Ухвала суду № 62575321, 08.11.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_____________

У Х В А Л А

"08" листопада 2016 р. Справа № 924/159/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., розглянувши матеріали справи за заявою кредиторів:

1. ОСОБА_1 м. Хмельницький

2. ОСОБА_2 м. Хмельницький

3. Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", за дорученням якої діє Хмельницька філія національної акціонерної компанії "Украгролізинг" с. Богданівці Хмельницького району

до товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" м. Хмельницький

про порушення провадження у справі про банкрутство (заява про визнання грошових вимог гр. ОСОБА_3 на новий розгляд)

Суддя Вибодовський О.Д.

Представники сторін:

Від заявника: ОСОБА_4 за довіреністю від 10.03.2016р.

Від кредиторів: ОСОБА_5 - представник ОСОБА_1 за довіреністю від 19.11.2015р. та ОСОБА_6 за довіреністю від 01.08.2012р.

ОСОБА_7 - представник Хмельницького міського центру зайнятості за довіреністю №23-02/701 від 04.03.2016р.

ОСОБА_8 - представник НАК "Нафтогаз України" за довіреністю № 14-100 від 18.04.2014р.

ОСОБА_9 - представник міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності за довіреністю №16/в від 15.01.2016р.

ОСОБА_10 - представник ДФС у м. Хмельницькому за довіреністю № 22258/9/22-25-10 від 06.10.2016р.

За участю розпорядника майна: арбітражний керуючий ОСОБА_11

Суть:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014р., залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2014р., порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" (далі ТОВ "Октант-центр"), визнано грошові вимоги ініціюючих кредиторів до боржника в загальній сумі 789819,70 грн.

Офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство здійснено 24.07.2014р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.

ОСОБА_3 звернулася до господарського суду в порядку ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з заявою про визнання його конкурсним кредитором із грошовими вимогами до боржника в розмірі 3 536 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 30.03.2016 (суддя: Яроцький А.М.) визнано грошові вимоги ОСОБА_3 до ТОВ "Октант-центр" в розмірі 3 537 218,00 грн., з яких 3536000,00 грн. основна заборгованість, 1 218,00 грн. судовий збір.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 (колегія суддів: Савченко Г.І., Юрчук М.І., Демидюк О.О.) ухвалу господарського суду Хмельницької області від 30.03.2016 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2016р. касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2016р. та на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 30.03.2016 (про визнання грошових вимог ОСОБА_3В.) у справі №924/159/14 скасовано.

Справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області в іншому складі суддів.

03.10.2016р. справа №924/159/14 повернулась до господарського суду Хмельницької області із суду касаційної інстанції.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03.10.2016р. заяву про грошові вимоги ОСОБА_3 до ТОВ "Октант-центр" в розмірі 3 537 218,00 грн., з яких 3536000,00 грн. основна заборгованість, 1 218,00 грн. судовий збір передано на новий розгляд судді Вибодовському О.Д.

Ухвалою суду від 05.10.2016р. розгляд справи № 924/159/14, щодо розгляду заяви про грошові вимоги ОСОБА_3 до ТОВ "Октант-центр" в розмірі 3 537 218,00 грн. призначено до розгляду в судовому засіданні.

На адресу суду 13.10.2016р. від розпорядника майна боржника надійшло письмове повідомлення про результати розгляду заяви про грошові вимоги ОСОБА_3 до ТОВ "Октант-центр" в розмірі 3 537 218,00 грн. в додаток із відзивом боржника на дану заяву, в якому повідомлено, що дана заява розпорядником майна була повторно розглянута з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 07.09.2016р. по справі №924/159/14 та не визнається ні розпорядником майна ні боржником з підстав викладених у поданому відзиві боржника №13/10-01 від 13.10.2016р.

На адресу суду 07.11.2016р. від заявника ОСОБА_3 надійшло клопотання з проханням суд розгляд даної заяви відкласти на іншу дату, оскільки 19.10.2016 р. через ВГСУ подана заява до Верховного суду України про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 07 вересня 2016 р. у зазначеній справі в порядку ст.ст. 111-15-19 ГПК України. На сьогоднішній день відповідь з ВСУ щодо допуску справи до провадження, або відмови у такому допуску не отримана. Зазначена обставина на думку заявника унеможливлює розгляд справи № 924/159/14 до моменту отримання такої відповіді.

Присутнім в судовому засіданні представником заявника надано суду додаткові пояснення щодо заявлених грошових вимог до боржника в яких представник заявника зазначає наступне:

28.11.2008р. між гр. ОСОБА_3 та ЗАТ «Октант» (правонаступником якого є ТОВ «Октант-центр»), було укладено договір № 9-ГК-49 за яким зазначене товариство зобов'язалося збудувати та передати гр. ОСОБА_3 у власність житлове приміщення загальною площею 442 кв.м у м. Хмельницькому по вул. Подільській, 58, а гр. ОСОБА_3 мала забезпечити прийняти його у власність за умови інвестування 100% вартості цього будівництва відповідно до п. 1.2 договору. За п.3.2.1 договору товариство мало збудувати і передати гр. ОСОБА_3 об'єкт інвестування у строк до 30.09.2012р., однак, до цього часу будівництво так і не завершено.

Оскільки, умови зазначеного договору були товариством порушені, гр. ОСОБА_3 04.04.2014р. подала заяву про його розірвання та повернення 3 млн. 356 тис. грн. здійсненних інвестицій у будівництво, проте, ці кошти гр. ОСОБА_3 так і не були повернуті. На підтвердження цього гр. ОСОБА_3 надано договір № 9-ГК-49 від 28.11.08 р., довідку № 497 від 11.10.2011р., квитанції до прибуткових касових ордерів та прибутковими ордерами № 281/1 від 28.11.2008р., № 312 від 02.12.2008 р., № 286 від 08.07.2010р., № 509 від 05.05.2009 р., № 702 від 03.12.2009р., № 203 від 02.03.2010р., № 359 від 01.10.2010р., заяву про розірвання договору та повернення коштів, які долучені до справи у якості доказів.

Згідно ч.1 ст.23 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, що гр. ОСОБА_3 було зроблено 26.08.2014 р.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 30.03.2016р., залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2016р., визнано грошові вимоги ОСОБА_3 в розмірі 3537218,00 грн. Постановою ВГСУ від 07.09.2016 р. у справі № 924/159/14 про порушення провадженнях справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" (про визнання грошових вимог ОСОБА_3В.) частково задоволена касаційна скарга ОСОБА_6, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2016р. та ухвала господарського суду Хмельницької області від 30.03.2016р. у зазначеній справі скасовані, справа в цій частині передана на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суддів.

При новому розгляді справи слід врахувати, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та/або рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (аналогічна позиція викладена у постанові ВГСУ від 25.06.2014 р. № 902/7 9/13-г).

Кредитори, заявляючи грошові вимоги до боржника, мають підтверджувати свої вимоги або первинними документами (угодами, товарно-транспортними накладними,, рахунками, платіжними документами, актами виконаних робіт тощо), що свідчить про наявність цивільно-правових відносин між сторонами та підтверджує факт заборгованості боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна позиція викладена у постанові ВГСУ від 12.11.13 р. №04-05/5/149-96).

Таким чином, у зазначених постановах ВГСУ встановлюється обмежене коло питань, що підлягають судовому дослідженню при розгляді цієї категорій справ та у розумінні наведеного термін «первинні документи» трактуються як договори, угоди, накладні, рахунки, платіжні документи, акти тощо. Окрім того, у відповідності до п.1.2 п.п.10 Розділу 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15Л 15.12.2004р. № 637 прямо зазначено, що касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Звертає на увагу той факт, що наведені скаржником доводи про невідповідність наданих гр. ОСОБА_3 квитанцій вимогам щодо їх складання (не містять даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а також те, що прибуткові касові ордери №281/1 від 28.11.2008р., №312 від 02.12.2008р., №509 від 05.05.2009р. складені на бланках типової форми № КО-1 (додаток №2 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України), яка набрала чинності 16.06.2009р. та не існувала на момент складання вказаних прибуткових касових ордерів) не відповідають дійсності.

Зокрема, різні бланки типової форми № КО-1 використовувались до зазначеної дати. Так, вперше вони були введені ще Наказом Міністерства статистики України від 15.02.1996 р. № 51 «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій» який втратив чинність у частині затвердження типової форми первинного обліку касових операцій № КО-1 згідно Наказу Державного комітету статистики України від 27.07.1998 року № 263 «Про затвердження типових форм первинного обліку та Інструкції про порядок їх виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку № КО-1 та № М-20», яким була введена нова форма цього бланку. В свою чергу він втратив чинність згідно Наказу Державного комітету статистики України від 15.12.2003 р. № 442 «Про визнання наказів такими, що втратили чинність». Нова форма бланку № КО-1 була введена в дію вже постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а остання її форма затверджена постановою Правління НБУ від 29.04.2009р. № 252 «Про затвердження змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», яка набрала чинності 16.06.2009 р. і діє дотепер.

Таким чином, починаючи з 1996р. в Україні використовувались 4 (чотири) різних типових, форми первинного обліку касових операцій № КО-1 та чинним законодавством не передбачалось ніякої відповідальності за використання того чи іншого бланку зазначеної форми. До того ж, Постановою КМУ від 17.04.2008 р. № 381 «Про внесення зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 283 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 р. № 809» з номенклатури бланків цінних паперів і документів суворого обліку вилучено бланки доручення на видачу майна (довіреність) та ордери касові (прибуткові та видаткові).

Стосовно натяків скаржника про фіктивність проведених між гр.ОСОБА_3 та ТОВ «Октант-центр» господарських операцій внаслідок підроблення бухгалтерських документів, дане питання уже досліджувалось господарським судом (повідомлення в порядку ст.90 ГПК України господарського суду Хмельницької області (суддя Яроцький А.М.) від 20.02.2015 р. за вих. № 924/159/14/1765/15 прокуратурі Хмельницької області про вчинення кримінального правопорушення - підроблення документів). Постановою заступника начальника ВР ЗЛКР СУ УМВСУ в Хмельницькій області ОСОБА_12 від 20.08.2015 р. кримінальне провадження щодо гр.ОСОБА_3 та посадових осіб ТОВ «Октант-центр» за ст. 358 ч.4 КК України закрите за недоведеністю винуватості.

Також, представник гр.ОСОБА_3 звертає увагу, що за ч.2 ст.4-3 ГПК України сторони та інші особи, що беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. ст.33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні данні, на підставі яких господарський суд у визначеному законом прядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтується вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства України повинні бути підтвердженні певними засобами доказуваня, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

На думку представника гр.ОСОБА_3 скаржником не надано жодних доказів, які б спростовували доведені обставини наявності цивільно-правових відносин між сторонами та підтвердження факту заборгованості боржника перед кредитором, укладання договору № 9-ГК-49 та оплати мною обумовлених цим договором сум або невиконання чи порушення мною умов договору, недостовірності або фіктивності договору чи первинних платіжних документів (прибуткові ордери та квитанції до них), так само як не надано ніяких рішень відповідних компетентних юрисдикційних органів щодо цього, а висловлені скаржником якісь його голослівні сумніви, підозри та припущення не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Щодо твердження про те, що не була звернута увага та не надана правова оцінка тому, що відповідно до п.4.1 договору № 9-ГК-49 інвестор здійснює розрахунок за договором шляхом передачі коштів в банк на рахунок боржника готівкою, або в безготівковому порядку, а гр.ОСОБА_3 в порушення умов договору, інвестиції вносила готівкою в сумі 353600,0 грн. слід визнати, що зазначений договір за цих підстав ніколи та ніким не осопорювався. Така практика розрахунків не протирічить чинному законодавству (п.2.2; п.3.1; п.3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні) та існувала на ТОВ «Октант-центр» впродовж тривалого часу. Не лише гр.ОСОБА_3, а майже половина інвесторів (у тому числі і ініціюючі кредитори у справі про банкрутство ТОВ «Октант-центр») використовували такий механізм розрахунів, розраховувались частинами через касу товариства та отримували на руки такі ж самі як і у гр.ОСОБА_3 квитанції до прибуткових касових ордерів.

Окрім того, слід врахувати що боржник - ТОВ «Октант-центр» та призначений судом арбітражний керуючий у справі про банкрутство ТОВ «Октант-центр» ОСОБА_11 у своїх повідомленнях, які міститься у матеріалах справи, визнали грошові вимоги гр.ОСОБА_3 у повному обсязі та повідомили господарський суд про їх включення до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», якщо сторона (її представник, повноваження якого не обмежені) визнавала обставини, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, суд посилається на це в рішенні як на підставу звільнення від доказування цих обставин (частина перша статті 61 ЦПК, а при прийнятті згідно зі статтею 178 ЦПК відмови сторони від визнання обставини - зазначає про його відхилення. У цій частині рішення має міститися обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.ХІ.50).

З огляду на зазначене, з метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, представник гр.ОСОБА_3 просить суд врахувати наведені доводи та винести ухвалу про визнання грошових вимог гр.ОСОБА_3 до ТОВ «Октант-центр» в розмірі 3 537 218,00 грн., з яких 3 536 0000,00 грн. - основна заборгованість та 1 218,00 грн. судовий збір.

Також, в судовому засіданні розпорядником майна подано суду додаткове обгрунтування до відзиву на заяву про грошові вимоги гр. ОСОБА_3 до ТОВ "Октант-центр" в розмірі 3 537 218,00 грн. в якому розпорядником майна зазначено наступне:

Як зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 07.09.2016р., якою скасовано судові рішення нижчих інстанцій про визнання грошових вимог гр.ОСОБА_3 та направлено справу в цій частині на новий розгляд "в порушення вимог ст.ст. 42, 43, 105 ГПК України, суди першої та апеляційної інстанції не навели доводів, за якими відхиляють доводи скаржника, мотиви не застосування законів та інших нормативно-правових актів, а виклали у своїх рішеннях лише доводи та докази кредитора.

Ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції не здійснили комплексного дослідження первинних документів та документів фінансової звітності, що стосуються спірної заборгованості, та не надали оцінку наявним у них невідповідностям, не дослідили чи відповідають вони вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, відтак не з'ясували чи є ці квитанції до прибуткових касових ордерів первинними документами у розумінні наведених норм, чи підтверджують факт здійснення між сторонами господарської операції, та чи є підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання.

Крім того, суди не звернули увагу та не надали правову оцінку тому, що відповідно до п.4.1 договору №9-ГК-49 від 28.11.2008р. про дольове інвестування у житлове будівництво передбачалось, що інвестор здійснює розрахунок за договором шляхом передачі коштів в Банк на рахунок боржника готівкою, або в безготівковому порядку. В порушення умов договору, гр. ОСОБА 5 інвестиції внесено готівкою в сумі 3 536 000,00 грн".

Відповідно до ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Отже, при новому розгляді справи необхідно встановити, чи є надані гр.ОСОБА_3 докази первинними документами в розумінні норм законодавства та чи підтверджують вони факт здійснення господарських операцій.

Звертаючись до господарського суду Хмельницької області із заявою про грошові вимоги до боржника на суму 3 536 000,00 грн. ОСОБА_3 надала в якості підтвердження своїх кредиторських вимог копії наступних документів:

- договір про дольове інвестування у житлове будівництво №9-ГК-49 від 28.11.2008р.;

- квитанції до прибуткових касових ордерів №281/1 від 28.11.2008р., № 312 від 02.12.2008р., №509 від 05.05.2009р., №702 від 03.12.2009р., №203 від 02.03.2010р., №286 від 08.07.2010р., №359 від 01.10.2010р.,

- довідки №497 від 11.10.2011р.,

- заяви про розірвання договору від 04.04.2014р.

Дані документи були визнані судами обох інстанцій належними доказами існування грошового зобов'язання боржника перед гр.ОСОБА_3 на суму 3 536 000,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ч. 1 ст. 9 вищезгаданого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст. 9 цього ж Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із п.1.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 (далі-Положення) це Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі -підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 2.1. Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно із п.2.4. Положення (в редакції пункту, чинній до 24.07.2010р.) первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно із п.2.4. Положення (в редакції пункту, чинній з 24.07.2010р.) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.7. Положення (в редакції пункту, чинній до 24.07.2010р.) первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до п.2.7. Положення (в редакції пункту, чинній з 24.07.2010р.) первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відносини щодо внесення та видачі готівки з каси юридичної особи регулюються «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженому постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, яка зареєстрована Міністерством юстиції України 13.01.2005р. № 40/10320.

Відповідно до п.3.3. вищезгаданого Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Квитанції до прибутковим касових ордерів, такі були підписані в якості головного бухгалтера п'ятьма різними особами, однак всупереч вимогам п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, відсутні прізвища та ініціали осіб, які підписали квитанції до прибуткових касових ордерів.

