Постанова № 64466054, 25.01.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року Справа № 923/1151/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С. суддів:Ткаченко Н.Г., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційні скарги 1. Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ " Банк "Національні інвестиції" 2. Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 24.10.2016

у справі№ 923/1151/15 господарського суду Херсонської областіза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромашинобудівний завод"пробанкрутстворозпорядник майнаГлуховський О.Ю.в судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ " Банк "Національні інвестиції" Іванов А.О.Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" ТОВ "Силові енергетичні машини-ЕМЗ" ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод"Павловський О.М. Кирийчук І.М. Клименко Є.Г. Капшук А.В.В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 24.07.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромашинобудівний завод" (далі - ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод") за загальною процедурою на підставі ч.5 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

До господарського суду з заявами про визнання конкурсних кредиторських вимог звернулися, зокрема, ПАТ "Банк "Національні інвестиції" з грошовими вимоги до боржника на суму 360777887,88 грн. (т.6 а.с. 1-178)

ТОВ "Фінансгарант" звернулося до господарського суду з заявою від 12.01.2016 про заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на його правонаступника: ТОВ "Фінансгарант". (т.12 а.с. 157-195)

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 10.03.2016 (суддя Сулімовська М.Б.) в попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод", визнано вимоги кредиторів до боржника, зокрема, визнано вимоги ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в сумі 1218,00 грн. судового збору перша черга, 12030638,02 грн. - четверта черга, 2926583,79 грн.- шоста черга; відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Фінансгарант" про заміну сторони її правонаступником.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 апеляційні скарги ТОВ "Фінансгарант" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції" задоволено частково; ухвалу господарського суду Херсонської області від 10.03.2016 в частині часткового визнання кредиторських вимог ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та відхилення кредиторських вимог ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в сумі 345.265.815,23 грн., а також в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Фінансгарант" про заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на його правонаступника: ТОВ "Фінансгарант" - скасовано; задоволено заяву ТОВ "Фінансгарант" про заміну сторони її правонаступником; замінено ПАТ "Банк "Національні інвестиції" як кредитора на правонаступника - ТОВ "Фінансгарант"; визнано та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ "Фінансгарант" в сумі 360.223.037,04 грн., з яких 293.158.328,54 грн. основного боргу та боргу по сплаті процентів ( 4 черга), а 67064708,5 грн. пені (6 черга); у задоволені кредиторських вимог ПАТ "Банк "Національні інвестиції" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2016 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Підставами скасування постанови суду апеляційної інстанції стало порушення ним ч.2 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.99, 101 ГПК України стосовно вимог ТОВ "Фінансгарант" та не надання правової оцінки доводам заявника апеляційної скарги щодо нікчемності правочинів про відступлення права вимоги з урахуванням п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 (колегія суддів: Богатир К.В., Аленін О.Ю., Жеков В.І.) (з урахуванням ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 про виправлення описки) апеляційні скарги ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фінансгарант" задоволено частково; ухвалу господарського суду Херсонської області від 10.03.2016 в частині визнання кредиторських вимог ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в сумі 1 218,00грн. перша черга, 12 030 638,02грн. четверта черга, 2 926 583,79грн. шоста черга, а також в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Фінансгарант" про заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на його правонаступника в особі ТОВ "Фінансгарант" - скасовано; задоволено заяву ТОВ "Фінансгарант" про заміну сторони її правонаступником; замінено ПАТ "Банк "Національні інвестиції" як кредитора у даній справі на правонаступника - ТОВ "Фінансгарант"; визнано та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ "Фінансгарант" в сумі 360.223.037,04грн., з яких 293.158.328,54грн. основного боргу та боргу по сплаті процентів - четверта черга задоволення, а 67064708,50грн. пені - шоста черга задоволення кредиторських вимог.

До Вищого господарського суду України з касаційними скаргами звернулися ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ " Банк "Національні інвестиції", ПАТ "БМ Банк", ПАТ "Сбербанк".

В обґрунтування касаційної скарги ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить суд постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для нового розгляду кредиторських вимог ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та заяви ТОВ "Фінансгарант" від 12.01.2016 про заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на його правонаступника - ТОВ "Фінансгарант".

ПАТ "БМ Банк" в касаційній скарзі зазначено, що постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення вимог ТОВ "Фінансгарант" прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст.8, 546, 548, ч.4 ст.559, 1282 ЦК України, ст.21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.25, 43, 105 ГПК України. Враховуючи зазначені правові підстави для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2016, заявник касаційної скарги просить суд скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 в частині визнання ТОВ "Фінансгарант" кредитором боржника та задоволення заяви ТОВ "Фінансгарант" про заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції" його правонаступником ТОВ "Фінансгарант", прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Фінансгарант" у задоволенні заяви про заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції" його правонаступником ТОВ "Фінансгарант".

ПАТ "Сбербанк" в обґрунтування касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 546, 523, 559, 215, 1282 ЦК України, ст.ст. ст.25, 43, 105 ГПК України та просить суд скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2016, ухвалу господарського суду Херсонської області від 10.03.2016 залишити в силі.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційні скарги ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції", ПАТ "БМ Банк" та ПАТ "Сбербанк" не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Частиною 1 ст.23 Закону передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Банк "Національні інвестиції" звернувся до суду в порядку ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) з заявою з вимогами до боржника, в якій просило визнати ПАТ "Банк "Національні інвестиції" конкурсним кредитором ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" з грошовими вимогами на загальну суму 360.777.887,88 грн., з яких сума непогашеної кредитної заборгованості: 269.851.180,95 грн., сума заборгованості по сплаті процентів: 23.758.926,86 грн., сума пені: 67.167.780,07 грн., та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

В обґрунтування заяви банк посилався на кредитну заборгованість, яка виникла на підставі укладеного між ним та боржником кредитного договору № 335-10 від 27.08.2010 та кредитного договору № 222-12 від 06.07.2012.

Крім того, ПАТ "Банк "Національні інвестиції" зазначав про заборгованість, яка виникла на підставі договору від 11.03.2014, укладеного між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012, який укладено між ТОВ "Свісс Партнерз" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції". За умовами цього договору ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" прийняв на себе солідарний обов'язок по всіх зобов'язаннях ТОВ "Свісс Партнерз" за вказаним кредитним договором. Заборгованість ТОВ "Свісс Партнерз", за даними ПАТ "Банк "Національні інвестиції", складає 152.996144,80 грн. Строк повернення кредиту до 22.12.2014 включно.

Заяву ПАТ "Банк "Національні інвестиції" обґрунтовано також наявністю заборгованості за договором від 11.03.2014, укладеним між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011, укладеним між ТОВ "Контакт-Центр Україна" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції". За умовами цього договору боржник прийняв на себе солідарний обов'язок по всіх зобов'язаннях ТОВ "Контакт-Центр Україна" за вказаним кредитним договором з урахуванням додаткових угод до нього. За цим кредитним договором ТОВ "Контакт-Центр Україна" зобов'язалося повернути банку кредит, наданий у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом заборгованості 5.000.000 доларів США з процентною ставкою 12,1 % річних та зі строком повернення кредиту до 22.12.2014 включно. Заборгованість ТОВ "Контакт-Центр Україна" за кредитним договором, яку ПАТ "Банк "Національні інвестиції" заявляє до ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" на підставі договору про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011 становить 150.797.443,74 грн.

Крім того, ПАТ "Банк "Національні інвестиції" посилався на заборгованість, яка виникла на підставі договору від 22.12.2014, укладеним між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007, згідно з яким боржник прийняв на себе солідарний обов'язок по всіх зобов'язаннях гр. ОСОБА_10 за згаданим кредитним договором, укладеним між гр. ОСОБА_10 та ПАТ "Банк "Національні інвестиції". Заборгованість гр. ОСОБА_10 за кредитним договором, яку банк просив визнати на підставі договору про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007 за боржником, складає 42.027.077,53 грн.

За умовами пунктів 1.3 наведених вище договорів про встановлення солідарного обов'язку, з моменту їх укладання ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" та позичальники за укладеними ними кредитними договорами стають солідарними боржниками та несуть солідарний обов'язок перед ПАТ "Банк "Національні інвестиції" за виконання зобов'язань з повернення кредиту та інших зобов'язань позичальника, передбачених кредитними договорами.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованими та підтвердженими належними та допустимими доказами вимоги кредитора, які виникли на підставі кредитного договору № 335-10 від 27.08.2010 та кредитного договору №222-12 від 06.07.2012.

Відносно вимог ПАТ "Банк "Національні інвестиції", які обґрунтовані договорами про встановлення солідарного обов'язку від 11.03.2014 за кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012, про встановлення солідарного обов'язку від 11.03.2014 за кредитним договором №431-11 від 21.12.2011, про встановлення солідарного обов'язку від 22.12.2014 за кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007 суд першої інстанції, посилаючись на приписи ст.ст.553, 554 ЦК України дійшов висновку, що зазначені вище договори є за своїм змістом та правовою природою договорами поруки.

Відхиляючи вимоги банку, заявлені на підставі договору про встановлення солідарного обов'язку від 11.03.2014 за кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012, та договору про встановлення солідарного обов'язку від 11.03.2014 за кредитним договором №431-11 від 21.12.2011, суд першої інстанції виходив з того, що строк повернення кредиту за кредитним договором №169-12 від 30.05.2012 та за кредитним договором №431-11 від 21.12.2011 є 22.12.2014. Приписами ч.4 ст.559 ЦК України встановлено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Зазначивши, що строк повернення кредиту настав 22.12.2014, а вимоги до поручителя заявлено банком лише 21.08.2015, суд дійшов висновку, що порука в частині стягнення суми кредиту припинилась у зв'язку із закінченням шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Відносно вимог, заявлених на підставі договору про встановлення солідарного обов'язку від 22.12.2014 за кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_10, позичальник за кредитним договором, помер 05.01.2015. Посилаючись на ст.ст. .ст.523, 252, 546, 559, 1282 ЦК України, наявність факту смерті позичальника (фізичної особи ОСОБА_10) та припинення основного зобов'язання, відсутність спадкоємців позичальника та згоди ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" відповідати за нових боржників (спадкоємців), суд відхилив вимоги банку, що виникли на підставі договору про встановлення солідарного обов'язку від 22.12.2014 за кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007.

З матеріалів справи вбачається, що 14.01.2016 до суду звернулося ТОВ "Фінансгарант" з заявою про заміну сторони її правонаступником, в якій просило замінити ПАТ "Банк "Національні інвестиції" як кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" з грошовими вимогами до боржника на суму 360.777.887,88 грн. на його правонаступника - ТОВ "Фінансгарант". (т.12 а.с. 157-195).

В обґрунтування заяви ТОВ "Фінансгарант" посилалося на те, що 17.09.2015 між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор-Комфорт" укладено договори про відступлення права вимоги: 1) № 499-07, за умовами якого ПАТ "Банк "Національні інвестиції" відступило на користь ТОВ "Фактор-Комфорт" належні йому право вимоги до гр. ОСОБА_10 за кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007; 2) № 431-11, згідно з яким ПАТ "Банк "Національні інвестиції" відступило на користь ТОВ "Фактор-Комфорт" право вимоги до ТОВ "Контакт-Центр Україна" за кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011; 3) № 169-12, за умовами якого ПАТ "Банк "Національні інвестиції" відступило на користь ТОВ "Фактор-Комфорт" право вимоги до ТОВ "Свісс Партнерз" за кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012; № 335-10, згідно з яким ПАТ "Банк "Національні інвестиції" відступило на користь ТОВ "Фактор-Комфорт" право вимоги до ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" за кредитним договором № 335-10 від 27.08.2010; № 222-12, за умовами якого ПАТ "Банк "Національні інвестиції" відступило на користь ТОВ "Фактор-Комфорт" право вимоги до ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" за кредитним договором № 222-12 від 06.07.2012.

В подальшому, 25.12.2015 між ТОВ "Фактор-Комфорт" та ТОВ "Фінансгарант" укладено договори відступлення права вимоги №499-07-01, №431-11-1, №169-12-1, №335-10-1, №222-12-1 за вказаними вище договорами.

Місцевим господарським судом відмовлено у здійсненні заміни ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на ТОВ "Фінансгарант" на підставі договорів відступлення права вимоги, які виникли на підставі договорів про встановлення солідарного обов'язку, виходячи з того, що за умовами таких договорів було відступлено право вимоги до інших боржників - гр. ОСОБА_10, ТОВ "Контакт-Центр Україна" та ТОВ "Свісс Партнерз" відповідно, а не до боржника. Крім того, грошові вимоги ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" на підставі зазначених договорів відхилені господарським судом в повному обсязі, що унеможливлює здійснення заміни кредитора його процесуальним правонаступником в частині таких вимог.

Відмовляючи ТОВ "Фінансгарант" у задоволенні заяви про здійснення заміни кредитора ПАТ "Банк "Національні інвестиції" його процесуальним правонаступником ТОВ "Фінансгарант" в частині вимог, що ґрунтуються на кредитних договорах № 335-10 від 27.08.2010 та № 222-12 від 06.07.2012, укладених між банком та боржником, суд першої інстанції виходив з того, що наказом Тимчасової адміністрації ПАТ "Банк "Національні інвестиції" № 38 від 25.09.2015 визнано нікчемними правочини (договори) відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, укладеними між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор-Комфорт", зокрема і договори №222-12 та № 335-10 про відступлення права вимоги, укладені із ТОВ "Фактор-Комфорт". Надана в судовому засіданні 10.03.2016 представником ТОВ "Фінансгарант" копія постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2016 у справі №826/24648/15, якою визнано протиправними та скасовано п.п.1.1 та п.2 вищезазначеного Наказу Тимчасової адміністрації ПАТ "Банк "Національні інвестиції" № 38 від 25.09.2015 про визнання нікчемними правочинів, укладених між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор-Комфорт", не враховувалась господарським судом, оскільки станом на день розгляду справи про банкрутство не набрала законної сили.

Натомість, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що судом першої інстанції помилково відмовлено у здійсненні заміни ПАТ "Банк "Національні інвестиції" його процесуальним правонаступником ТОВ "Фінансгарант" стосовно договорів про відступлення права вимоги №499-07 за кредитним договором № №499-07 від 13.07.2007, №431-11 за кредитним договором №431-11 від 21.12.2011, №169-12 за кредитним договором №169-12 від 30.05.2012, №335-10 за кредитним договором №335-10 від 27.08.2010, №222-12 за кредитним договором №222-12 від 06.07.2012.

Так, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими та підтвердженими належними та допустимими доказами вимоги ПАТ "Банк "Національні інвестиції", які виникли на підставі кредитного договору № 335-10 від 27.08.2010 та кредитного договору №222-12 від 06.07.2012, а також за договорами солідарного обов'язку 499-07, №431-11, №169-12.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 17.09.2015 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) на підставі постанови Правління НБУ № 613 від 17.09.2015 "Про віднесення ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних" прийнято рішення № 172 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", на підставі якого з 18.09.2015 розпочато процедуру виведення зазначеного банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 18.09.2015 по 17.12.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Уповноваженою особою ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" 25.09.2015 прийнято наказ № 38 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)", пп. 1.1 п. 1 якого визнано нікчемними правочини (договори) відступлення прав вимог за кредитними договорами та договорами забезпечення, укладені між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор-Комфорт", згідно переліку, у тому числі: №№ 169-12, 222-12, 335-10, 431-11 та 499-07.

Судом апеляційної інстанції встановлено, ТОВ "Фактор-Комфорт" оскаржило наказ № 38 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)" від 25.09.2015 його до суду адміністративної юрисдикції. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2016 у справі № 826/24648/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 , визнано протиправним та скасовано пп. 1.1 п. 1 наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)" від 25.09.2015 № 38 та п. 2 зазначеного наказу в частині, що стосується правочинів (договорів), укладених між ТОВ "Фактор-комфорт" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції", за переліком, у тому числі, тих договорів, які стали підставою ініціювання питання щодо правонаступництва ТОВ "Фактор-комфорт", а в подальшому ТОВ "Фінансгарант". Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2016 у справі № 826/24648/15 набула законної сили з 19.05.2016.

Вищезазначені обставини правомірності договорів про відступлення права вимоги, встановлені судом адміністративної юрисдикції, в силу ст.35 ГПК України не потребують доказування, тому суд апеляційної інстанції правомірно не взяв до уваги посилання ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на ч.7 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

На момент розгляду судом першої інстанції про ці обставини зазначалось у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2016 у справі №826/24648/15, однак, суд першої інстанції, нехтуючи вимогами процесуального закону, зокрема, ст.77, 79 ГПК України, не відклав розгляд справи до набрання рішенням адміністративного суду сили, у зв'язку з чим фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не були враховані судом при винесенні рішення.

Вирішуючи питання процесуального правонаступництва, суд апеляційної інстанції послався на приписи ст.21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.25 ГПК України, ст.512-514 ЦК України, та виходив з того, що ПАТ "Банк "Національні інвестиції" отримав компенсаційні грошові надходження в оплату відступлених майнових вимог, а ТОВ "Фактор-Комфорт" набув права вимоги на активи ПАТ "Банк "Національні інвестиції" - майнові права кредитора за договорами відступлення, отже, ПАТ "Банк "Національні інвестиції" фактично відмовився від своїх майнових вимог. Обставини оплатності за договорами відступлення визнано апеляційним судом доведеними належними та допустимими доказами. Крім того, встановлено, що ПАТ "Банк "Національні інвестиції" не заперечував щодо отриманих коштів від ТОВ "Фактор -Комфорт" за умовами вказаних вище договорів відступлення права вимоги. Враховуючи, що ПАТ "Банк "Національні інвестиції" не навів доказів наявності підстав нікчемності договорів відступлення права вимоги, які зазначені у ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані договори є чинними відповідно до положень ст.204 ЦК України.

Відносно відступлення права вимоги до ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод", то судом апеляційної інстанції встановлено, що укладені ПАТ "Банк "Національні інвестиції" із боржником договори про покладення солідарного обов'язку мають елементи договору поруки. Натомість, судом встановлено, що певні умови сторони узгодили іншим чином, що не протирічить ст.627 ЦК України, а тому, суд дійшов висновку, що поширення норм, якими врегульовано правовідносини поруки у даному випадку має обмежене застосування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне. Так, договори про покладення солідарного обов'язку мають елементи договору поруки, правовідносини якої врегульовано, зокрема, ч.4 ст.559 ЦК України (щодо строку припинення поруки). Зазначений строк має юридичне значення для всіх сторін договору, втім, основною метою його є захист прав поручителя, оскільки зі збігом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання, саме поручитель має право не виконувати свого зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до нього у строк, встановлений ч.4 ст.559 ЦК України. Однак, під час розгляду цієї справи, поручитель підтверджував виконання взятих на себе зобов'язань за цими договорами, не зважаючи на те, що кредитор звернувся за межами строку, встановленого ч.4 ст.559 ЦК України. Такі дії поручителя не суперечить ст.ст.3, 627 ЦК України.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначеними договорами передбачено, що з моменту укладання договорів ТОВ "Новокаховський ЕМБ завод", який виступає саме як співпозичальник, та безпосередньо конкретний позичальник, визначений умовами кредитних договорів, стають солідарними боржниками за кредитними договорами та несуть солідарний обов'язок перед ПАТ "Банк "Національні інвестиції" за виконання зобов'язань з повернення кредиту та інших зобов'язань Позичальника, які передбачені кредитним договором (пункти 1.3 договорів про встановлення солідарного обов'язку). У випадку прострочення повернення кредиту, сплати відсотків за кредитом та/або порушення будь-яких інших обов'язків за кредитним договором, ПАТ "Банк "Національні інвестиції" має право пред'явити позов про стягнення заборгованості в повному обсязі або частково (на власний розсуд) як солідарно до позичальника і співпозичальника, так і до будь-кого з них окремо (пункти 2.5 договорів про встановлення солідарного обов'язку).

Надавши правову оцінку п.3.1, 3.2, 4.2, 4.3, 4.4 договорів про встановлення солідарного обов'язку, суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок, що сторонами договорів про встановлення солідарного обов'язку обумовлено припинення кредитних зобов'язань лише фактом їх повного виконання належним чином, що відповідає приписам ст.599 ЦК України.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до договорів відступлення права вимоги №499-07, №169-12, №431-11, укладених між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор-Комфорт", договорів відступлення права вимоги №499-07, №169-12, №431-11, укладених між ТОВ "Фактор-Комфорт" та ТОВ "Фінансгарант" у зв'язку з укладанням цих договорів первісний кредитор відступав права сторони-кредитора за основним договором, а новий кредитор прийняв всі права первісного кредитора і ставав стороною - кредитором за основним договором; новий кредитор набув прав вимоги за основним договором з моменту підписання цього договору; до нового кредитора перейшли всі права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав і цей договір не передбачає внесення змін до основного договору та порядку розрахунків боржника з новим кредитором.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.25 ГПК України у разі заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Враховуючи те, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство та заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення заяви ТОВ "Фінансгарант" про заміну кредитора ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на його правонаступника ТОВ "Фінансгарант" є обґрунтованим.

Доводи заявників касаційних скарг відносно того, що у договорах відступлення права вимоги не передбачена заміна кредитора у договорах про встановлення солідарного обов'язку, а тільки передбачена заміна кредитора у кредитних договорах, а тому судом апеляційної інстанції надано невірну правову оцінку цим правовідносинам, не приймається до уваги колегією суддів з огляду на те, що договори про встановлення солідарного обов'язку є забезпечувальними зобов'язаннями, що є похідними від основного зобов'язання і права та обов'язки по таких договорах переходять разом із правами та обов'язками по основному зобов'язанні.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, оскаржувана постанова Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ " Банк "Національні інвестиції" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 у справі №923/1151/15 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді Н.Г. Ткаченко

В.Ю. Поліщук