Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ
Справа № 13/196 13.10.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” до Відкритого акціонерного товариства “Аріал” про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
від позивача Семеняка В.В - дов. № 84 від 08.02.08
Поляков Г.А.- дов. 13 від 23.10.06,
Верхацький І.В. - дов. 10 від 23.10.06 року
від відповідача не з’явився (03.09.09 був Горбач О.В. дов №3-27/8 від 27.08.09)
В судовому засіданні 13.10.09 за згоди представників позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи і СУТЬ СПОРУ:
В липні 2009 року Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Аріал” (далі - відповідач) заборгованості за кредитним договором в сумі 70’049’527,39 грн., що складало за курсом НБУ на день звернення з позовом 9’187’546,22 дол.США та звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно до умов договору іпотеки.
Позов мотивований неналежним виконанням умов кредитного договору №011/08/3455 від 19.01.07 відповідачем у зв’язку чим утворилась заборгованість із сум не поверненого кредиту, несплачених відсотків, пені за відсотки та пені за прострочені кредити. В забезпечення кредитного договору сторони уклади договір іпотеки від 19.01.07 згідно до умов якого у разі повного або часткового порушення умов кредитного договору стягнення може бути звернено на предмет іпотеки за рішенням суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.09 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 13/196,та призначено розгляд останньої на 20.08.09, сторони зобов’язано вчинити дії та надати документи.
20.08.09 позивач з’явився в судове засідання надав витребувані документи, однак через неявку відповідача та невиконання ним вимог ухвали господарського суду розгляд справи в порядку ст.77 ГПК України був відкладений на 03.09.09.
26.08.09 позивач через канцелярію Господарського суду міста Києва подав заяву про збільшення позовних вимог до 88’442’249,80 грн., що за курсом НБУ на день подання заяви складало 10’795’639,63 дол. США.
02.09.09 відповідач подав зустрічну позовну заяву у даній справі.
02.09.09 Ухвалою Господарського суду міста Києва №05-5-13/28047 зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду через не виконання обов’язків покладних на позивача приписами пунктів 2, 3 та 3-1 ст.57 ГПК України з підстав передбачених пунктами 4,6,10 ст.63 ГПК України.
03.09.09 відповідачем через канцелярію Господарського суду міста Києва до початку судового засідання подано клопотання про призначення колегіального розгляду справи.
Відповідно до №03-2/42 від 03.09.09 В.о. Голови Господарського суду міста Києва це клопотання залишено без задоволення.
03.09.09 позивач підтримав позовні вимоги з урахування заяви про збільшення позовних вимог і просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та заяві про збільшення.
Відповідач по суті позовних вимог пояснень не надав, своїм правом на надання відзиву не скористався, лише зазначив, що не має оригіналу кредитного договору та просив відкласти розгляд справи для забезпечення реалізації ним прав передбачених ст.22 ГПК України і витребувати у позивача оригінал кредитного договору №19.01.07.
За клопотанням сторін строк вирішення спору було продовжено, про що винесено ухвалу від 03.09.09.
Для забезпечення реалізації прав сторін в судовому засіданні 03.09.09 було оголошено перерву в порядку ст.77 ГПК України до 23.09.09.
Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просив стягнути з відповідача 88’442’250,01 грн. заборгованості за кредитним договором та звернути стягнення на предмет іпотеки.
23.09.09 відповідач в судове засідання не з’явився поважних причин неявки господарському суду не повідомив. Через неявку відповідача розгляд справи був відкладений на 13.10.09.
В судове засідання 13.10.09 відповідач свого повноважного представника не направив, вимог ухвал господарського суду не виконав, поважних причин такої процесуальної поведінки господарському суду не повідомив.
В судовому засіданні 13.10.09 позивач підтримав позов з урахуванням заяв про збільшення та уточнення позовних вимог.
Заяви про збільшення і уточнення позовних вимог прийняті до розгляду господарським судом оскільки не містять нових вимог, не змінюють ні предмет ні підстави позову і не порушують прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони.
З урахуванням вказаних заяв позивач просив стягнути з відповідача залишок непогашеної основної заборгованості за кредитами у сумі 8’910’891,09 дол.США, заборгованість по нарахованих , але не сплаченим відсоткам у сумі 355’940,05 дол.США, суму нарахованої пені за відсотками у розмірі 40’689,68 дол.США та суму нарахованої пені за простроченим кредитом у розмірі 1’488’118,81 дол.США, що в цілому становить 10’795’639,63 дол США та втрат від інфляції у сумі 343182,79 дол.США, і за курсом НБУ на день подання заяви складає 88’442’250,01 грн.
