ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
УХВАЛА
01 листопада 2016 року Справа № 915/1120/16
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі Косінчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву
кредитора: ОСОБА_1 (54029, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)
до боржника: ОСОБА_2 (54017, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2)
про порушення справи про банкрутство,
за участю представників сторін:
від кредитора: ОСОБА_3 - на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 04.10.2016,
від боржника: ОСОБА_4 - за довіреністю від 25.08.2016 за № 495,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) в порядку ст. ст. 90, 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) в зв'язку з неспроможністю боржника своєчасно погасити безспірну заборгованість перед кредитором у сумі 5 185 989,51 грн.
Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення ліквідатора банкрута на запит суду у порядку, визначеному п. 4.6. Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство, затвердженого Постановою Пленуму Вищого господарського суду від 16.01.2013 № 1, погодженою Міністерством юстиції листом від 15.01.2013 № 13.2-20/120, визначено кандидатуру арбітражного керуючого Нагіх Людмили Костянтинівни (свідоцтво № 152 від 12.02.2013) (далі - Нагіх Л.К.).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.10.2016 (із урахуванням ухвали від 28.10.2016 про виправлення описки) заяву прийнято та призначено до розгляду у підготовчому засіданні суду на 01 листопада 2016 року о 15 год. 00 хв.; накладено арешт на майно фізичної особи ОСОБА_2, за винятком майна, на яке згідно із законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває в заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності; зобов'язано надати до канцелярії господарського суду: кредитора - належним чином засвідчені копії договору позики від 01.03.2009 та договору поруки від 01.03.2009; боржника - відзив на заяву кредитора; докази направлення відзиву заявнику; арбітражного керуючого Нагіх Л.К. - відповідно до ч. 6 ст. 91, ч. 1 ст. 114 Закону про банкрутство заяву на участь у даній справі з відомостями про арбітражного керуючого згідно положень Розділу VIII Закону про банкрутство та документами, що підтверджують право на зайняття відповідною діяльністю (належним чином засвідчені копії: Свідоцтва Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), диплома (ів) про освіту; відомості щодо досвіду та показників роботи у попередніх справах; кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий в теперішній час).
31.10.2016 до господарського суду від представника кредитора за супровідним листом б/н від 31.10.2016 надійшли витребувані судом документи.
31.10.2016 до господарського суду від арбітражного керуючого Нагіх Л.К. надійшла заява за вих. № 17/АК від 28.10.2016 на участь у даній справі з доданими до неї документами.
01.11.2016 у підготовче засідання з'явилися повноважні представники сторін.
Представник кредитора підтримала заяву про порушення справи про банкрутство боржника.
Боржником вимог ухвали суду від 24.10.2016 не виконано, відзиву на заяву кредитора про порушення справи про банкрутство не надано.
При цьому, представник боржника проти наявності непогашеної заборгованості перед кредитором у заявленому обсязі не заперечувала, а також надала суду за супровідним листом б/н від 01.11.2016 докази наявності у власності ОСОБА_2 нерухомого майна та перелік рухомого майна.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.
Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
Розглянувши у підготовчому засіданні матеріали заяви кредитора про порушення провадження у справі про банкрутство, дослідивши та оцінивши усі додані до заяви докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
Згідно ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 9 Закону про банкрутство справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 90 Закону про банкрутство підставою для визнання фізичної особи банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів.
Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи може бути подана в господарський суд фізичною особою, який є боржником, або його кредиторами.
Заяву про порушення справи про банкрутство фізичної особи можуть подати кредитори, за винятком кредиторів, вимоги яких пов'язані з зобов'язаннями, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, кредиторів, які мають вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону про банкрутство право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.
Статтею 11 Закону про банкрутство чітко регламентовані вимоги, яким повинна відповідати заява про порушення справи про банкрутство та перелік доказів, які повинні бути надані до заяви при зверненні до господарського суду як боржником, так і будь-ким із кредиторів.
Отже, положення статті 11 Закону про банкрутство являються універсальними для усіх процедур банкрутства, а також у разі, якщо нормами, встановленими для спеціальних процедур банкрутства, не врегульовано певних питань.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону про банкрутство заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство, суд здійснює перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясовує наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні.
Кредитором зазначено про наявність безспірних грошових вимог у сумі 5 185 989,51 грн., з яких: 4 000 000,00 грн. - основний борг, 53 589,51 грн. - 3 % річних, 1 132 400,00 грн. - втрати від інфляції, що підтверджується рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.12.2015 у справі № 487/6887/15-ц, виконавчим листом Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.02.2016 у справі № 487/6887/15-ц, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 30.05.2016 про відкриття виконавчого провадження ВП № 51261800.
Згідно листа Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області № 4768 від 07.10.2016, під час здійснення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.02.2016 у справі № 487/6887/15-ц, стягнення в рахунок погашення заборгованості не проводилось.
Судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 виникла у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором позики від 01.03.2009, за умовами якого позика надається з метою використання у власній підприємницькій діяльності (п. 1.2).
Крім того, у судовому засіданні представник заявника зазначила, що з другого солідарного боржника за рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.12.2015 у справі № 487/6887/15-ц - ОСОБА_6 (відповідно до умов договору поруки б/н від 01.03.2009) стягнення в рахунок погашення заборгованості не проводилось.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1 378 гривень, з 1 травня - 1 450 гривень, з 1 грудня - 1 600 гривень.
Судом встановлена наявність безспірної кредиторської заборгованості в сумі 5 185 989,51 грн. (що становить більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати).
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство боржник - юридична особа-суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.
Грошовим зобов'язанням, за положенням цієї ж статті є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Перевіривши обґрунтованість вимог заявника, їх безспірність, вжиття заходів для отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку, враховуючи, що вимоги не забезпечені повністю заставою майна боржника, суд вважає за необхідне визнати вимоги заявника до боржника в загальній сумі 5 185 989,51 грн.
Таким чином, суд встановив наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, передбачених ст. ст. 10, 16, 19 Закону про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 19 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;
забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.
Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).
Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Разом з тим, правовий аналіз приписів ст. ст. 90, 91 Закону про банкрутство дає підстави стверджувати, що провадження у справі про банкрутство фізичної особи не передбачає стадії розпорядження майном боржника.
Зважаючи на викладене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_2, суд вважає за доцільне її задовольнити та, з урахуванням особливостей банкрутства фізичної особи, встановлених ст. ст. 90, 91 Закону про банкрутство, призначити справу до розгляду в засіданні суду для прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 10, 11, 16, 19, 90, 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 64, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Порушити провадження у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2).
2. Визнати грошові вимоги кредитора - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) у сумі 5 185 989,51 грн.
3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію).
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли через відмову боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматись від їх вчинення.
Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.
Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
4. Призначити справу до розгляду в засіданні суду для прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на 14 листопада 2016 року об 11 год. 30 хв.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою:
м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, 9 поверх.
У відповідності до ч. 13 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її винесення.
Ухвалу може бути оскаржено у встановленому порядку згідно ст. ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України та ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Копію ухвали надіслати: кредитору, боржнику, Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24/2), Центральному районному суду м. Миколаєва (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12), Центральному відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1 (5-й поверх)), Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1), Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20), арбітражному керуючому Нагіх Людмилі Костянтинівні (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11), Головному територіальному управлінню юстиції у Миколаївській області (54029, м. Миколаїв, вул. 8-го Березня, 107).
Надіслати на адресу арбітражного керуючого Нагіх Людмили Костянтинівни акт Відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2016.
Суддя В.С. Адаховська
Судове рішення № 62443003, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 01.11.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 915/1120/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: