Рішення № 6516920, 20.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.09                                                                                           Справа№ 11/159

Розглянувши матеріали справи за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Український науково-дослідний інститут харчування”, м.Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виставковий центр „Лемберг”, м.Львів

Про стягнення 53713,36грн.

Представники:

Від позивача: Шаповалові - предст. доручення № б/н від 17.07.2009року

Від відповідача: Кунащук - предст. доручення вих. № 35 від 01.03.2009року

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, зокрема право заявляти відвід.

Суть спору: Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством „Український науково-дослідний інститут харчування” про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Виставковий центр „Лемберг” 53713,36грн. боргу.

Ухвалою господарського суду від 24.07.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.08.2009року.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав. Викладених у відповідних ухвалах господарського суду.

Позивач позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач проти позову заперечує з підстав. Викладених у відзиві на позовну заяву № 59-Л від 23.09.2009року.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторони відмовились.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 07.07.2008року між сторонами було укладено договір оренди не житлових приміщень б/н відповідно до якого орендодавець (позивач по справі) зобов’язався передати, а орендар (відповідач по справі) прийняти у строкове платне користування не житлові приміщення загальною площею 91,6м.кв., в будівлі, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Чигоріна, б 18.

Відповідно до п.2.1 договору майно орендодавець зобов’язався передати протягом 3-ох робочих днів з моменту підписання договору.

Згідно Акту прийому-передачі нежитлових приміщень № 1 від 07.07.2008року орендар прийняв обумовлене приміщення у строкове платне користування.

Відповідно до п.6.1 договору останній набирає чинності з моменту підписання та діє до 30 червня 2009року. Пролонгація договору здійснюється шляхом підписання додаткової угоди.

16.11.2008року сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору оренди від 07.07.2008року відповідно до якої (п.4 угоди) площа орендованих приміщень зменшилась і займає 65,8м.кв. в будівлі, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Чигоріна, 18.

31.03.2009року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди від 07.07.2008року про наступне:

1. У відповідності до п.6.3 договору оренди від 07.07.2008року. укладеного між сторонами, сторони дійшли взаємної згоди про строкове розірвання договору оренди від 07.07.2008року з 01.04.2009року.

2. Одночасно орендар зобов’язується перед орендодавцем звільнити приміщення в строк до 01.04.2009року та підписати акт здачі-приймання приміщення від нього орендодавцеві.

3. Орендар зобов’язується перед орендодавцем виплатити заборгованість в розмірі 53713,36грн. (згідно Акту звірки) в строк до 01 травня 2009року.

01.05.2009року сторони підписали Акт звіряння взаєморозрахунків відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 53713,36грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди нежитлових приміщень від 07.07.2008року, що складає 53713,36грн. не сплачена, позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши представлені суду матеріали суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

На підставі укладеного між сторонами договору оренди нежитлових приміщень від 07.07.2008року та додаткових угод № 1 від 16.11.2008року та № 2 від 31.03.2009року позивач надав відповідачу в строкове платне користування нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м.Київ, вул. Чигоріна,б 18 площею 91,6м.кв, яка згодом зменшилась до 65,8м.кв.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.180 ГКУ визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами договору оренди відповідно ст. 284 ГК України є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації та ін.

01.04.2009року договір оренди від 07.07.2008року був розірваний. При цьому, Угодою № 2 від 31.03.2009року сторони дійшли згоди про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем, в сумі 53713,36грн, яку боржник зобов’язався погасити до 01.05.2009року.

Згідно п.3 ст.19 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна” строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

В процесі укладення договору сторонами досягнуто згоди щодо ряду істотних умов, серед яких і порядок та строки внесення орендної плати та інших витрат пов’язаних із укладеним договором оренди.

Зобов’язання з оплати орендної плати виникає у відповідача з укладеної між ним та позивачем угоди.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Оскільки відповідачем належним чином не виконано договірні зобов’язання щодо своєчасної сплати орендної плати, заборгувавши, при цьому, позивачу 53713,36грн., позивач правомірно звернувся до суду із позовом про захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Абзац 1 ч.1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсязі чим порушив свої обов'язки за договором.

Заперечення відповідача спростовуються представленими суду доказами.

Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не представлено суду доказів відсутності заборгованості, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-84, 116 ГПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Виставковий центр „Лемберг”, м.Львів, вул. Б.Хмельницького, б, 176 (код ЄДРПОУ 33359046) на користь Відкритого акціонерного товариства „Український науково-дослідний інститут харчування”, м.Київ, вул. Чигоріна, б, 18 (код ЄДРПОУ 02011864) 53713,36грн. основного боргу, 537,15грн. державного мита та 312,50грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України

Суддя