Відповідно до умов кредитного договору та договору іпотеки просив звернути стягнення на предмет іпотеки, нерухоме майно, а саме майновий комплекс, загальною площею 6,715,80 м2 за адресою м. Київ, вул. Січневого повстання,11.
З метою забезпечення процесуальних прав сторін передбачених ст.ст. 4-3, 22 ГПК України, зокрема і відповідача, господарський суд неодноразово відкладав розгляд справи в порядку ст.77 ГПК України, надсилаючи процесуальні документі із зазначенням часу і місця розгляду справи на адресу зазначену у позовній заяві, кредитному договорі, договорі іпотеки, листах товариства «Аріал»та його статуті( копія долучена до матеріалів справи): 01010, м. Київ, вул. Січневого повстання,11.
Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені вимоги ст.81-1 ГПК України.
Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складений протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
19.01.07 між відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” (кредитором) та відкритим акціонерним товариством “Аріал”(позичальником) було укладено кредитний договір № 011/08/3455 (далі –Кредитний договір).
Відповідно до умов Кредитного договору (п. 1) кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію суму 9’000’000,00 дол.США. строком до 16.01.09 зі сплатою відсоткової ставки за користування кредитними коштами на рівні місячного LIBOR +6,5 відсотка річних.
Згідно до п.5.1 Кредитному договору кредитор відкриває позичковий рахунок та надає з нього позичальнику в безготівковій формі кредитні кошти в межах ліміту відкритої кредитної лінії за умови оформлення відповідного забезпечення, що задовольняє вимоги кредитора за цим Кредитним договором. Кредитні кошти надаються кредитором на підставі заяви позичальника шляхом попередньої конвертації у національну валюту на МВРУ з подальшим перерахуванням на поточний рахунок Позичальника №2600715248 в «Райффазен Банк Аваль».
Додатковою угодою № 1 від 16.01.09 сторони погодили внести зміни до п.1.1 Кредитного договору та змінили його суму і строк, а саме кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію суму 8’911’000,00 дол.США. строком до 10.03.09.
Згідно до п.2.1. Кредитного договір кредитні кошти призначені для рефінансування заборгованості позичальника перед АКБ «Форум» по кредитному договору №320/05/00-К від 21.12.05.
Відповідно до кредитного договору №320/05/00-К від 21.12.05 укладеного між відкритим акціонерним товариством “Аріал” та Акціонерним комерційним банком «Форум»останній надав кредит на поповнення обігових коштів у сумі 45’000’000 (сорок п’ять мільйонів),00 грн. Згідно до п.2.3 та 2.6 якого ВАТ «Аріал»повинно було повернути кредит та проценти за користування кредитними коштами на рахунок №20681300025566 в АКБ «Форум».
Згідно з п. 6.1 Кредитного договору відсотки за кредитом позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту. Основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником відповідно до графіку погашення заборгованості (додаток № 1) до кредитного договору, а якщо такий не був укладений у строк визначений в п.1.1 Кредитного договору.
Отже, строк погашення кредиту сторони встановили до 10.03.09 (п.1.1 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди №1 від 16.01.09).
Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов’язання, надавши відповідачу кредитні кошти у вказаному вище розмірі, що підтверджено заявою позичальника від 22.01.07 б/н про надання кредиту у сумі 8’910’891,09 дол.США, валютним меморіальним ордером №1 від 22.01.07 на цю суму, що за курсом 50’500 за 10’000 cклало 45’000’000,00грн. і платіжним дорученням №1 на суму 45’000’000 (сорок п’ять мільйонів),00 грн. про перерахування грошових коштів з рахунку №2600715248 в «Райффайзен Банк Аваль»на рахунок №20681300025566 в АКБ «Форум»та довідкою АКБ «Форум»№1518/13.2.2 від 07.04.08 про відсутність заборгованості за кредитами ВАТ «Аріал».
Доказів зворотного або фактів, які б спростували такі обставини відповідачем не надано.
У свою чергу, відповідач порушив договірні зобов’язання перед Позивачем, внаслідок чого станом на 10.03.09 у нього утворилась заборгованість по поверненню основної заборгованості в сумі 8’910’891,09 дол. США. та заборгованості по нарахованим і несплаченим відсоткам.
25.05.09 кредитор направив претензію позичальнику та повідомлення про усунення порушення в яких вказав, що за кредитним договором є борг у розмірі непогашеної основної заборгованості у сумі 8’910’891,09 дол. США, заборгованість по нарахованим, але несплаченим відсоткам в сумі 202’083,14 дол.США .
З долученої до матеріалів справи відповіді вих. №.08/06/0901 від 08.06.09 на претензію позивач №94-00-00/7-250 від 25.05.09 позивача вбачається, що борг відповідачем визнається, факт несплати не спростовується і не мотивується проте, як випливає із змісту відповіді у позичальника відсутні кошти і тому він вживає заходи для пошуку покупців предмету іпотеки для подальшого узгодження з кредитором.
З протоколу зустрічі від 10.06.09 на якій були присутні представники кредитора Верхацький І.В. та позичальника Душник Костянтин Георгійович вбачається, що сторони дійшли згоди про погашення кредиту за рахунок реалізації заставного майна.
Як вбачається протягом одного місяця від дня узгодження дій позичальник не повідомив банк про вжиття дієвих заходів для реального виконання зобов’язань за кредитним договором.
Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 8’910’891,09 дол. США є обґрунтованими.
Відповідно до офіційного курсу долару США до гривні 1000 до 7624,39 грн. станом на 13.07.09 день надсилання позову до суду основна заборгованість склала 67’940’198,01 грн.
Позичальник своїм правом вирішувати питання про перенесення строків платежів /строків повернення кредиту, сплати відсотків/ (п.8.1 Кредитного договору) не скористався, доказів таких дій господарському суду не надав.
Сума кредиту, що підлягає поверненню, складає 8’910’891,09 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на час звернення з позовом складає 67’940’198,01 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем 6 заборгованості за Кредитним договором від 19.01.07. Разом з тим, в матеріалах містяться докази, з яких вбачається, що відповідач 6 визнає вказану заборгованість в повному обсязі (листування сторін, пропозиції відповідача, протокол зустрічі).
За порушення строків повернення кредиту, сплати відсотків за кредит, передбачених п.п. 1.1, 6.1 Договору, позичальник сплачує кредитору неустойку: пеню(п.10.2) пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення –для кредитів, наданих в національній валюті України; пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення –для кредитів, наданих в іноземній валюті.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
У зв’язку з цим позивачем на суму основної заборгованості та на суму нарахованих, але не сплачених відсотків, нарахована пеня.
Відповідно до умов договору сума нарахованих і несплачених відсотків складає 355940,05 дол. США.
Відповідно до розрахунку відповідач повинен сплатити пеню за прострочення повернення кредиту в розмірі 1488118,81 дол. США і пеню по відсоткам у розмірі 40689,68 дол. США.
Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням нарахованої суми пені по Кредитному договору склала суму 10795639,63 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.08.09 в еквіваленті до гривні становить 88442250,01грн.
Іншого розрахунку сум боргу, відсотків та штрафних санкцій відповідач не надав, наведеного позивачем не спростував, доказів які б заперечували та/або спростовували доводи позивача і докази надані ним господарському суду відповідачем не представлені.
Вказана сума у розмірі 88’442’250 (вісімдесят мільйонів чотириста сорок дві тисячі двісті п’ятдесят),01 грн/ є заборгованістю відповідача перед позивачем та підлягає стягненню.
В забезпечення виконання зобов’язання за Кредитним договором (п.3.4) між сторонами у справі укладено договір іпотеки (Іпотечний договір) від 19.01.07, посвідчений Байдик Т.М., приватним нотаріусом КМНО,реєстр №91 предметом якого є майновий комплекс, загальною площею 6715,80 кв.м., що знаходиться в м. Києві по вул Січневого повстання,11 і належить відповідачу на праві власності /договір-купівлі-продажу від 06.12.02, посвідчений Портновою Т.В. , приватним нотаріусом КМНО реєстр№836 та зареєстрований в КМБТІ та реєстрації права власності за реєстровим №609-з від 19.12.02 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який видано КМБТІ та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 28.12.06 з а№1218505 (п.1.1).
За згодою сторін заставна вартість предмету іпотеки становить 135’659’169,00грн. (п.1.3 Іпотечного договору).
Заборона відчуження зазначеного в договорі майнового комплексу, що є предметом цього договору була накладена нотаріусом 19.01.06. реєстр №92
Відповідно до п2.1.3 Іпотечного договору на предмет іпотеки може бути звернено стягнення.
Згідно до п.3.1.4 Іпотечного договору у випадку повного або часткового невиконання умов Кредитного договору та штрафних санкцій позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки. та за рахунок вирученої від реалізації суми задовольнити свої вимоги.
Положеннями розділу 5 іпотечного договору сторони встановили, що у разі порушення умов Кредитного договору позивач надсилає відповідачу вимогу про усунення порушень, зазначаючи зміст порушення , вимогу про його усунення протягом 30 денного терміну та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позивач має право звернення стягнення на предмет іпотеки і задоволення суми Кредитного договору (борг, відсотки, штрафні санкції, комісію) незалежно від настання строку виконання кредитного договору у разі настання зобов’язань за Кредитним договором і їх невиконання повністю чи частково (п.5.2 Іпотечного договору).
Відповідно до п.5.4 звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись , зокрема , за рішенням суду.
Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду передбачено нормами ст. ст. 39, 41, 42 Закону України "Про іпотеку" та ст..ст. 590, 591 ЦК України.
Згідно до приписів ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Норма ст. 585 названого кодексу передбачає, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення. Якщо предмет застави відповідно до договору або закону повинен перебувати у володінні заставодержателя, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору застави, право застави виникає з моменту його укладення.
Відповідно до ст. 589 цього кодексу разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Положеннями ст. 590 ЦК України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом періоду з 10.03.09 моменту виникнення обов’язку повернути кредит та ввід стоки до часу вирішення спору по суті відповідачем допущено порушення зобов’язання за Кредитним договором.
Як встановлено зазначені дії відповідача призвели до виникнення заборгованості за договором кредитування.
Згідно п.6.1 Кредитного договору від 19.01.07, відповідач зобов`язався забезпечити повернення одержаного кредиту та сплатити нараховані відсотки на умовах передбачених договором.
25.05.09 позивач звернувся до відповідача з листом –повідомленням 94-0-0-00/7-248 про усунення порушення зобов’язання за Кредитним договором в якому викладено зміст порушення, вимога про усунення і попередження про звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки.
12.06.09 відповідач надав відповідь №08/06/0901 про вжиття заходів до усунення порушення. Однак у подальшому реальні заходи вжиті і реалізована і не були. Доказів відповідачем не надано.
Як встановлено борг відповідачем сплачений не був.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Також, статтею 1049 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором.
Відповідно до Іпотечного договору іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання кінцевого терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, що вони належать іпотекодавцю на праві власності. Таке нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.
Положення ст.12 цього закону визначають, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Приписи частин 1 та 3 ст.33 вказаного Закону встановлюють, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Отже, через невиконання відповідачем зобов`язання за Кредитним договором, іпотекодержатель (яким є позивач) вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням –шляхом звернення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки нерухомого майна майнового комплексу загальною площею 6715,80 кв.м., що знаходиться в м. Києві по вул Січневого повстання,11 і належить відповідачу на праві власності /договір-купівлі-продажу від 06.12.02, посвідчений Портновою Т.В. , приватним нотаріусом КМНО реєстр№836 та зареєстрований в КМБТІ та реєстрації права власності за реєстровим №609-з від 19.12.02 підлягають задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 25500 грн. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Аріал” (01010 м. Київ, вул. Січневого повстання,11, код 32159811) на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (01011 м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909) 88’442’250 (вісімдесят мільйонів чотириста сорок дві тисячі двісті п’ятдесят),01 грн. заборгованості по кредиту, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот),00 грн. державного мита, 315(триста п'ятнадцять),00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки договір іпотеки (Іпотечний договір) від 19.01.07, посвідчений Байдик Т.М., приватним нотаріусом КМНО,реєстр №91 предметом якого є майновий комплекс, загальною площею 6715,80 кв.м., що знаходиться в м. Києві по вул Січневого повстання,11 і належить відповідачу на праві власності /договір-купівлі-продажу від 06.12.02, посвідчений Портновою Т.В. , приватним нотаріусом КМНО реєстр№836 та зареєстрований в КМБТІ та реєстрації права власності за реєстровим №609-з від 19.12.02 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який видано КМБТІ та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 28.12.06 з а№1218505 на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (01011 м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909).
4. Після набирання рішеннями законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.Д. Курдельчук
Рішення підписане 26.10.09
Судове рішення № 6464480, Господарський суд м. Києва було прийнято 13.10.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 13/196. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: