Рішення № 6516923, 20.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.09 Справа№ 29/53

За позовом: публічного акціонерного товариства акціонерного-комерційного банку "Львів", м.Львів,

до відповідача: комунального підприємства Львівської обласної ради "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації", м.Червоноград,

третя особа: ОСОБА_1, с. Теляж,

про: зобовязання здійснити перереєстрацію права власності на обєкт нерухомого майна.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача: Діль І.І.- дов. №3208/1-07/1 від 01.10.2009 р.,

відповідача: не зявився,

третя особа: не зявився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов відкритого акціонерного товариства акціонерного-комерційного банку "Львів" до комунального підприємства Львівської обласної ради "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації" про зобовязання здійснити перереєстрацію права власності на обєкт нерухомого майна. Ухвалою від 31.08.2009 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 14.09.2009 р., до участі у справі залучено третю особу ОСОБА_1. Ухвалою від 25.09.2009 р. розгляд справи відкладено на 05.10.2009 р. Розгляд справи відкладено на 20.10.2009 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у реєстрації права власності на нерухоме майно, набуте на підставі договору іпотеки, укладеного з третьою особою.

Відповідач заперечив проти заявлених вимог, вважає свої дії такими, що відповідають чинному законодавству. Зокрема, договір іпотеки та протокол засідання правління банку не є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація права власності.

Третьою особою подано пояснення стосовно позову. Вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими з огляду на те, що ним не підписувався акту прийому-передачі заставленого майна, позивач не уклав з третьою особою договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

В судове засідання 05.10.2009 р. позивачем подано доповнення до позовної заяви, яким уточнено позовні вимоги. Просить визнати дії відповідача щодо відмови у реєстрації права власності на обєкт нерухомого майна незаконними.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між позивачем та третьою особою було укладено договір іпотеки від 04.02.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Сокальського районного нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №506 (надалі Договір іпотеки). За умовами цього договору іпотекодавець (третя особа у справі) надає іпотекодержателю (позивач у справі) нерухоме майно: нежитлова будівля безалкогольного цеху №2 по вул. Яворницького в м. Сокалі Львівської області, Україна, що належить третій особі на праві приватної власності.

Листом №3350/1-07/1 від 31.12.2008 р. позивач звернувся до відповідача з проханням зареєструвати право власності на обєкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю безалкогольного цеху №2 по вул. Яворницького в м. Сокалі Львівської області загальною площею 255,8 м2, що належить позивачу на підставі Договору іпотеки.

Листом від 05.01.2009 р. №18 відповідач відмовив позивачу у реєстрації права власності на це майно з огляду на те, що позивачем не подано договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Третя особа звернулася до відповідача із заявою від 05.02.2009 р., в якій просить не проводити жодних дій стосовно майна, яке знаходиться по вул. Яворницького в м. Сокалі Львівської області, до досягнення згоди з позивачем.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Тлумачення зазначених норм закону дозволяє зробити висновок, що сторони вправі самостійно обрати спосіб позасудового переходу права власності на предмет іпотеки, вчинивши відповідне застереження у Договорі іпотеки.

Сторони Договору іпотеки скористалися наданим їм законом правом. Пунктом 6.4 Договору іпотеки позивач та третя особа погодили, що серед способів позасудового врегулювання, які іпотекодержатель має право самостійно обрати, є наступний. При виникненні іпотечного випадку іпотекодержатель (позивач у справі) надсилає іпотекодавцю (третя особа) іпотечне повідомлення (цінним листом або листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в цьому Договорі) із вказівкою про загальну суму боргових зобовязань та граничний строк погашення боргових зобовязань. У випадку непогашення іпотекодавцем боргових зобовязань у строк, передбачений в іпотечному повідомленні, право власності на предмет іпотеки переходить від іпотекодавця до Іпотекодержателя в день, наступний за останнім днем строку погашення боргових зобовязань, вказаному в іпотечному повідомленні.

Крім того, сторонами Договору іпотеки погоджено наступне застереження. Сторони встановлюють, що положення п. 6.4 з підпунктами цього Договору іпотеки, разом з іншими положеннями цього договору, є повним укладеним договором між сторонами про задоволення вимог іпотекодержателя, в якому сторони визначили можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, сторонами Договору іпотеки погоджено (і це повністю відповідає положенням ст.36 Закону України "Про іпотеку") позасудовий порядок переходу права власності на предмет іпотеки шляхом вчинення застереження в самому Договорі іпотеки, а не шляхом укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя. З огляду на це заперечення відповідача та третьої особи про відсутність такого окремого договору судом не береться до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є договори про іпотеку.

Відповідно до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5, для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням. До переліку таких правовстановлюючих документів належать договори про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, враховуючи те, що

-ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визнає договір іпотеки підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно,

-ст. 37 Закону України "Про іпотеку" визнає відповідне застереження в договорі іпотеки підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки,

-сторони Договору іпотеки на підставі ст. 36 Закону України "Про іпотеку" мали право вчинити застереження в самому Договорі іпотеки щодо позасудового переходу права власності та не укладати окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, скористалися таким правом,

суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Відповідно дії відповідача щодо відмови у реєстрації права власності на нерухоме майно не відповідають чинному законодавству України, що регулює порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно, оскільки позивач надав належні документи, що є підставою для реєстрації права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати незаконними дії комунального підприємства Львівської обласної ради "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації" стосовно відмови у реєстрації права власності на обєкт нерухомого майна, а саме: на нежитлову будівлю безалкогольного цеху №2 по вул. Яворницького в м. Сокалі Львівської області загальною площею 255,8 м2, що належить публічному акціонерному товариству акціонерно-комерційний банк "Львів".

3. Стягнути з комунального підприємства Львівської обласної ради "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації" ( адреса: вул. Бічна Промислова, 29, м. Червоноград, 80100; код ЄДРПОУ 03348652 ) на користь публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційного банку "Львів" ( адреса: вул. Сербська, 1, м. Львів, Львівська область, 79008; код ЄДРПОУ 09801546 ) 85,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя