Ухвала суду № 62129234, 20.10.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді - Шимківа С.С.,

суддів: - Бондаренко Н.В., Григоренка М.П.,

секретар судового засідання - Пиляй І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2015 року задоволено позов публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" заборгованість в сумі 10 341,86 грн та судовий збір в сумі 243,60 грн.

У поданій апеляційній скарзі, ОСОБА_3 покликається на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що повне погашення кредитної заборгованості за договором мало бути здійснено до кінця строку дії кредитного ліміту, а саме до 06.06.2011 року.

За ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Однак, з позовною заявою про стягнення заборгованості ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося лише 27.11.2014 року, що свідчить про сплив терміну позовної давності.

Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення оскаржуваного рішення без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 не погасив кредитну заборгованість, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Вказаний висновок суду першої інстанції повною мірою відповідає обставинам справи та положенням чинного законодавства.

_________________

Справа № 569/18949/14-ц Головуючий в суді І інстанції - Рогозін С.В.

Провадження № 22-ц/787/1506/2016 Суддя-доповідач - Шимків С.С.

Судом встановлено, що 20 березня 2006 року між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_3 укладено типовий договір НОМЕР_1 на відкриття зарплатного карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки АБ "Укргазбанк" (а.с. 5).

07 червня 2010 року між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_3 укладено додатковий договір НОМЕР_1 про встановлення ліміту дозволеного овердрафту до договору НОМЕР_1 від 20.03.2006 року на відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки АБ "Укргазбанк", згідно умов якого банк встановив на картковому рахунку клієнта ліміт дозволеного овердрафту, в сумі 4500 грн на строк з 07 червня 2010 року по 06 червня 2011 року, з встановленою процентною ставкою за користування дозволеним овердрафтом в розмірі 28 % річних (а.с. 8).

У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, виникла заборгованість за кредитним договором, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором НОМЕР_1 від 07.06.2010 року, яка становить 10341,86 грн та складається із: 4499,59 грн - заборгованість за овердрафтом та 5842,27 грн - заборгованість за нарахованими відсотками за користування овердрафтом (а.с. 24-29).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як встановлено місцевим судом, позичальник ОСОБА_3 своїх зобов'язань за договором не виконав, заборгованість перед ПАТ АБ "Укргазбанк" не погасив.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного й обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про сплив позовної давності у даному спорі не заслуговують на увагу.

За змістом частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач ОСОБА_3 до винесення рішення у справі судом першої інстанції не подавав до суду заяви про застосування позовної давності.

Окрім того, не зазначив він про це і у поданій ним заяві про перегляд заочного рішення.

Відповідно до частини першої статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи здійснює перевірку і оцінку фактичних обставин справи та їх юридичну кваліфікацію в межах доводів апеляційної скарги, які вже були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Нові матеріально-правові вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, не приймаються та не розглядаються судом апеляційної інстанції. Той факт, що сторона не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції у випадках, передбачених законом може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а не для вирішення апеляційним судом її заяви про застосування позовної давності.

Оскільки стаття 267 ЦК України є нормою матеріального права, суд апеляційної інстанції не вправі розглядати заяву про застосування строків позовної давності.

Така правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року у справі № 6-780цс15.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів із дня набрання нею чинності.

Головуючий-суддя С.С. Шимків

Судді: Н.В. Бондаренко

М.П. Григоренко