Ухвала суду № 64478966, 02.02.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/15497/16-ц Провадження №22-ц/773/283/17 Головуючий у 1 інстанції: Плахтій І.Б. Категорія:27 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

02 лютого 2017 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, розглянувши заяву позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про відвід судді судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсними кредитного договору та правочинів забезпечення,

В С Т А Н О В И В :

20 січня 2017 року до Апеляційного суду Волинської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсними кредитного договору та правочинів забезпечення із апеляційною скаргою позивачів на ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2016 року в даній справі, яка не оплачена судовим збором.

Ухвалою судді апеляційного суду від 23 січня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху і надано апелянтам термін 5 днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме: проведення оплати судового збору в розмірі 320 грн., приєднання відповідної квитанції (оригіналу) до апеляційної скарги, або, якщо апелянти відносяться на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» до категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то приєднання копій відповідних про це документів.

Після отримання апелянтами копії ухвали судді апеляційного суду від 23.01.2017 року до апеляційного суду 01.02.2017 року надійшла надіслана 30.01.2017 року заява позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про відвід судді Здрилюк О.І.. Ця ж заява підписана ще і ОСОБА_4, ніби-то як представником апелянтів, але жодного доказу в підтвердження таких повноважень до заяви не приєднано, а також такі відсутні і в матеріалах справи, а тому заява цього підписанта до розгляду не підлягає.

Відповідно до вимог ст.23 ЦПК України може бути заявлено відвід судді або складу суду, який розглядає справу.

Підстави для відводу судді та щодо недопустимості повторної участі судді у розгляді справи передбачені статтями 20, 21 ЦПК України і є вичерпними.

Заявники зазначають про недовіру судді Здрилюк О.І. із-за постановлення нею ухвали у незаконному складі нелегітимного суду, що суперечить вимогам Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року.

Крім того, заяву про відвід судді Здрилюк О.І. заявники обґрунтували своєю незгодою із вимогами ухвали про усунення недоліків, оскільки, на їх думку, апеляційна скарга ними, як споживачами, не підлягає оплаті судовим збором.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що заява про відвід до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, утворення апеляційного окружного суду не залежить від волі судді, а має реалізовуватися компетентними органами у визначений Законом порядок.

Також у заяві про відвід позивачі зазначають про незгоду із вимогою до них, як споживачів, сплатити судовий збір.

Відповідно до офіційного тлумачення положень п.п.22, 23 ч.1 ст.1, ст.11, ч.8 ст.18, ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», у взаємозвязку з положеннями ч.4 ст.42 Конституції України, у рішенні Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року, дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Статтею 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживчий кредит це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. Продукцією є будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

У п.1.2. доданої позивачами копії оспореного договору про надання відновлювальної кредитної лінії №072-22-02/07 від 16.05.2007 року зазначено, що позичальнику наданий кредит на поточні потреби.

Оскільки із матеріалів справи не вбачається, що оскаржувані договори укладалися з метою надання споживчого кредиту, тому підстави для звільнення апелянтів від сплати судового збору відсутні.

Таким чином, заявникам необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, який визначений Законом України «Про судовий збір», про що і зазначено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Доступ до правосуддя, у тому числі право на апеляційний розгляд, гарантовані громадянам із дотриманням передбачених Законом способу та порядку.

Враховуючи наведене, заява про відвід судді Здрилюк О.І. не підлягає до задоволення, оскільки наведені у ній мотиви не є відповідно до вимог ст.ст.20, 21 ЦПК України тими підставами, при яких зазначена суддя не може брати участь у розгляді даної справи.

Керуючись ст.ст.20, 21, 24 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про відвід судді судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судя апеляційного суду ОСОБА_1