АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________
Апеляційне провадження № 11сс/790/1681/16 Слідчий суддя: Муратова С.О.
Справа № 640/12962/16-к Доповідач: Цілюрик В.П.
Категорія: ст.173 КПК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - Цілюрика В.П.,
суддів - Курила О.М., Чопенка Я.В.,
за участю секретаря - Леськів Е.П.,
прокурора - Соломко Н.А.,
представника власника майна - Маркової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Харківської області Чайченка А.Є. на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2016 року, якою частково задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12013220490001420 та накладено арешт на майно, -
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2016 року було частково задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12013220490001420 та накладено арешт на майно - речі та документи, тимчасово вилучене в ході обшуку 05.10.2016 року за місцем мешкання ОСОБА_5 в квартирі № 91, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6
Водночас вказаною ухвалою було відмовлено у накладенні арешту на частину вилученого майна, зазначеного у клопотанні слідчого, а саме на гроші в розмірі 143 000 доларів США та 7900 євро. Мотивуючи прийняте рішення щодо відмови у арешті грошових коштів, слідчий суддя вказав, що дозвіл на відшукання та вилучення грошей, яке є тимчасово вилученим майном, на відміну від іншого майна, слідчим суддею не надавався. Крім того, з клопотанням про арешт тимчасово вилучених грошових коштів слідчий в порушення вимог ч. 5 ст. 171 КПК України звернувся 07.10.2016 року, тоді як обшук та вилучення грошей відбулось 05.10.2016 року. За таких обставин слідчий суддя не вбачав правових підстав для задоволення клопотання слідчого в частині накладення арешту на гроші.
З таким рішенням слідчого судді не погодився прокурор Чайченко А.Є. та подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2016 року скасувати в частині відмови в задоволенні клопотання про арешт грошей у розмірі 143 000 доларів США та 7900 євро та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого в цій частині.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначив, що клопотання про накладення арешту на майно належним чином вмотивоване, містить підстави для накладення арешту на майно. Посилаючись на положення КПК України, прокурор вказав, що вилучене майно, що не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на проведення обшуку та не відноситься до предметів, які вилучені з обігу, вважається тимчасово вилученим майном. Звертає увагу на вимоги абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, відповідно до якого клопотання про арешт майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку представника власника майна - адвоката Маркової М.В., яка заперечувала проти її задоволення, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів знаходить підстави для часткового задоволення апеляційної скарги.
Встановлено, що відділом з розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2013 за номером 12013220490001420, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 388, ч. 2 ст. 192, ч. 1 ст. 203-2 КК України.
З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2016 року слідчим у кримінальному провадженні № 12013220490001420 за допомогою поштового зв'язку на адресу Київського районного суду м. Харкова було направлено клопотання про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку 05.10.2016 року за місцем мешкання ОСОБА_5 в квартирі № 91, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6, у тому числі і на грошові кошти в сумі 143000 доларів США та 7900 євро.
Ухвалою слідчого судді від 12.10.2016 року клопотання слідчого було задоволено частково, та відмовлено у накладенні арешту на грошові кошти з тих підстав, що вказані кошти є тимчасово вилученим майном, а тому слідчий відповідно до вимог абзацу 1 ч. 5 ст. 171 КПК України мав звернутися з клопотанням не пізніше наступного робочого дня після їх вилучення, тобто 06.10.2016 року, а не 07.10.2016 року. Враховуючи відсутність клопотання про поновлення пропущеного строку, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на кошти.
Апеляційний суд погоджується з позицією слідчого судді, викладеною в ухвалі, про те, що грошові кошти в сумі 143000 доларів США та 7900 євро є дійсно тимчасово вилученим майном, оскільки відповідно до ухвали від 21.09.2016 року слідчому було надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі № 91, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з метою відшукання та вилучення лише оригіналів документів, комп'ютерної техніки, пристроїв для друку, матеріальних носіїв інформації, інших предметів та документів.
Згідно вимог ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватись під час проведення обшуку, а відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном, і грошові кошти в даному випадку є тимчасово вилученим майном, а з клопотанням про їх арешт слідчий мав звернутися з дотриманням строку, визначеного до положень п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України. оскільки вони були вилучені під час обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді.
Крім того, відсутність клопотання про поновлення пропущеного строку не є безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні такого клопотання лише тоді, коли особа, яка його подала, не доведе необхідності такого арешту, а також наявності ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає необхідним скасувати ухвалу слідчого судді від 12.10.2016 року в частині відмови в арешті грошових коштів.
Розглядаючи клопотання слідчого або прокурора, слідчий суддя, суд повинні з'ясувати, чи відповідає таке клопотання вимогам ст. 171 КПК України, а частиною 3 ст. 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без дотримання вимог ст. 171 цього Кодексу, зокрема із порушенням строків звернення, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Звертаючись 07.10.2016 року з клопотанням про арешт майна, вилученого у квартирі № 91, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, слідчий вказав, що вилучені 05.10.2016 року грошові кошти здобуті внаслідок незаконної діяльності з нерухомим майном та від ведення грального бізнесу.
Проте, з матеріалів провадження вбачається, що відомості про організацію ОСОБА_6, ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами діяльності казино та залу ігрових автоматів та систематичного надання можливості доступу громадянам до азартних ігор з метою отримання прибутку від грального бізнесу за ч. 1 ст. 203-2 КК України були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за № 12013220490001420 через два дні після вилучення грошей - 07.10.2016 року.
Враховуючи це, слідчим у клопотанні не наведені обставини, які дають підстави вважати, що вилучені 05.10.2016 року грошові кошти могли бути отримані в результаті вчинення передбаченого ст. 203-2 КК України злочину, виявленого 07.102.2016 року.
Крім того, звертаючись з клопотанням про арешт грошових коштів, слідчий в порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України не навів обґрунтувань необхідності їх арешту, які передбачені ч. 2 ст. 170 цього Кодексу.
Колегія суддів за таких обставин приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна в частині накладення арешту на грошові кошти прокурору для усунення недоліків, надавши для цього строк протягом 72 годин з моменту отримання копії цієї ухвали.
При повторному зверненні з клопотанням про арешт грошових коштів слідчому необхідно усунути вказані недоліки, та навести необхідне обґрунтування такого арешту, враховуючи, що при ініціюванні проведення обшуку у житлі ОСОБА_5 не ставилось питання про необхідність їх відшукування.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Харківської області Чайченка А.Є. задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2016 року, якою частково задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12013220490001420 та накладено арешт на майно скасувати в частині відмови в арешті грошових коштів в сумі 143000 доларів США та 7900 євро та клопотання про арешт майна в цій частині повернути прокурору для усунення недоліків, надавши для цього строк протягом 72 годин з моменту отримання копії цієї ухвали.
В іншій частині ухвалу від 12.10.2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді
Судове рішення № 62787329, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 14.11.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/12962/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: