Рішення № 6464490, 06.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/419 06.10.09 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвест-Україна» до                    Відкритого акціонерного товариства тресту «Київміськбуд-1»імені М.П.                               Загороднього про                    стягнення 69 222, 75 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Шуман В.П. –представник за довіреністю від 05.08.2009 року;

від відповідача:          Харченко В.В. –представник за довіреністю № 323 від 07.04.2009 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Будвест-Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства тресту «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього про стягнення заборгованості у розмірі 60 096,34 грн., пені у сумі 5 956, 95 грн., 3% річних у розмірі 765, 61 грн. та 2 403,85 грн. збитків від інфляції за договором субпідряду № 05/08-СП від 11.07.2008 року.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 07.09.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 07.09.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 27.08.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Крім того, у судовому засіданні 07.09.2009 року представник позивача заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.

          Суд на підставі частини 7 статті 811 ГПК України задовольнив подане позивачем клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.

          Також, позивач у позовній заяві з метою забезпечення позову просив суд накласти арешт на кошти відповідача, які знаходяться на його рахунках.

          Відповідно до пункту 10 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, подане разом із позовною заявою або викладене в цій заяві, може бути розглянуто під час підготовки справи до розгляду в порядку статті 65 ГПК України, а також, і в процесі розгляду судом господарської справи, в тому числі за результатами судового засідання, в якому спір не вирішується по суті.

          Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Оскільки позивачем у поданій позовній заяві не обґрунтовано, яким чином відсутність арешту на грошових коштах, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем позовними вимогами, а також не подано жодних доказів, підтверджуючих вищенаведене, суд, керуючись статтями 66 та 33 ГПК України, відхилив заяву про забезпечення позову.

          Представник відповідача у судове засідання 07.09.2009 року з’явився, однак витребувані ухвалою суду від 27.08.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав.

          Представник відповідача у судовому засіданні 07.09.2009 року заявив клопотання про оголошення перерви в засіданні для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та належним чином підготувати відзив на позовну заяву.

          Суд на підставі частини 3 статті 77 ГПК України задовольнив подане відповідачем клопотання, оголосивши перерву в засіданні до 14.09.2009 року.

          У судовому засіданні 14.09.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 14.09.2009 року з’явився, однак витребувані ухвалою суду від 27.08.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав.

          Представник відповідача у судовому засіданні 14.09. 2009 року заявив клопотання про оголошення перерви в засіданні для надання сторонам можливості укласти мирову угоду по справі.

          Представник позивача підтримав заявлене відповідачем клопотання.

          Суд на підставі частини 3 статті 77 ГПК України задовольнив подане відповідачем клопотання, оголосивши перерву в засіданні до 21.09.2009 року.

          У судовому засіданні 21.09.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору та повторно заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться на його рахунках.

          З огляду на те, що позивач повторно не надав доказів того, що відсутність арешту на грошових коштах, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем позовними вимогами, суд, керуючись статтями 66 та 33 ГПК України, відхилив заяву про забезпечення позову.

          Крім того, у судовому засіданні 21.09.2009 року представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що відповідач частково погасив суму заборгованості, тому просить стягнути з відповідача 17 865,28 грн. –основного боргу, 5 956,95 грн. –пені, 765,61 грн. –3 % річних та 2 403,85 грн. – інфляційних збитків.

          Так, відповідно до частини 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          З огляду на вищезазначене, суд прийняв подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог.

          У судовому засіданні 21.09.2009 року судом оголошено перерву до 06.10.2009 року.

          Представник відповідача у судовому засіданні 06.10. 2009 року заявив клопотання про розстрочку виконання рішення строком на два місяця у зв’язку з перебуванням відповідача у скрутному фінансовому становищі, зумовленому світовою економічною кризою.

          Представник позивача проти заявленого відповідачем клопотання не заперечував.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          11.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством трестом «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (надалі –генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будвест-Україна» (надалі –субпідрядник) укладено договір субпідряду № 05/08-СП на виконання комплексу будівельно-оздоблювальних робіт житлових та офісних будинків при забудові урочища Гончарі-Кожум’яки в Подільському районі м. Києва (надалі –договір).

          Відповідно до пункту 1.1 договору субпідрядник зобов’язався якісно і у встановлені строки виконати комплекс будівельно-оздоблювальних робіт по фасаду житлового будинку по вул. Воздвиженській, 10-Б «Забудови урочища Гончарі-Кожум’яки»в м. Києві, а генпідрядник зобов’язався прийняти виконані роботи та оплатити їх.

          На виконання умов договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 183 729,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за липень 2008 р. від 30.07.08 р. на суму 21 495,60 грн., за серпень 2008 р. від 29.08.08 р. на суму 20 364,00 грн., за вересень 2008 р. від 30.09.08 р. на суму 54 077,00 грн., за жовтень 2008 р. від 30.10.08 р. на суму 87 793,20 грн. та відповідними довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрат форми КБ-3 за липень 2008 р. від 30.07.08 р., за серпень 2008 р. від 29.08.08 р., за вересень 2008 р. від 30.09.08 р., за жовтень 2008 р. від 31.10.08 р., які підписані сторонами та скріплені печатками.

          Пунктом 4.2 договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно на підставі підписаних довідки форми КБ-3 та актів виконаних робіт форми КБ-2в, які обраховуються згідно з ДБН Д1.1-1-2000 (із внесеними змінами і доповненнями) виходячи із фактичних обсягів виконаних робіт, норм витрат трудових та матеріальних ресурсів і обґрунтованих цін та тарифів.

          Отже, роботи, виконані в липні 2008 р., відповідач зобов’язаний був оплатити у строк до 31.07.08 р., роботи, виконані в серпні 2008 р., –у строк до 31.08.08 р., роботи, виконані у вересні 2008 р. –у строк до 30.09.08 р., роботи, виконані у жовтні 2008 р. –у строк до 31.10.08 р.

          Відповідно до пункту 4.3 договору за надані послуги генпідряду позивач щомісячно сплачує відповідачу 3,27 % від вартості виконаних робіт без урахування ПДВ, крім того 20 % ПДВ від суми за послуги генпідряду шляхом вирахування з вартості виконаних робіт при розрахунках.

          Згідно наявних в матеріалах справи актів на послуги генпідряду від 31.08.2008 року, від 30.09.2008 року та від 31.10.2008 року, які підписані сторонами та скріплені печатками, на виконання умов договору в серпні 2008 року відповідачем були надані послуги генпідряду без урахування ПДВ на суму 554,92 грн., у вересні 2008 р. –на суму 1 473,59 грн. та у жовтні 2008 р. –на суму 2 392,36 грн. З урахуванням ПДВ 20 % вартість послуг, наданих в серпні 2008 р.,складає 665,90 грн., послуг, наданих у вересні 2008 р., –1 768,31 грн. та послуг, наданих в жовтні 2008 р., –2 870,83 грн.

          Таким чином, за роботи, виконані в липні 2008 р., відповідач зобов’язаний був сплатити позивачу 21 495,60 грн., за роботи, виконані в серпні 2008 р., –19 698,10 грн., за роботи, виконані в вересні 2008 р., –52 308,69 грн., за роботи, виконані в жовтні 2008 р., –84 922,37 грн.

Згідно виписок по особовому рахунку позивача від 19.09.08 р., 07.11.08 р., 19.12.08 р., 25.12.08 р., 03.03.09 р. та 08.09.09 р., наданих Відкритим акціонерним товариством «Банк Фінанси та Кредит», відповідач в рахунок оплати робіт за договором 18.09.08 р. перерахував на поточний рахунок позивача 12 644, 67 грн., 06.11.08 р. –25 000,00 грн., 18.12.08 р. –2 134, 72 грн., 24.12.08 р. –30 000, 00 грн., 02.03.09 р. –20 000, 00 грн. та 31.08.09 р. –42 231,06 грн.

Крім того, в 2008 році між сторонами здійснювалися зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до яких зобов’язання відповідача щодо оплати виконаних за договором робіт припинилися на суму 28 549,03 грн.

          З огляду на викладене, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 865,28 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно частини 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

          Виходячи зі змісту договору, результат діяльності відповідача (виконання комплексу будівельно-оздоблювальних робіт житлових та офісних будинків) має зречевлений зміст. Тому, укладений між сторонами договір за своєю природою є договором підряду, за яким одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 ЦК України).

          У відповідності з частиною 1 статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

          Частина 1 статті 854 ЦК України передбачає, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.

          Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач доказів повного виконання зобов’язань за договором щодо оплати робіт не надав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 17 865, 28 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5 956, 95 грн.

          Згідно частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 1 ст. 547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Оскільки, сторони в договорі не передбачили такого виду забезпечення виконання зобов’язання як пеня, то суд не вбачає підстав для задоволення зазначеної позовної вимоги

          Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 765,61 грн. та збитки від інфляції у розмірі 2 403,85 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Розмір 3% річних за перерахунком суду складає:

          60 096,34 грн. (заборгованість) * 3 % * 155 (з 03.03.2009 року по 04.08.2009 року) / 365 = 765, 61 грн.

          Таким чином, позовну вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 765,61 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року, щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          Розмір збитків від інфляції за перерахунком суду складає:

          60 096, 34 грн. (заборгованість) * 101,4 % * 100,9 % * 100,5 % * 101,1 % * 99,9 % –60 096,34 грн. = 2 314,47 грн.

          Отже, за перерахунком суду збитки від інфляції становлять 2 314, 47 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

          Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення на два місяці у зв’язку з перебуванням у скрутному фінансовому становищі, зумовленому світовою економічною кризою.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 83 ГПК України, суд приймаючи рішення має право розстрочити або відстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки чи розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

При вирішенні питання про розстрочення виконання рішення № 27/419, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Таким чином, зважаючи на фінансовий стан відповідача, наявність інфляційних процесів та кризові явища у економіці держави, суд задовольняє клопотання відповідача та розстрочує виконання рішення на два місяця.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 546, 548, 549, 625, 837, 838 ЦК України, ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства тресту «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6; код ЄДРПОУ 04012655) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвест-Україна»(13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Леніна, 76, кім. 301; код ЄДРПОУ 34065317) заборгованість у розмірі 17 865 (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят п’ять) грн. 28 коп., 3 % річних у розмірі 765 (сімсот шістдесят п’ять) грн. 61 коп., збитки від інфляції в розмірі 2 314 (дві тисячі триста чотирнадцять) грн. 47 коп., 631 (шістсот тридцять одну) грн. 77 коп. державного мита та 215 (двісті п’ятнадцять) грн. 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Розстрочити виконання рішення наступним чином:

- 10 896,26 грн. сплатити до 06.11.2009 року;

- 10 896,26 грн. сплатити до 06.12.2009 року.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 26.10.09 року