Ухвала суду № 63686435, 23.12.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №1-кс/760/17303/16

760/18666/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Кізюн Л.І., при секретарі Слепусі О.П., за участю детектива Трачука Б.О., розглянувши клопотання сторони кримінального провадження - детектива Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Трачука Б.О., погодженого заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кривенком В.В. про накладення арешту на майно в рамках досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52016000000000348 від 04 жовтня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Трачука Б.О. про накладення арешту на майно, що перебуває у власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, а саме на: житловий будинок, розташованого за адресою: АДРЕСА_2; квартиру, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; нежитлову будівлю, літ. «А» - 1575,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3; нежитлову будівлю, літ. «А» - 1548,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4; нежитлову будівлю, літ. «А» - 1469,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5; нежитлову будівлю, літ. «А» - 1465,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6; транспортний засіб - автомобіль Toyota Land Cruiser 200 4461 (2012 року випуску), державний номерний знак НОМЕР_2; транспортний засіб - автомобіль Mercedes-Benz CLS 320 CDI2987 (2005 року випуску), державний номерний знак НОМЕР_3; транспортний засіб - автомобіль DAF XF105.460 12902 (2006 року випуску), державний номерний знак НОМЕР_4; транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 2101 1198 (1971 року випуску), державний номерний знак НОМЕР_5.

З матеріалів клопотання вбачається, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань №52016000000000348 від 04 жовтня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Обґрунтовуючи своє клопотання, детектив зазначив, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3, будучи раніше знайомим із виконувачем обов'язків голови правління ПАТ «ДПЗКУ» ОСОБА_4, у період часу з початку березня 2015 року до 03.03.2015 року заздалегідь домовився з ним про спільне вчинення кримінального правопорушення, розподіливши ролі між собою.

Згідно з попередньою домовленістю, ОСОБА_4 з метою заволодіння коштами ПАТ «ДПЗКУ» в інтересах третіх осіб мав вчинити розтрату зазначених коштів шляхом укладення договору та подальшого перерахування коштів за умовами договору без його виконання з боку ПАТ «Васильківхлібопродукт», тобто вчинити певні дії для безповоротного обернення коштів ПАТ «ДПЗКУ» на користь третіх осіб, бажаючи надати такому заволодінню вигляду законності, а саме на виконання вимог укладеної угоди.

ОСОБА_3 у свою чергу мав підписати угоду, прийняти кошти за угодою з ПАТ «ДПЗКУ» без її виконання та в подальшому розподілити кошти на потреби підприємства.

Зокрема, ОСОБА_3 як генеральний директор ПАТ «Васильківхлібопродукт», діючи з метою заволодіння грошовими коштами ПАТ «ДПЗКУ» 26.03.2015 року за попередньою змовою із ОСОБА_4, згідно з розподіленими ролями підписав та подав особисто до ПАТ «ДПЗКУ» в приміщенні по вулиці Саксаганського, 1 у м. Києві лист від 26.03.2015 року № 99, адресований ОСОБА_4 як виконувачу обов'язків голови правління ПАТ «ДПЗКУ». У цьому листі ОСОБА_3 просив розглянути та підписати типовий договір поставки, за яким ПАТ «Васильківхлібопродукт» мало намір продати кукурудзу 3 класу в кількості 11 683,03 тонн з сумою попередньої оплати 38 554 000 гривень, без наміру виконання зазначеної угоди з боку ПАТ «Васильківхлібопродукт».

Так, предметом згаданого договору було те, що ПАТ «Васильківхлібопродукт» зобов'язується передати у власність ПАТ «ДПЗКУ» зерно українського походження, а ПАТ «ДПЗКУ» зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору. Відповідно до п. 3.3 договору кількість, строк та місце поставки, ціна та загальна вартість товару для кожної партії, що мала бути поставлена, визначається в специфікаціях, які підписані сторонами щодо кожної партії товару та є невід'ємними частинами (додатками) договору. При цьому в специфікації № 1 вказано, що предметом договору є кукурудза 3 класу у кількості 11 683,03 метричних тонн за ціною 3 300 гривень за 1 тонну на загальну суму 38 554 000 гривень, що є ціною попередньої оплати.

Крім того, у специфікації зазначено, що поставка товару повинна здійснитись на умовах ЕХW франко-склад згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року із ПАТ «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів» за адресою: 09600, вул. Вокзальна, 222, с.м.т. Рокитне, Київська область у період з 26.03.2015 року по 30.11.2015 року включно.

Однак ПАТ «Васильківхлібопродукт» відповідно до відомостей з Реєстру складських документів на зерно Державного підприємства «Держреєстри України» (лист від 09.07.2016 року № 391), «Порядку ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 року № 1569, п. 22 ст. 1, ст.ст. 37 та 45 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 року № 37-IV в період 01.03.2015 року по 01.12.2015 року не зберігало на зернових складах, підключених до реєстру , в тому числі ПАТ «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів» кукурудзу 3 класу в кількості 11 683,03 метричних тонн, про що ОСОБА_3 як керівник цього товариства був обізнаний. Зазначене підтверджується висновками експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 02.12.2016 року № 18201/19849-19852/16-45.

Проте, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що відповідно до умов запропонованого до підписання договору, пункт 6.2 якого прямо передбачає, що «постачальник гарантує наявність товару, зазначеного у розділі 1 договору, на момент його укладання: належить постачальнику на праві власності, який має абсолютне і виключне право розпоряджатися товаром, в тому числі відчужувати його, не знаходиться під забороною відчуження, арештом; товар, що продається за даним договором є в наявності на складі; треті особи не мають жодних прав чи вимог щодо товару; не є предметом будь-якої застави (в тому числі податкової) чи іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами чи державою, а також не обтяжений будь-яким іншим чином, передбаченим чинним законодавством України», з метою заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, за заздалегідь розподіленими ролями, в порушення зазначених пунктів договору, достовірно знаючи про відсутність належного за умовами договору товару та неможливість виконання угоди, продовжив вчиняти дії для досягнення свого злочинного умислу.

При цьому, згідно з п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 року № 37-IV (із змінами та доповненнями), складські документи на зерно - це товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа, однак у ПАТ «Васильківхлібопродукт» не було у наявності належного йому зерна кукурудзи 3 класу, тому 26.03.2015 року ОСОБА_3 не було надано документального підтвердження гарантії наявності товару відповідно до вимог п. 6.2 договору, про що ОСОБА_4 був обізнаний при підписанні договору.

Як зазначив у клопотанні детектив, незважаючи на вищевикладене, усвідомлюючи, що виникне дебіторська заборгованість ПАТ «Васильківхлібопродукт» перед ПАТ «ДПЗКУ» тобто грошові кошти будуть безповоротно втрачені, 26.03.2015 року в період часу з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., більш точний час слідством не встановлено, перебуваючи у приміщенні ПАТ «ДПЗКУ» за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 1, ОСОБА_3 з використанням службового становища, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, згідно із заздалегідь розподіленими ролями, підписав та завірив печаткою ПАТ «Васильківхлібопродукт» договір № 57 з ПАТ «ДПЗКУ» щодо поставки останнім кукурудзи 3 класу в кількості 11 683,03 метричних тонн за умов передоплати повної ціни договору, а саме грошових коштів у сумі 38 554 000 гривень та встановленням граничного строку передачі товару до 30.11.2015 року, достовірно знаючи про відсутність зазначеного товару в ПАТ «Васильківхлібопродукт» та намірів виконання зазначеної угоди з боку ПАТ «Васильківхлібопродукт», з метою заволодіти та розпорядитись в інтересах ПАТ «Васильківхлібопродукт» та інших осіб.

Надалі, 03.04.2015 року ОСОБА_3 для втілення заздалегідь розробленого плану спільно з ОСОБА_4, для створення сприятливих умов для заволодіння коштами ПАТ «ДПЗКУ», як особа уповноважена на такі дії від імені підприємства, відкрив у ПАТ «Радикал Банк» від імені ПАТ «Васильківхлібопродукт» банківський рахунок НОМЕР_6 в гривні, реквізити якого надав ПАТ «ДПЗКУ» та використав для укладення з ОСОБА_4 додаткової угоди від 07.04.2015 року № 1 до договору поставки від 26.03.2015 року № 57, за якою було змінено банк одержувача грошових коштів на ПАТ «Радикал Банк».

На підставі вищезгаданих угод грошові кошти ПАТ «ДПЗКУ» були перераховані з банківського рахунку № НОМЕР_7, відкритого в ПАТ «Радикал Банк» двома грошовими переказами: 02.04.2015 року на суму 1 700 000 гривень на банківський рахунок ПАТ «Васильківхлібопродукт» № 26003013649701, відкритий у ПАТ «Альфа-Банк» та 07.04.2015 року на суму 36 854 000 гривень на банківський рахунок № НОМЕР_8, відкритий у ПАТ «Радикал Банк».

За вищеописаних обставин станом на 07.04.2015 року ОСОБА_3, створивши вищевказаними діями видимість виникнення зобов'язання про здійснення попередньої оплати грошовими коштами ПАТ «ДПЗКУ» за договором з ПАТ «Васильківхлібопродукт» щодо перерахування вказаних грошових коштів у сумі 38 554 000 гривень через банківську установу ПАТ «Радикал Банк» як передоплату на виконання умов договору від 26.03.2015 року № 57, заволодів грошовими коштами ПАТ «ДПЗКУ», безоплатно та безповоротно обернув ці кошти на користь ПАТ «Васильківхлібопродукт».

Вказане перерахування грошових коштів у безготівковому вигляді було здійснено 02.04.2015 року та 07.04.2015 року працівниками ПАТ «ДПЗКУ», які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_4 та ОСОБА_3, з використанням програмного забезпечення, що встановлено на робочих комп'ютерах у приміщенні ПАТ «ДПЗКУ» по вулиці Саксаганського, 1 у місті Києві, зокрема системи «клієнт-банк», наданої ПАТ «Радикал Банк» в межах договірних відносин з ПАТ «ДПЗКУ» з обслуговування рахунка № НОМЕР_7.

Вказані дії ОСОБА_3 з 26.03.2015 року по 07.04.2015 року призвели до безповоротного обернення грошових коштів ПАТ «ДПЗКУ» в сумі 38 554 000 гривень на користь третіх осіб та виникнення заборгованості ПАТ «Васильківхлібопродукт» перед ПАТ «ДПЗКУ».

Тобто вищевказані дії ОСОБА_3, вчинені з корисливих мотивів, згідно узгодженого плану та розподілених дій із співучасником ОСОБА_4, які мали на меті в одержання неправомірного прибутку для юридичних осіб ПАТ «Васильківхлібопродукт» та ТОВ «СПП-Агро», станом на 07.04.2015 року виконані в повному обсязі з метою заволодіння коштами ПАТ «ДПЗКУ».

Надалі станом на 09.07.2015 року на банківському рахунку № НОМЕР_8, відкритому у ПАТ «Радикал Банк» для ПАТ «Васильківхлібопродукт» перебували грошові кошти в сумі 18 584 531,38 гривень залишку отриманих від ПАТ «ДПЗКУ» грошових коштів в сумі 36 854 000 гривень як передоплата по договору від 26.03.2015 року № 57. Однак, Постановою Правління Національного банку України від 09.07.2015 № 452/БТ ПАТ «Радикал Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, що призвело до зупинення всіх видаткових операцій по банківським рахункам клієнтів банку. З метою створення видимості зменшення заборгованості ПАТ «Васильківхлібопродукт» перед ПАТ «ДПЗКУ», а також, у зв'язку з неможливістю використати залишок грошових коштів в сумі 18 584 531,38 гривень на рахунку в ПАТ «Радикал Банк», ОСОБА_3 без погодження з ПАТ «ДПЗКУ» перерахував вказані кошти 09.07.2015 з банківського рахунку в цьому банку № НОМЕР_8, відкритого для ПАТ «Васильківхлібопродукт», на банківський рахунок № НОМЕР_7, відкритий для ПАТ «ДПЗКУ» під виглядом повернення частини передоплати в порушення вимог ст. ст. 525, 526, п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, відповідно до яких одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається і лише покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Крім того, п. 8.4 договору поставки від 26.03.2015 року № 57 було передбачено, що у разі невиконання ПАТ «Васильківхлібопродукт» своїх зобов'язань, або за наявності очевидних підстав вважати, що останній не виконає своїх зобов'язань у встановлений термін (строк) або виконає їх неналежним чином, або у випадку, якщо інформація, яка надається для укладення/виконання цього Договору виявиться/стане такою, що не відповідає дійсності, ПАТ «ДПЗКУ» має право зупинити виконання своїх зобов'язань, відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі, при цьому ПАТ «Васильківхлібопродукт» зобов'язаний повернути на підставі письмової вимоги всі кошти у тому числі попередню оплату, та проценти у розмірі 24% річних за період з дня одержання попередньої оплати до дня її повернення.

Таким чином, ОСОБА_3 здійснив 09.07.2015 року перерахування грошових коштів з банківського рахунку № НОМЕР_8, відкритого для ПАТ «Васильківхлібопродукт», на банківський рахунок № НОМЕР_7, відкритий для ПАТ «ДПЗКУ» маючи на меті безпідставно зменшити зобов'язання ПАТ «Васильківхлібопродукт» перед ПАТ «ДПЗКУ» по поверненню грошових коштів та штрафних санкцій, передбачених договором від 26.03.2015 року № 57, усвідомлюючи, що з 09.07.2015 року розпорядитись вказаними коштами у неплатоспроможному банку ПАТ «Радикал Банк» неможливо. При цьому фактично ПАТ «ДПЗКУ» було позбавлено можливості використати вказані грошові кошти в сумі 18 584 531,38 гривень на рахунку № НОМЕР_7 у неплатоспроможному банку з 09.07.2015 року.

Як зазначив детектив, вказані дії ОСОБА_3, вчинені ним як службовою особою - керівником ПАТ «Васильківхлібопродукт», з 26.03.2015 року по 07.04.2016 року призвели до заволодіння чужими коштами ПАТ «ДПЗКУ» на суму 38 554 000 гривень, що більше ніж у 63 307 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян у 2015 році та становить особливо великі розміри.

22.12.2016 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Відповідно до інформації наявної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно у власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2; квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1; нежитлова будівля, літ. «А» - 1575,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3; нежитлова будівля, літ. «А» - 1548,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4; нежитлова будівля, літ. «А» - 1469,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5; нежитлова будівля, літ. «А» - 1465,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6.

Вказаними об'єктами нерухомості ОСОБА_3 володіє одноосібно.

Згідно відомостей наявних в базі даних Єдиного державного реєстру МВС та АІС «НБД «Автомобіль» ОСОБА_3 належить: транспортний засіб - автомобіль Toyota Land Cruiser 200 4461 (2012 року випуску), державний номерний знак НОМЕР_2; транспортний засіб - автомобіль Mercedes-Benz CLS 320 CDI2987 (2005 року випуску), державний номерний знак НОМЕР_3; транспортний засіб - автомобіль DAF XF105.460 12902 (2006 року випуску), державний номерний знак НОМЕР_4; транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 2101 1198 (1971 року випуску), державний номерний знак НОМЕР_5.

Враховуючи викладене, детектив вважає, що є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту майна, у тому числі з метою забезпечення можливого судового рішення в частині конфіскації майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Детектив клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Заслухавши детектива, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

З огляду на положення ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому, згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Таким чином майно, на яке просить детектив накласти арешт відповідає критеріям визначеним в статті 170 КПК України, а саме те, що майно може бути конфісковано у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи третьої особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, що в сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів з метою уникнення приховування, перетворення чи знищення майна.

Тому, з урахуванням вказаних обставин, з метою забезпечення у майбутньому можливої конфіскації майна в разі доведення вчинення злочину чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні детектива та може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням про арешт майна.

Враховуючи викладене, перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку, що існує необхідність у накладенні арешту на майно, а саме з метою забезпечення збереження можливої конфіскації майна.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, а саме на:

житловий будинок, розташованого за адресою: АДРЕСА_2;

квартиру, розташованої за адресою: АДРЕСА_1;

нежитлову будівлю, літ. «А» - 1575,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3;

нежитлову будівлю, літ. «А» - 1548,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4;

нежитлову будівлю, літ. «А» - 1469,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5;

нежитлову будівлю, літ. «А» - 1465,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6;

транспортний засіб - автомобіль Toyota Land Cruiser 200 4461 (2012 року випуску), державний номерний знак НОМЕР_2;

транспортний засіб - автомобіль Mercedes-Benz CLS 320 CDI2987 (2005 року випуску), державний номерний знак НОМЕР_3;

транспортний засіб - автомобіль DAF XF105.460 12902 (2006 року випуску), державний номерний знак НОМЕР_4;

транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 2101 1198 (1971 року випуску), державний номерний знак НОМЕР_5.

Ухвала про арешт майна підлягає виконанню негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Л.І.Кізюн