Ухвала суду № 63605542, 21.12.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/6385/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1766/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Семеній Л. І.,

суддів - Лузан Л. В. , Бойка В. Б.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 вересня 2016 року

у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 вересня 2016 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 750/7-167 від 19 вересня 2007 року в розмірі 179710,83 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судовий збір у сумі 2695,66 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в частині стягнення заборгованості з нього відмовити.

Вказує, зокрема, що повноваження ТОВ «Боргова агенція Пристав» та безпосередньо ОСОБА_4 представляти інтереси ПАТ «Укрсоцбанк» у взаємовідносинах з ОСОБА_3 не підтверджено. Зазначає, що позовна заява предявлена особою, яка немає на це повноважень і не підлягає розгляду судом.

Крім того, наданий позивачем розрахунок заборгованості, не може підтверджувати існування заборгованості, оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Розрахунком заборгованості не можна довести виконання умов договору кредиту, у звязку з тим, що єдиним доказом внесення готівкової валюти на рахунок банку є відповідна заява на переказ готівки.

Зазначає, що відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості та штрафних санкцій останній платіж по погашенню заборгованості по даному кредитному договору був зроблений 25 травня 2012 року, а погашення поточної заборгованості відбулося 18 грудня 2008 року. Враховуючи те, що позивач звернувся до суду 08 липня 2016 року, позовні вимоги не підлягають задоволенню за строками позовної давності.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але в судове засідання не зявилися.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, в звязку з чим рішення слід скасувати, а позов - залишити без розгляду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з вказаним позовом до суду звернулася представник позивача ОСОБА_4, який обґрунтовувала тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № 750/7-167 від 19 вересня 2007 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 100 000 грн. на наступних умовах: строк погашення - 18 вересня 2014 р.; відсоткова ставка за користування кредитними коштами - 15,0 % річних; відсоткова ставка за користування з 22 жовтня 2008 року - 19,0 % річних.

У звязку з порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 12 листопада 2015 року має заборгованість у сумі 179710,83 грн.

Оскільки відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, чим порушує права банку, просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 179710,83 грн. та судовий збір у розмірі 2695,66 грн.

На підтвердження своїх повноважень представником банку надано копії довіреності від 20.04.2016 року, договору про надання послуг щодо стягнення заборгованості № НОМЕР_1 від 01.04.2014 року та додаткової угоди №10 до цього договору (а.с.26-28).

За змістом вказаної довіреності ПАТ «Укрсоцбанк» цією довіреністю, виключно в межах договору про надання послуг щодо стягнення заборгованості № НОМЕР_1 від 01.07.2014 року, уповноважив ОСОБА_4 представляти інтереси банку у всіх судах.

З п.9.1 наданої копії договору від 01.04.2014 року укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Боргова агенція «Пристав» про надання послуг щодо стягнення заборгованості № НОМЕР_1 від 01.04.2014 року вбачається, що цей договір діє до 31.12.2014 року.

02 листопада 2015 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Боргова агенція Пристав» була укладена додаткова угода №10 до договору про надання послуг щодо стягнення заборгованості №5100008587 в якому зазначено, що договір про надання послуг діє до 31 грудня 2016 року.

Отже, вказана додаткова угода була укладена вже після закінчення строку дії договору про надання послуг щодо стягнення заборгованості.

З зазначеним позовом представник позивача ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_4 звернулась до суду 11 липня 2016 року, тобто вже після закінчення повноважень представляти інтереси банку при розгляді вказаної справи.

Крім того, з метою повного та всебічного зясування обставин справи 17 листопада 2016 року та 5 грудня 2016 року на адресу ПАТ «Укрсоцбанк» апеляційним судом Сумської області направлені лист та ухвала про надання банком належно завірених: копії договору про надання послуг щодо стягнення заборгованості № НОМЕР_1 від 1 липня 2014 року з додатками та реєстру, до якого входить кредитний договір № 750/7-167 від 19 вересня 2007 року, укладений з ОСОБА_3; оригінал кредитної справи по кредитному договору № 750/7-167 від 19 вересня 2007 року, укладеному між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3; оригінал меморіального ордеру №1 від 16 вересня 2007 року про видачу ОСОБА_3 кредиту в сумі 100 000 гр.; докази перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку № 22032750145461 в Сумській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» на поточний рахунок позичальника № 26209750145461 в Сумській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» на підставі письмової заяви позичальника; письмову заяву ОСОБА_3 про списання суми кредиту з позичкового рахунку, зазначеного в п. 2.1 кредитного договору, які були отримані уповноваженою банком особою Мироненко відповідно 20.11.2016 року та 09.12.2016 року.

Проте від ПАТ «Укрсоцбанк» до апеляційного суду відповіді та відповідні документи не надійшли.

Таким чином, відповідно до наданих представником банку документів на підтвердження своїх повноважень вбачається, що позов подано до суду неповноважною особою.

Згідно з п.2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

З огляду на зазначене рішення суду підлягає скасуванню, а позов залишенню без розгляду з підстав передбачених п.2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 207, ст. 303, п. 4 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 310, п.3 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 вересня 2016 року скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: