Рішення № 6191451, 17.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/13417.06.09 За позовом1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 3) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3,

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ботанічне"

до Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк"

простягнення 1373168,38 грн.

За зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк"

до1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,

3) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3,

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ботанічне"

провизнання договору недійсним та стягнення 4 434 940,28 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники (зав первісним позовом):

від позивачівОСОБА_5 представник

від позивача-4не зявились

від відповідачаКурашов С.О., Кісілевич О.М. представник Рішення прийняте 17.06.2009, оскільки 10.04.2009, 15.05.2009, 22.05.2009 та 12.06.2009 в судових засіданнях оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ботанічне" звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" 1373168,38 грн. заборгованості за Договором суборенди №02/07/С від 02.07.2007.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачами та відповідачем Договору суборенди № 02/07/С від 02.07.2007, відповідач не належним чином виконав свої зобовязання по здійсненню плати за суборенду. Також позивачі зазначають, що відповідачем було пошкоджено лічильник обліку електроенергії, у звязку з чим позивач-4 був змушений придбати та встановити новий лічильник, а також сплатити вартість донарахованої електроенергії.

Відповідач проти позову заперечує та вказує, що під час укладення Договору суборенди відповідач не був повідомлений про наявні недоліки в обєкті оренди.

В межах справи № 11/134 Закрите акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулось з зустрічним позовом про визнання Договору суборенди № 02/07/С від 02.07.2007 недійсним та стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ботанічне" солідарно збитків у сумі 4434940,28 грн.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що спірний правочин підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 230 Цивільного кодексу України, оскільки передаючи в суборенду обєкт суборенди відповідачі ввели в оману позивача за зустрічним позовом, гарантуючи відсутність таких властивостей обєкта суборенди відповідно яких взагалі його не можливо передавати в суборенду, а позивач, якби знав про дані обставини, то договір суборенди взагалі не був би укладений. На думку позивача за зустрічним позовом, на підставі ст. 229 Цивільного кодексу України йому підлягають також відшкодуванню сума здійснених ним за власний рахунок поліпшень обєкту суборенди, а також витрати суборендаря на оплату плати за суборенду, витрати на пошук і підбір приміщення.

Відповідачі проти зустрічних позовних вимог заперечують та зазначають, що при укладенні Договору суборенди та підписанні акту приймання-передачі приміщення, позивач був проінформований щодо стану приміщення, а також підтвердив відсутність будь-яких претензій та зауважень відносно нього. Позивачу було відомо про необхідність отримання дозволів на проведення відповідних будівельних робіт.

ВСТАНОВИВ:

По первісному позову.

02.07.2007 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, Закритим акціонерним товариством “ОТП Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ботанічне” було укладено Договір суборенди № 02/07С (далі - Договір).

Згідно умов даного Договору позивач1, позивач2, позивач3 за первісним позовом передали, а відповідач за первісним позовом прийняв у тимчасове володіння та користування (суборенду) для розміщення відділення банку нежитлове вбудоване приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 104, загальною площею 191,2 кв.м. (далі - приміщення).

Вказане приміщення належить на праві власності позивачу4 на підставі свідоцтва про право власності від 19.02.1998, реєстраційний № 119; позивач1, позивач2, позивач3 мають право передавати приміщення в суборенду на підставі договору оренди від 02.07.2007 № 02/07.

Приміщення було передане Закритому акціонерному товариству “ОТП Банк” за актом приймання-передачі 02.07.2007.

Згідно п.3.2. Договору розмір щомісячної плати за суборенду Обєкту складає 90579,09 грн. із розрахунку 473,74 грн. за один метр площі Обєкту в місяць, що в еквіваленті становить 93,81 дол. США за один квадратний метр площі приміщення. При цьому, розмір плати за суборенду, що сплачується позивачу1 складає 30193,03 грн., розмір плати за суборенду, що сплачується позивачу2 складає 30193,03 грн., розмір плати за суборенду, що сплачується позивачу3 складає 30193,03 грн. За умовами п.3.2.1. Договору після його підписання розмір плати за суборенду може корегуватись прямо пропорційно зміні офіційного курсу американського долару до української гривні, встановленого НБУ на момент підписання Договору, до офіційного курсу валют, встановленого НБУ на момент виставлення Суборендодавця відповідного рахунку.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що плата за суборенду сплачується Суборендарем щомісячно, не пізніше 05-го числа поточного місяця, за який вноситься плата, - на підставі виставлених Суборендодавцями рахунків, за умови підписання Суборендодавцями та суборендарем Акту виконаних робіт по суборенді Обєкту за минулий місяць.

Відповідно до п.4.1.3. Закрите акціонерне товариство “ОТП Банк” зобовязаний своєчасно і в повному обсязі вносити плату за суборенду відповідно до умов договору.

Не додержуючись вказаних умов Договору відповідачем не було здійснено оплату плати за суборенду: фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за період з січня по червень 2008 року, та з січня по березень 2009 року, на загальну суму у 319269,60 грн.; фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 за період з лютого по червень 2008 року, та з січня по березень 2009 року, на загальну суму у 289076,57 грн.; фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 за період з січня по червень 2008 року, з вересня по грудень 2008 року та з січня по березень 2009 року, на загальну суму у 455216,63 грн.

В матеріалах справи наявні копії виставлених за вказані періоди рахунків-фактур на оплату плати за суборенду, та факт несплати вказаних рахунків відповідачем не заперечується.

Крім того, згідно п. 4.4.1. Договору суборендар має право переукласти договори на отримання комунальних послуг на Обєкті суборенди на своє імя на оплачувати отримані комунальні послуги напряму їх постачальникам; також відповідач мав право за власний рахунок перереєструвати дві телефонні лінії, які Товариство з обмеженою відповідальністю “Ботанічне”, як власник, передав Суборендодавцям за договором оренди № 02/07, на своє імя та здійснювати оплату телефонних послуг напряму їх постачальнику. Оскільки відповідач за первісним позовом не скористався даним правом, оплата комунальних послуг, послуг телефонного звязку та електропостачання здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю “Ботанічне”.

Проте, Закрите акціонерне товариство “ОТП Банк” також неналежним чином виконувало зобовязання по компенсації позивачу4 оплати за комунальні послуги, послуги телефонного звязку та електропостачання, та має заборгованість перед позивачем4 по компенсації експлуатаційних витрат за період з липня 2007 року по червень 2008 року, абонентної плати за телефон та радіоточку за липень 2007 року, та за період з серпня 2007 року по червень 2008 року на загальну суму у 10099,86 грн.; експлуатаційних витрат за січень 2009 року, абонентної плати за телефон та радіоточку за грудень 2008 року на загальну суму 4165,82 грн.; експлуатаційних витрат за лютий 2009 року на загальну суму 3731,89 грн., а також по компенсації витрат за донараховану активну електроенергію за грудень 2008 року у сумі 30799,00 грн. Факт невиконання зобовязань щодо компенсації вказаних витрат відповідач за первісним позовом не спростував.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач за первісним позовом свої зобовязання щодо сплати плати за суборенду, комунальних та експлуатаційних витрат, компенсації послуг телефонного звязку виконав лише частково.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, згідно якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. В обґрунтування неможливості використання приміщень відповідач за первісним позовом вказує на зупинення постачання електроенергії в Обєкті суборенди згідно Акту правопорушень від 14.11.2008 № 0001993, що призвело до неможливості подальшого використання Обєкту суборенди.

Проте, суд дане посилання не приймає до уваги, оскільки відповідачем не направлялось на адресу позивачів жодного повідомлення про неможливість використання приміщень, крім того, відповідач здійснив 08.12.2008 оплату плати за суборенду за грудень 2008 року на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до умов п. 8.2. Договору за прострочення виконання зобовязання по сплаті плати за суборенду Суборендар виплачує Суборендодавцям пеню у розмірі 0,1% від простроченої до сплати суми за кожен день прострочення.

Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що відповідальність Закритого акціонерного товариства “ОТП Банк” у вигляді пені передбачена Договором, вимоги позивача1, позивача2, позивача3 про стягнення пені визнаються судом правомірними.

Однак, з розрахунком пені, здійсненим позивачами суд не погоджується, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки передбачений умовами договору розмір пені перевищує розмір пені, встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума, обмежена законодавством. В свою чергу, умови договору, зокрема і в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обовязковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

За розрахунком суду розмір пені, обчислений з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача1 становить 24635,76 грн., позивача2 21392,07 грн., позивача3 37663,06 грн., і в цій частині позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач заперечень щодо розрахунків позивачів щодо розміру 3% річних та інфляційних витрат не надав, факту несвоєчасного виконання грошових зобовязань не спростував.

За таких обставин вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 35445,43 грн. інфляційних витрат; 5850,44 грн. - 3% річних, вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача 27081,96 грн. інфляційних витрат; 4764,20 грн. - 3% річних; вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 про стягнення з відповідача 47444,25 грн. інфляційних витрат; 7757,93 грн. - 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивачів за первісним позовом.

Стосовно вимог позивача4 про стягнення з відповідача вартості лічильника обліку електроенергії в розмірі 1275,17 грн. суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Відшкодування збитків може бути покладено на особу лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення. Обовязковим є протиправність дій цієї особи, причинного звязку між діями особи та збитками, а також вини особи, діями якої спричинено збитки.

Оскільки позивачем4 не доведено, що пошкодження лічильника сталося саме внаслідок неправомірних дій відповідача, підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача вартості лічильника обліку електроенергії в розмірі 1275,17 грн. відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню.

У звязку з частковим задоволенням первісного позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

По зустрічному позову.

За приписами ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст. 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обовязків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки (ст. 229 Цивільного кодексу України).

Відповідно для встановлення наявності обману є необхідним встановити, що омана стосувалася природи правочину, прав та обовязків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Згідно п.п “в” п. 4.1.6. Договору Закрите акціонерне товариство “ОТП Банк” має право здійснити перепланування Обєкта суборенди відповідно до Положення “Про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банку України” (затвердженого Постановою Правління НБУ від 17.09.2003 № 403), іншими нормативно-правовими актами НБУ, та у відповідності із затвердженим проектом при умові дотримання діючого законодавства України. Всі необхідні для перепланування дозволи компетентних органів за умовами вказаного пункту Договору мав власними силами та за власний рахунок отримати суборендар - позивач за зустрічним позовом.

Відповідно до наданої позивачем за зустрічним позовом ухвали Апеляційного суду м. Києва від 18.06.2007 по цивільній справі № 4399 за позовом ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до ЗАТ “Ботанічне”, ТОВ “Чілі-Піца”, ОСОБА_16, треті особи: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва ЖЕК-1003, Шевченківська РДА м. Києва, Шевченківської ради м. Києва, заборонено ЗАТ “Ботанічне”, ТОВ “Чілі-Піца”, ОСОБА_16 та будь-яки іншим особам проводити будь-які будівельно-монтажні роботи в нежилих приміщеннях будинку № 104 по вул. Саксаганського в м. Києві та користуватись спеціальним та технологічним обладнанням (кондиціонерами, холодильними приладами, системою вентиляції та кондиціонування щодо), які вмонтовані у нежилих приміщеннях та на конструктивних елементах даного будинку, без відповідного дозволу та проекту.

Відповідно до Положення “Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт”, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 0512.2000 № 273, дозвіл на виконання будівельних робіт є необхідним у випадку здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших обєктів, розширення і технічного переоснащення. Виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється. Згідно з пунктом 5.1. зазначеного Положення виконання будівельних робіт на обєктах без одержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Наявність зазначеної ухвали Апеляційного суду м. Києва не забороняло проведення будівельно-монтажних робіт в приміщеннях, а вимагало дотримання чинного законодавства при їх проведенні, в т.ч. попереднє затвердження у визначеному законодавством порядку проектної документації та отримання дозвільної документації (якщо вказані документи вимагаються для проведення відповідних робіт).

Таким чином, твердження позивача за зустрічним позовом про неповідомлення його відповідачами щодо наявність заборони на проведення будівельно-монтажних робіт не є обґрунтованим, оскільки існувала заборона лише на проведення робіт без відповідної дозвільної документації (за умови обовязкової її наявності), в той час як з п.4.1.6. Договору вбачається, що позивачу за зустрічним позовом було відомо про обовязковість отримання дозвільної документації і такий обовязок мав виконати сам суборендар.

Зазначені заходи забезпечення позову були скасовані ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2008 у звязку із затвердженням по вказаній цивільній справі мирової угоди. В той час як Закритим акціонерним товариством “ОТП Банк” укладено договір підряду № 0809 з ТОВ «ВІССОН»08.09.2008, а договір підряду б/н з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_13 було укладено 23.10.2008, практично через півроку як вказані заходи забезпечення були скасовані.

Згідно ч. 3 ст. 767 Цивільного кодексу України наймач зобовязаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Суд відхиляє посилання позивача за зустрічним позовом щодо неповідомлення його про наявні недоліки в Обєкті суборенди, оскільки підписуючи акт приймання-передачі приміщення від 02.07.2007 Закрите акціонерне товариство “ОТП Банк” підтвердило знаходження приміщень у повністю придатному для використання відповідно до умов Договору стані та підтвердило, що не має жодних претензій до технічного стану приміщень. А отже, за відсутності заперечень позивача за зустрічним позовом у момент передачі йому в користування приміщення стосовно його якості за правилами ч. 3 ст. 767 Цивільного кодексу України Обєкт оренди вважається таким, що переданий у належному стані, і, як наслідок, придатний до використання за призначенням.

Позивачу було відомо про обовязковість отримання дозвільної документації, ним підтверджено відсутність претензій до технічного стану приміщень при підписанні акту приймання-передачі, Закрите акціонерне товариство “ОТП Банк” користувалось приміщенням понад півтора року без будь-яких претензій та заперечень.

Не приймається судом до уваги посилання позивача за зустрічним позовом на порушення відповідачами вимог ст. 18 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, а також неповідомлення позивача про факт належності будинку № 104 по вул. Саксаганського в м. Києві до обєкту культурної спадщини з огляду на наступне

Основною умовою застосування ст. 230 Цивільного кодексу України є наявність умислу однієї сторони, направленого на введення в оману іншої сторони з метою вчинення правочину.

Так, згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України “Про охорону культурної спадщини” об'єкт культурної спадщини, в тому числі щойно виявлений, до вирішення питання про занесення його до Реєстру підлягає охороні відповідно до вимог цього Закону, про що відповідний орган охорони культурної спадщини у письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган.

З наданого позивачем за зустрічним позовом листа Головного управління охорони культурної спадщини від 06.04.2009 вбачається, що будинок № 104 по вул. Саксаганського в м. Києві є щойно виявленим обєктом культурної спадщини. Проте, згідно відзиву на зустрічну позовну про дану обставину відповідачам стало відомо лише в судовому засіданні 22.05.2009, а доказів на підтвердження поінформованості відповідачів про дану обставину на момент укладення Договору в порядку, визначеному Законом України “Про охорону культурної спадщини”, позивачем не надано.

Згідно 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте позивач не довів фактів його обману відповідачами шляхом повідомлення останніми відомостей, що не відповідають дійсності або замовчування обставин, що мають істотне значення для укладення спірного Договору, а відтак суд вважає позовні вимоги за зустрічним позовом про визнання недійсним Договору та стягнення збитків внаслідок укладення вказаного Договору необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

У звязку з відмовою у зустрічному позові судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, Код ЄДРПОУ 21685166, р/р 35193099900000 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, р/р 29090002900400 в філії ЗАТ «ОТП Банк»в м. Миколаїв, МФО 300528 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03115, м. Київ, Святошинська площа, 1, кв. 198, ідн.№ НОМЕР_1, НОМЕР_4 в ВАТ «Універсал Банк», МФО 322001) 319269 (триста девятнадцять тисяч двісті шістдесят девять) грн. 60 коп. заборгованості по платі за суборенду, 35445 (тридцять пять тисяч чотириста сорок пять) грн. 43 коп. збитків від інфляції, 5850 (пять тисяч вісімсот пятдесят) грн. 44 коп. три відсотки річних, 24635 (двадцять чотири тисячі шістсот тридцять пять) грн. 76 коп. пені; державне мито у розмірі 3852(три тисячі вісімсот пятдесят дві) грн. 01 коп.

3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, Код ЄДРПОУ 21685166, р/р 35193099900000 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, р/р 29090002900400 в філії ЗАТ «ОТП Банк»в м. Миколаїв, МФО 300528 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідн.№ НОМЕР_2, НОМЕР_5 в ВАТ «Універсал Банк», м. Київ, МФО 322001) 289076 (двісті вісімдесят девять тисяч сімдесят шість) грн. 57 коп. заборгованості по платі за суборенду; 27081 (двадцять сім тисяч вісімдесят одна) грн. 96 коп. збитків від інфляції; 4764 (чотири тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 20 коп. три відсотки річних; 21392 (двадцять одна тисяча триста девяносто дві) грн. 07 коп. пені; державне мито у розмірі 3423 (три тисячі чотириста двадцять три) грн. 15 коп.

4.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, Код ЄДРПОУ 21685166, р/р 35193099900000 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, р/р 29090002900400 в філії ЗАТ «ОТП Банк»в м. Миколаїв, МФО 300528 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідн.№ НОМЕР_3, НОМЕР_6 в КРД «ОСОБА_4 Аваль», м. Київ, МФО 322904) 455216 (чотириста пятдесят пять тисяч двісті шістнадцять) грн. 63 коп. заборгованості по платі за суборенду; 47444 (сорок сім тисяч чотириста сорок чотири) грн. 25 коп. збитків від інфляції; 7757 (сім тисяч сімсот пятдесят сім) грн. 93 коп. три відсотки річних; 37663 (тридцять сім тисяч шістсот шістдесят три) грн. 06 коп. пені.; державне мито у розмірі 5480 (пять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 82 коп., та 113 (сто тринадцять) грн. 62 коп. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

5.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, Код ЄДРПОУ 21685166, р/р 35193099900000 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, р/р 29090002900400 в філії ЗАТ «ОТП Банк»в м. Миколаїв, МФО 300528 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ботанічне»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 104, код ЄДРПОУ 19497641, р/р 26004000346538 в ВАТ «Універсал Банк», м. Київ, МФО 322001) 48796 (сорок всім тисяч сімсот девяносто шість) грн. 57 коп. компенсації комунальних послуг, послуг телефонного звязку та електропостачання; державне мито у розмірі 485 (чотириста вісімдесят пять) грн. 69 коп.

6.В задоволенні іншої частини первісного позову відмовити.

7.В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М.Смирнова