Ухвала суду № 62223454, 24.10.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3171/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2572/16Головуючий у 1-й інстанції Чернюк В. Д. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Пікуля В.П., Бутенко С.Б.,

При секретарях: Зеленській О.І.., Лимар О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 липня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення сум вкладів, відсотків, пені та відсотків річних сум боргу за договором банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суд з вказаним позовом, Позов обґрунтовував тим, що 26 вересня 2006 року та 11 грудня 2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі начальника його Миргородського відділення Толмачової Л.М. та ним ОСОБА_5, були укладені договори на вклад Універсальний (без пролонгації) № 20/02-02/27 (Договір № 1) та № 20/02-02/31 (Договір № 2), за якими він передав банку готівкою відповідно: 25000 євро строком на 12 місяців з відсотковою ставкою по вкладу 25 % річних; 38000 доларів США строком на 12 місяців з відсотковою ставкою по вкладу 25 % річних. Відсотків не отримував. На підтвердження отримання та зарахування коштів йому було видано відповідні прибуткові валютні ордери. Його звернення до керівництва і дирекції відповідача про повернення суми вкладів і прострочених відсотків, після закінчення строку дії договорів, не було задоволено.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 липня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_5 в рахунок повернення депозитного вкладу по Договору на вклад Універсальний (без пролонгації) № 20/02 02/27 від 26 вересня 2006 року 25000 євро; в рахунок відсотків по цьому вкладу 6421,31 євро; в рахунок пені за цим договором 4562,5 євро та в рахунок 3% річних від суми неповернутого боргу 7715,75 євро. Всього стягнуто за даним договором 43699,56 євро, що в гривневому еквіваленті на час звернення в суд (а.с. 19) становить 1104377,77 гривень.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_5 в рахунок повернення депозитного вкладу по Договору на вклад Універсальний (без пролонгації) № 20/02 02/31 від 11 грудня 2007 року 38000 доларів США; в рахунок відсотків по цьому вкладу 9645,35 доларів США; в рахунок пені за цим договором 6935 доларів США та в рахунок 3% річних від суми неповернутого боргу 10002,33 доларів США. Всього стягнуто за даним договором 64582,68 доларів США, що в гривневому еквіваленті на час звернення в суд (а.с. 18) становить 1539752,03 гривень.

Вирішено питання стягнення судових витрат.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»., вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Зокрема наголошує на тому, що судом не враховано та не надано належної оцінки тій обставині, що договірні відносини між Банком та ОСОБА_5 відсутні.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 26 вересня 2006 року між ОСОБА_4 та АППБ «Аваль» ( надалі перейменованим у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») було укладено Договір № 20/02 02/27, за умовами якого позивач передав банку терміном на 12 місяців готівкою валютні кошти в сумі 25000 євро з виплатою 25 % річних (а.с. 11), що підтверджується прибутковим валютним ордером № 17 від 26 вересня 2006 року ( а.с. 12).

Крім того, 11 грудня 2007 року між позивачем ОСОБА_4 та АППБ «Аваль» ( надалі перейменованим у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») було укладено Договір № 20/02 02/31, за умовами якого позивач передав відповідачу банку терміном на 12 місяців готівкою валютні кошти в сумі 38000 доларів США з виплатою 25 % річних (а.с. 13), що підтверджується прибутковим валютним ордером № 58 від 11 грудня 2007 року (а.с. 14).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст. 631 ч. 2 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення. Статтею 638 ч. 1 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона ( банк ), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму ( вклад ), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку встановлених договором.

Статтею 1059 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту

Суд вірно вважав, що Договори від 26 вересня 2006 року та 11 грудня 2007 року, копії яких надано стороною позивача, на підтвердження заявлених позовних вимог, другі примірники яких оглянуті судом відповідно до вимог ч. 2 ст. 64 ЦПК України, відповідають вимогам вищевказаних норм, оскільки мають просту письмову форму й містять усі істотні умови, необхідні для договору даного виду, а саме: суму вкладу, розмір відсотків за користування вкладом, порядок їх нарахування, термін дії договору.

Пункт 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції у банках України передбачає, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція ( другий примірник прибуткового касового документа ) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція, або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Надані позивачем копії прибуткових валютних ордерів від 26 вересня 2006 року та 11 грудня 2007 року (а.с. 12, 14) відповідають вказаним вимогам Інструкції та змісту п. 2.2 укладених договорів в частині номерів відкритих рахунків, а отже ці ордери є документами, які підтверджують внесення відповідних сум до банку, тобто письмова форма договору банківського вкладу є додержаною.

Одночасно з цим такі договори підписано від імені банку повноважною особою Толмачовою Л.М., оскільки таке повноваження начальника Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції на той час ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» як укладення депозитних договорів від імені банку, передбачалося довіреністю, виданою їй 27.12.2006 року (а.с. 58). На час укладення цих договорів остання працювала на посаді начальника Миргородського відділення, відповідно до наказу і згідно своїх посадових інструкцій, мала забезпечувати якісне обслуговування клієнтів, залучала та обслуговувала, заможних клієнтів, забезпечувала контроль за організацією касової роботи у відділенні, за збереженням готівки, проведення касових операцій.

Частиною 4 ст. 95 ЦК України встановлено, що керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно ст. 237 ч. 1 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Статтею 239 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

За вказаного, суд вірно вважав додержаною письмову форму Договорів банківського вкладу від 26 вересня 2006 року та 11 грудня 2007 року.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги про те, що спірні договори не укладалися, є підробленими, а прибуткові валютні ордери не відповідають затвердженим Інструкцією про касові операції в банках зразкам прибуткових касових документів, як за формою так і за змістом проведених операцій є неспроможними та спростовуються наданими позивачем доказами, оскільки положення вказаної Інструкції встановлюють порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій і не встановлюють будь яких обов'язкових правил поведінки для клієнтів банку.

При цьому, видані банком ОСОБА_5 прибуткові валютні ордери за Договорами № № 1, 2 мають підпис посадової особи, достовірність та повноваження якої засвідчені печаткою банку. Отже, ці ордери є документами бухгалтерського обліку, складені представником банку і за їх відповідність вимогам нормативних актів несуть відповідальність саме працівники банку, а не вкладник.

Разом з цим відповідно до пункту 6.4 Договорів №№ 1, 2 банк брав на себе зобов'язання нести відповідальність за дії службовця, уповноваженого приймати вклади від фізичних осіб (в даному випадку Толмачовою Л.М..), як за свої власні.

Крім того, висновки комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи № 3429/3430 від 08.06.2016 року, узгоджуються із сукупністю інших доказів, що підписи і рукописні записи в договорах № 20/02 02/27 на вклад Універсальний ( без пролонгації ) та № 20/02 02/31 на вклад Універсальний ( без пролонгації ), підписи в прибуткових валютних ордерах № 17 від 26.09.2006 року та № 58 від 11.12.2007 року виконані саме Толмачовою Л.М. Монтаж відтисків печаток АППБ «Аваль», ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та підписів від імені працівника банку (ОСОБА_6) за допомогою компютерної або копіювально-розмножувальної техніки не проводився (а.с. 198-235).

Разом з тим, судом вірно не взято до уваги посилання представників відповідача, що кошти від позивача за Договорами № № 1, 2 до каси банку не надходили і рахунки по цим депозитним договорам не відкривалися, оскільки матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем коштів відповідальному працівнику банку за цими Договорами, тим більше, що проведення по касі отриманих коштів та відкриття рахунку мало здійснюватися уповноваженою особою банку, а у виданих вкладнику ордерах банком було зазначено номери рахунків, які повинні були бути відкритими ним, відповідно до укладеного договору.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 3.2.3. раніше згаданих Договорів вкладник має право по закінченню строку договору отримувати всі належні йому суми коштів за договором готівкою.

Стаття 1060 ЦК України встановлює що, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно з положеннями ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається.

Враховуючи викладене та встановлені судом обставини справи, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов'язаний повернути позивачу, внесені останнім суми вкладів по Договорам № № 1, 2, а відмова від такого повернення є неправомірною. Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції, про стягнення сум вкладів за вищевказаними Договорами у сумах, зазначених у позові, відповідно 25000 євро та 38000 доларів США.

При вирішенні позовних вимог в частині стягнення із відповідача відсотків за користування кредитом суд правомірно виходив із положень ч. 2 ст. 1070 ЦК України, за якою проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу та постанови Верховного Суду України № 6-302цс від 27 квітня 2016 року, в якій сформульовано правову позицію, щодо стягнення процентів за користування грошовим вкладом у разі неналежного виконання умов договору після закінчення терміну його дії.

Разом з цим, суд першої інстанції вірно визначився з періодами та сумою нарахування відсотків по вкладам за спірними договорами.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення із ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь позивача 3% річних та відповідно із визначеною сумою, що узгоджується з постановою Верховного Суду України № 6-39цс від 29 травня 2013 року, в якій зроблено правовий висновок про те, що у разі порушення Банком обов'язку повернути вклад і нараховані проценти з нього підлягають стягненню на користь вкладника окрім суми депозиту проценти по банківським вкладам за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів, а також 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі частини 2 ст. 625 ЦК України.

Також, при вирішенні позовних вимог ОСОБА_5 щодо стягнення пені у розмірі 0,05 % від неповернутої суми вкладу за кожен день затримки відповідно до п. 4.1 укладених Договорів суд вірно виходив із положень ст. 258 ЦК України про спеціальну позовну давність відносно стягнення пені в один рік.

Окрім того, обґрунтованим є висновок суду, що на вимогу вкладника до банку про видачу вкладу позовна давність не поширюється, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 268 ЦК України.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір, повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі та надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин, закон, який їх регулює та вірно обґрунтував мотиви часткового задоволення позову.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не підтверджують належним доказами їх неправомірність, оскільки зводяться до незгоди з ними та помилкового власного тлумачення норм права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст. ст. 308, 314, 319 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - відхилити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ Панченко О.О.

Судді: /підпис/ Пікуль В.П. /підпис/ Бутенко С.Б.

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтаввської області ___ Панченко О.О.