Однак, за неповні два роки (2008-2010рр.) у боржника не було аж п'ять головних бухгалтерів.

За таких обставин, відсутність прізвищ та ініціалів осіб, які підписали квитанції до прибуткових касових ордерів, не дозволяє ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій.

Прибуткові касові ордери №281/1 від 28.11.2008р., № 312 від 02.12.2008р., №509 від 05.05.2009р. про прийняття грошових коштів від гр.ОСОБА_3 були складені на бланках типової форми № КО-1 (додаток № 2 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України).

ОСОБА_4 прибуткового касового ордеру № КО-1, як додаток № 2 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України була затверджена постановою правління Національного банку України від 29.04.2009р. № 252 та набрала чинності лише 16.06.2009р.

На момент складання боржником прибуткових касових ордерів №281/1 від 28.11.2008р., № 312 від 02.12.2008р., №509 від 05.05.2009р. на бланках типової форми № КО-1, на думку представника гр.ОСОБА_3 такої форми взагалі не існувало, оскільки вона була затверджена пізніше.

Як зазначає розпорядник майна надані кредитором на підтвердження його вимог квитанції до прибуткових касових ордерів в розумінні вищезгаданих норм законодавства не є первинними документами та не підтверджують здійснення господарських операцій із внесення готівки в касу боржника, оскільки підписані невідомими особами, яких неможливо ідентифікувати, крім того, частина таких квитанцій складені не на бланках затверджених на зазначену дату їх складання форм.

Та не є первинним документом і довідка № 497 від 11.10.2011р.

На думку розпорядника майна кредитор не підтвердив належними та допустимими доказами факт внесення коштів в касу боржника, а останнім заперечується отримання грошових коштів від кредитора.

Розпорядник майна вважає, що готівковий спосіб розрахунків в касу підприємства, якщо такий не передбачений договором, не може слугувати підставою для невизнання факту проведення розрахунків.

В даному випадку відступ від умов договору та перехід на готівкові розрахунки в касу підприємства слугував виключно засобом полегшення фальсифікації первинних документів про "проведені" розрахунки кредитора.

На підставі відзиву боржника, розпорядник майна повідомив кредитора (вих. № 88 від 01.09.2014р. та вих. № 10 від 02.03.2015р.) про визнання вимог в сумі 3 537 218,00 грн., в т.ч.

перша черга погашення - 1 218,00 грн.

четверта черга погашення - 3 536 000,00 грн.

У зв'язку із зміною в майновому стані боржника розпорядник майна звернувся до боржника із вимогою від 25.02.2016р. № 23 створити наказом по товариству інвентаризаційну комісію, до складу якої включити розпорядника майна ОСОБА_11 та провести інвентаризацію активів і пасивів товариства та визначити їх вартість у строк, не пізніше 04.03.2016р., про дату, час і місце проведення інвентаризації повідомити розпорядника майна заздалегідь.

Дана вимога була отримана керівником боржника 29.02.2016р., про що свідчить роздрук із сайту Укрпошти, штрихкодовий ідентифікатор 7902405632887, однак була керівником боржника проігнорована, інвентаризація не проведена.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.03.2016р. у справі № 924/159/14, яка набрала законної сили, відсторонено ОСОБА_13 від посади керівника ТОВ "Октант-центр" та покладено виконання обов'язків керівника ТОВ "Октант-центр" на розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_11.

Цією ж ухвалою зобов'язано ОСОБА_13 передати розпоряднику майна - арбітражному керуючому ОСОБА_11 протягом трьох днів з дату отримання ухвали по акту прийому - передачі бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

Оскільки інвентаризація активів і пасивів боржника, яка була перешкоджена керівником боржника, передбачала також інвентаризацію заборгованості перед ОСОБА_3, внаслідок непроведення інвентаризації така заборгованість є непідтвердженою даними бухгалтерського обліку боржника, а тому на думку розпорядника майна немає підстав стверджувати, що дана заборгованість існує на час розгляду справи судом.

За таких обставин, на час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали (30.03.2016р.) грошові вимоги гр. ОСОБА_3 були такими, що не визнавались розпорядником майна, про що розпорядник майна повідомив місцевий господарський суд (інформація розпорядника майна про проведену роботу від 30.03.2016р. № 46).

Як з'ясувалося пізніше, прибуткові касові ордери №281/1 від 28.11.2008р., № 312 від 02.12.2008р., №509 від 05.05.2009р. складені на бланках типової форми № КО-1 (додаток № 2 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України), однак на той час типової форми № КО-1 взагалі не існувало, оскільки вона буда затверджена постановою правління Національного банку України від 29.04.2009р. № 252 та набрала чинності лише 16.06.2009р.

Тобто, на думку розпорядника майна вищезгадані прибуткові касові ордери є сфальсифіковані та не підтверджують факт внесення гр.ОСОБА_3 грошових коштів в касу боржника.

Як зазначає розпорядник майна вищенаведене підтверджує, що на час розгляду господарським судом Хмельницької області кредиторських вимог ОСОБА_13 та ОСОБА_3 розпорядник не визнавав даних кредиторських вимог.

Також, в судовому засіданні представником кредиторів ОСОБА_1 та ОСОБА_6 подано заяву про долучення до матеріалів справи копії постанови про арешт коштів боржника №1505/15 від 09.03.20005р., від 01.02.2012р., №1634/15 від 08.02.2005р., лист головного управління Міністерства доходів у Хмельницькій області №4107/10/22-01-22-01-20, повідомлення прокуратурі Хмельницької області, лист головного управління ДВС у Хмельницькій області № 04.2-13/628 від 15.03.2013р.

Присутні в судовому засіданні представники кредиторів та розпорядник майна не заперечували щодо відкладення розгляду справи в частині розгляду заяви про грошові вимоги ОСОБА_3 до ТОВ "Октант-центр" в розмірі 3 537 218,00 грн. на іншу дату.

Враховуючи вище зазначене з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а також подання додаткових доказів, суд вважає за необхідне клопотання заявника задовольнити, розгляд справи в частині розгляду заяви про грошові вимоги ОСОБА_3 до ТОВ "Октант-центр" в розмірі 3 537 218,00 грн. відкласти на іншу дату.

Керуючись Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.77, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Розгляд справи № 924/159/14 в частині розгляду заяви про грошові вимоги ОСОБА_3 до ТОВ "Октант-центр" в розмірі 3 537 218,00 грн. відкласти на 14:10год. "22" листопада 2016 р.

Зобов"язати сторони з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин, що стосуються заяви про грошові вимоги ОСОБА_3 до ТОВ "Октант-центр" в розмірі 3 537 218,00 грн. надати суду усі можливі докази та обгрунтування.

Визнати явку в судове засідання представника прокуратури Хмельницької області, розпорядника майна ОСОБА_11 та заявника ОСОБА_3 (його представника) обов"язковою, представників кредиторів на розсуд.

СуддяВибодовський О.Д.

Віддрук. 16 прим.:

1 - Хмельницькій міській раді - м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3

2 - Виконавчій дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 18

3 - Державному підприємству "Державний резервний насіннєвий фонд України" - м. Київ, вул. Ямська, 32

4 - ПАТ "Укртелеком" в особі Хмельницької філії - м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 13

5 - Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ярмолинецькому районі - смт. Ярмолинці, вул. Хмельницька, 4

6 - Міському комунальному підприємству "Хмельницьктеплокомуненерго" - м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5

7 - ТОВ "Мрія Центр" - с. Васильківці Гусятинський район Тернопільська область вул. Незалежності, 68А

8 - ТОВ "Мірум Менеджмент" - м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48 офіс 609-3

9 - ПАТ "ВТБ Банк" - м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 8/26

10 - ПАТ "Банк Форум" - м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7

11 - Ярмолинецькому районному центру зайнятості - смт. Ярмолинці, площа 600-річчя Ярмолинець, 1

12 - Городоцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області - м. Городок, вул. Грушевського, 90

13 - Головному управлінню юстиції у Хмельницькій області: м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87.

14 - ТОВ "Октант-центр" - м. Хмельницький, вул. Озерна, 20.

15 - НАК „Украгролізінг за дорученням якої діє Хмельницька філія НАК „Украгролізінг - м. Хмельницький, вул. Театральна, 54, кім.501;

16 - прокуратурі Хмельницької області - м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3.

помічник судді Т.М.Козій