповідач 1 письмового пояснення по суті позовних вимог на вимогу суду не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвал суду не виконав.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять позов задоволити. В обґрунтування позовних вимог зазначають, що відповідач 1 передав в оренду відповідачу 2 приміщення, яке раніше було передане відповідачем 1 в іпотеку позивачу. Тому відповідач 1 не мав права без згоди позивача укладати договір оренди та передавати приміщення в оренду. Представники зазначили, що безпідставним є твердження відповідача 2 про ненаправлення йому копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки до позовної заяви долучено касовий чек поштового відділення, який є належним доказом такого направлення. Водночас зазначили, що позивачем повторно скеровано відповідачу 2 документи із листом, який вручено відповідачу 2 під розписку про отримання 19.10.2009 року (копію листа долучено до матеріалів справи). Також заперечили проти клопотання відповідача 1 про зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Львівської області у справі №9/92, оскільки не вбачають неможливості розгляду справи до набрання законної сили рішенням у справі №9/92.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Між Акціонерним комерційним банком “Мрія”, правонаступником всіх прав та обов’язків якого є Відкрите акціонерне товариство „ВТБ Банк” (далі-Позивач), та Відповідачем 1 (ТзОВ “Торговий дім “Софі”) 09.03.2006 року укладено кредитний договір № 11/01/06.

В забезпечення своїх зобов”язань за кредитним договором, Відповідачем 1 було передано Позивачу згідно іпотечного договору від 10.03.2006 року(в редакції із змінами від 20.02.2007 року) в іпотеку: будівлю адміністративного корпусу будинку загальною площею 3 647 м2, будівлю складу загальною площею 20599,9 м2, будівлю насосної і ТП загальною площею 118,6 м 2 та залізничну колію загальною довжиною 800 метрів, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 335.

Відповідно до п. 4.1.4. іпотечного договору, ТзОВ “Торговий дім “Софі” (іпотекодавець) зобов‘язаний не обтяжувати предмет іпотеки зобов”язаннями з боку третіх осіб (зокрема не передавати його в оренду, найм тощо) без отримання попередньої письмової згоди на це від Банку (іпотекодержателя).

29.11.2007 року між ТзОВ “Торговий Дім “Софі” та Львівською торгово-промисловою палатою (Відповідач 2) укладено договір оренди об’єкта нерухомості № 2-Л-316, зокрема офісних приміщень загальною площею 16,25 м2 згідно плану що є додатком до договору оренди №2-Л-316 за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 335 строком на 24 місяці. Вказані приміщення є складовою частиною нерухомого майна, що перебуває в іпотеці.

Позивач зазначає, що згоди на укладення договору оренди на зазначене приміщення Позивач Відповідачу 1 не надавав. Відповідачем 1 та Відповідачем 2 докази отримання від Позивача такої згоди суду не представлені і в матеріалах справи відсутні.

На підставі наведеного позивач просить визнати недійсним договір оренди об’єкта нерухомості № 2-Л-316 від 29.11.2007 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Софі” та Львівською торгово-промисловою палатою; зобов’язати Львівську торгово промислову палату звільнити приміщення площею 16,25м2 згідно плану-схеми за адресою: м. Львів, вул.Шевченка,335; заборонити ТзОВ “Торговий дім “Софі” укладати договори оренди приміщень у будівлі адміністративного корпусу будинку загальною площею 3647,4мІ, будівлі складу загальною площею 20599,90мІ, будівлі насосної і ТП загальною площею 118,6 мІ та залізничну колію загальною довжиною 800 метрів, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Шевченка, 335 до закінчення строку дії іпотечного договору від 10.03.2006 р.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним. Положення аналогічного змісту містяться і у ст.20 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою статті 203 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 9 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в оренду та користування.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про іпотеку” правочин щодо передачі переданого в іпотеку майна в оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

У відзиві на позов відповідачем 2 зазначив, що ним справно виконуються орендні зобов’язання щодо сплати орендних платежів та зазначив про недоцільність визнання договору оренди №2-Л-316 недійсним оскільки строк дії договору закінчується 30.11.2009 року. Такі твердження судом до уваги не беруться, оскільки факт закінчення строку дії договору не позбавляє права на звернення з позовом про визнання його недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане офісне приміщення є складовою частиною нерухомого майна, яке відповідно до умов іпотеки передано позивачу в іпотеку. Своєї згоди на укладення договору оренди на зазначене приміщення позивач не надавав. Доказів зворотнього відповідачем 1 та відповідачем 2 суду не надано.

За таких обставин, приміщення, що розташоване за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 335, яке відповідач 2 отримав у строкове платне користування від відповідача 1 на підставі спірного договору оренди, використовується без достатніх правових підстав. А відтак, відповідач 2 зобов'язаний звільнити незаконно займане приміщення.

Зазначені вище обставини підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачами 1, 2.

Згідно ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стосовно позовної вимоги щодо заборони відповідачу 1 укладати договори оренди приміщень у будівлі адміністративного корпусу будинку загальною площею 3647,4 м.І, будівлі складу загальною площею 20599,9 м.І, будівлі насосної і ТП загальною площею 118,6 м.І та залізничну колію загальною довжиною 800 метрів, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 335, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки така вимога не відповідає способам захисту прав, передбачених у ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Клопотання про відповідача 1 про зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Львівської області від 10.09.2009 року у справі №9/92 за позовом ТзОВ „Торговий дім „Софі” до відповідача ВАТ „ВТБ Банк” за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Новосад О.П. та ВАТ „Фольксбанк” про визнання вчинених приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. виконавчих написів такими що не підлягають виконанню повністю та їх скасування не береться судом до уваги з огляду на наступне.

Як вбачається з мотивувальної частини рішення господарського суду від 10.09.2009 року у справі № 9/92, позивачем 30.07.2009 року подано заяву про збільшення позовних вимог, серед яких міститься зокрема вимога про визнання недійсним іпотечного договору від 10.03.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Новосад О.П. Проте судом не прийнято дане доповнення до позовної заяви до розгляду, оскільки позивачем в порушення вимог ст. 22 ГПК України, вказаним доповненням до позовної заяви, змінено як підставу, так і предмет позову, що не передбачено чинним законодавством.

Таким чином, не вбачається, що набрання законної сили рішенням у справі № 9/92 має значення для з”ясування дійсних прав та обов”язків сторін стосовно предмета спору за позовною заявою у даній справі, не вбачається неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили рішення суду у справі № 9/92. Окрім цього, відповідачем 1 не подано суд доказів подання апеляційної скарги на рішення суду у справі № 9/92 та прийняття її до розгляду апеляційною інстанцією.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання договору оренди об’єкта нерухомості № 2-Л-316 від 29.11.2007 року недійсним та звільнення приміщень, зазначених у договорі оренди, є обгрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення. В частині позовної вимоги щодо заборони відповідачу 1 укладати договори оренди приміщень, то в її задоволенні суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача 1 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.9,12 Закону України „Про іпотеку”, ст.ст.16, 203,215 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, ст. 4-3, 33, 43, 49, ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

           ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Визнати недійсним договір оренди об’єкта нерухомості № 2-Л-316 від 29.11.2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" (79040, м.Львів, вул.Городоцька, 359, ідентифікаційний код 30994948) та Львівською торгово промисловою палатою (79011, м.Львів, Стрийський парк, 14, ідентифікаційний код 02944886).

3.          Зобов'язати Львівську торгово промисловою палату (79011, м.Львів, Стрийський парк, 14, ідентифікаційний код 02944886) звільнити приміщення загальною площею 16,25 м2 згідно плану-схеми за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 335.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" (79040, м.Львів, вул.Городоцька, 359, ідентифікаційний код 30994948) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м.Київ, бульвар Т.Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26, ідентифікаційний код 14359319) 56 грн 67 коп - державного мита та 157 грн 33 коп - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.          Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя