Ухвала суду № 61957606, 06.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6213/16

Головуючий у першій інстанції Маслеников О. А.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Гірняк Л.А., Калараш А.А.,

за участю секретаря - Гарбуз В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на заочне рішення Кілійського районного суду Одеської області від 24 листопада 2015 року,

встановила:

У серпні 2015 р. публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - Банк) звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просило: 1) в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_4 за Договором кредиту № 2007/669-19/70 від 01.11.2007 р. (далі - Договір кредиту) у загальній сумі - 2 161 225,70 грн. звернути стягнення предмет іпотеки, а саме: пляжний готель «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею - 163,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за Банком; 2) визнати за Банком право власності на пляжний готель «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею - 163,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ціною на рівні не нижчому за звичайні ціні на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом, на момент реєстрації права власності; 3) стягнути з ОСОБА_4 на користь Банку судовий збір у сумі - 3 654,00 грн..

Позовні вимоги Банк обґрунтовував тим, що за укладеним 01.11.2007 р. між Банком та ОСОБА_4 Договором кредиту остання отримала кредит у сумі - 656 500,00 грн., строком - до 01.11.2017 р., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі - 15% річних.

В якості забезпечення виконання умов зазначеного Договору кредиту 01.11.2007 р. з ОСОБА_4 був укладений Іпотечний договір, за яким в іпотеку передано нерухоме майно, а саме - пляжний готель «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею - 163,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого станом на 20.05.2015 р. утворилася заборгованість у вищевказаному розмірі.

Встановлення такого способу звернення стягнення як визнання права власності на предмет іпотеки передбачено іпотечним договором, а тому Банк має право вимагати його застосування.

Заочним рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 24.11.2015 р. позовну заяву Банку задоволено.

В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_4 перед публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» за Договором кредиту № 2007/669-19/70 від 01.11.2007 р. у загальній сумі - 2 161 225,70 грн., з яких: - заборгованість за кредитом - 645 118,89 грн.; - заборгованість за відсотками - 659 500,29 грн.; - пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 91 547,45 грн.; - пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 260 303,99 грн.; - інфляційні втрати за кредитом - 134 443,77 грн.; - інфляційні втрати за відсотками - 370 311,32 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 01.11.2007 р., посвідченим приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області за реєстровим № 7788, а саме - пляжний готель «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею - 163,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 на підставі рішення Кілійського районного суду Одеської області від 06.06.2007 р. по справі № 2-1800/2007 р., яке набрало законної сили - 16.06.2007 р., зареєстрованого 04.07.2007 р. в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, зареєстрованого у Комунальному підприємстві «Районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомого майна» за ОСОБА_4 згідно з витягом № 15111384, виданим

Комунальним підприємством «Районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомого майна» від 04.07.2007 р. за реєстраційним № 19311349, номер запису 62 в книзі 3, сторінка № 62, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк».

Визнано за публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» право власності на пляжний готель «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею - 163,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ціною на рівні не нижчому за звичайні ціні на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом, на момент реєстрації права власності.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Банку судовий збір у сумі - 3 654,00 грн..

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 01.03.2016 р. заява ОСОБА_4 від 27.01.2016 р. про перегляд заочного рішення Кілійського районного суду Одеської області від 24.11.2015 р. залишена без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.06.2016 р. апеляційна скарга ОСОБА_4 відхилена. Заочне рішення Кілійського районного суду Одеської області від 24.11.2015 р. залишено без змін.

ОСОБА_5, ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просять рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову Банку. Посилаються на те, що рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вони не були залучені до участі у справі. Ухваливши рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції вирішив питання про їх права та обов'язки.

Сторони та апелянти у судове засідання не з'явилися. Про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Апелянти надали заяву про зупинення провадження у справі оскільки зараз судом розглядається справа за їхнім позовом про визнання недійсним укладеного ОСОБА_4 з Банком Іпотечного договору. Також апелянти у заяві просили залучити до участі у справі в якості третьої особи - ОСОБА_7. До заяви додали копію відповідної позовної заяви, яка надійшла до Кілійського районного суду Одеської області - 14.07.2016 р.. Заяву про зупинення провадження у справі та залучення до справи третьої особи просили розглянути за їх відсутності.

Сторони по справі причини неявки не повідомили. Письмових заперечень на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань не надали.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін, або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду захистом своїх порушених прав. Суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України. Перелік можливих способів захисту міститься в ст. 16 ЦК України. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Ухвалюючи заочне рішення про задоволення позову Банку, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог (а. с. 55 - 56 зворотня сторона).

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, на підставі наданих сторонами і досліджених судом доказів, дійшов правильного висновку про необхідність звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Висновки суду відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. ст. 11, 509, 525, 526, 546, 572, 575, 585, 589, 1046 - 1050, 1054 - 1055 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про іпотеку») та процесуального (ст. ст. 10, 11, 60, 179, 213, 214 ЦПК України) права. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків.

Судом встановлено, що за укладеним 01.11.2007 р. між Банком та ОСОБА_4 Договором кредиту № 2007/669-19/70, згідно листа-заявки на кредит/транш від 01.11.2007 р., остання отримала від Банку кредит у сумі - 656 500,00 грн., строком - до 01.11.2017 р., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі - 15% річних (а. с. 7 - 11, 17).

В якості забезпечення виконання умов зазначеного Договору кредиту 01.11.2007 р. з ОСОБА_4 був укладений Іпотечний договір (а. с. 12 - 16). В іпотеку передано належне відповідачці нерухоме майно, а саме - пляжний готель «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею - 163,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.1. Іпотечного договору).

ОСОБА_4 свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого станом на 20.05.2015 р. утворилася заборгованість у вищевказаному розмірі (а. с. 26 - 29).

Отримане 05.05.2015 р. письмове попередження Банку про необхідність погашення боргу (а. с. 18 - 22) ОСОБА_4 залишила без задоволення, заборгованість не погасила.

Між сторонами виникли кредитні правовідносини та правовідносини з забезпечення виконання зобов'язання.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

За правилами, передбаченими ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст. ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог, передбачених ст. ст. 546, 572, 575, 585, 589 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконана боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За встановлених обставин права Банка щодо повернення кредиту є порушеними, а тому підлягають захисту.

Доводи апелянтів про те, що суд першої інстанції вирішив питання про їх права та обов'язки, оскільки предмет іпотеки не міг бути переданий в іпотеку, він є їх з ОСОБА_4 спільним об'єктом будівництва за договором про спільну діяльність, колегія суддів не приймає до уваги, виходячи з того, що на час ухвалення заочного рішення судом першої інстанції Договір іпотеки є чинним.

Виходячи з вищенаведеного, апеляційна скарга ОСОБА_5, ОСОБА_6 підлягає відхиленню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також для прийняття доводів апеляційної скарги останніх у суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 - відхилити.

Заочне рішення Кілійського районного суду Одеської області від 24 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: Л. А. Гірняк

А. А. Калараш