Справа № 1-100 / 2008 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2008 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Іваненка І. В.
при секретарі Боксер І. Ю.
з участю прокурора Кривенко Є. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одружений, несудимого, працює охоронцем у ПП „Вікінг", у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Громадянин ОСОБА_1 25 лютого 2008 року близько 03 години 00 хвилин, знаходячись у сталі алкогольного сп'яніння та перебуваючи у будинку № 67 по вул. Першій Приміській у с Хутори Черкаського району Черкаської області, де він перебував на прохання господаря ОСОБА_2, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, а саме DVD плеєр вартістю 1300 гривень 00 копійок, дві колонки вартістю 250 гривень 00 копійок кожна, сабвуфер вартістю 500 гривень 00 копійок, яке належить ОСОБА_3, чим спричинив останньому шкоду на суму 2300 гривень 00 копійок, після чого з місця вчинення злочину зник.
Допитаний на досудовому слідстві та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 обставини вчинення ним злочину підтвердив у повному обсязі, свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся.
Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується зібраними по справі доказами, дослідженими у судовому засіданні в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України. Докази по справі, досліджені у судовому засіданні, є належними і допустимими, відповідають фактичним обставинам справи, і учасниками розгляду справи не оспорюються.
Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, у результаті повного, об'єктивного і всебічного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення доведене повністю.
Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України у редакції від 15 травня 2008 року як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Під час призначення підсудному покарання у межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини цього ж кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин середньої тяжкості), особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. 64); враховуючи наявність обставини, що пом'якшує покарання, а саме щирого каяття; враховуючи наявність обставини, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння; враховуючи, що підсудний до кримінальної відповідальності притягується вперше (а.с. 66), суд вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення особи та запобігання вчиненню ним нових злочинів є кримінальне покарання у вигляді арешту.
Суд вважає можливим призначення підсудному цього виду кримінального покарання, оскільки попередньо суд дійшов висновку про необхідність визначення йому покарання, пов'язаного з тимчасовою ізоляцією підсудного від суспільства. Зважаючи, що санкція ч. 1
ст. 185 КК України у редакції до 15 квітня 2008 року містила один з таких видів покарань (позбавлення волі), суд вважає, що уведення до цієї санкції законом від 15 квітня 2008 року іншого більш м'якого альтернативного позбавленню волі покарання у вигляді арешту є альтернативізацією указаної санкції у сторону пом'якшення, а відтак має зворотну дію у часі.
Суд вважає недоцільним застосування до підсудного інших більш м'яких, передбачених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України покарань у вигляді штрафу, громадських робіт та виправних робіт, зважаючи на вимушену попередню зміну щодо підсудного запобіжного заходу з підписки про невиїзд на тримання під вартою через злісну неявку підсудного до суду. За таких обставин суд вважає, що ці покарання є надто м'якими і не будуть сприяти достатньому виправному впливу на особу.
Цивільний позов у справі потерпілим не заявлений.
Речові докази у справі, а саме плеєр, колонки та сабвуфер, повернуті потерпілому на зберігання, суд вважає необхідним повернути йому як власнику (а.с. 59, 60).
Судові витрати у розмірі 262 гривні 92 копійки за проведення у справі дактилоскопічних експертиз суд вважає необхідним стягнути з підсудного на користь експертної установи (а.с. 36,44).
Запобіжний захід підсудному суд вважає необхідним залишити у вигляді тримання під вартою до вступу вироку у законну силу.
Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 був фактично затриманий працівниками міліції 24 червня 2008 року й доставлений у СІЗО 27 червня 2008 року, суд вважає, що початком строку відбування покарання слід визначити 24 червня 2008 року.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді арешту строком на два місяці.
Початком строку відбування покарання визначити 24 червня 2008 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.
Речові докази у справі, а саме DVD плеєр, дві колонки та сабвуфер, повернуті потерпілому ОСОБА_2 на зберігання, повернути йому як власнику.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 витрати, пов'язані з проведенням дактилоскопічних експертиз, у розмірі 262 гривні 92 копійки на користь НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області, та перерахувати ці кошти на р/р 35223003000037, банк одержувач УДК в Черкаській області, код 25574009, МФО 854018.
На вирок може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 15 діб.
Судове рішення № 6035977, Черкаський районний суд Черкаської області було прийнято 21.07.2008. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-100/2008. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: