Справа № 1-100 / 2008 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2008 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Іваненка І. В.
при секретарі Боксер І. Ю.
з участю прокурора Кривенко Є. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одружений, несудимого, працює охоронцем у ПП „Вікінг", у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Громадянин ОСОБА_1 25 лютого 2008 року близько 03 години 00 хвилин, знаходячись у сталі алкогольного сп'яніння та перебуваючи у будинку № 67 по вул. Першій Приміській у с Хутори Черкаського району Черкаської області, де він перебував на прохання господаря ОСОБА_2, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, а саме DVD плеєр вартістю 1300 гривень 00 копійок, дві колонки вартістю 250 гривень 00 копійок кожна, сабвуфер вартістю 500 гривень 00 копійок, яке належить ОСОБА_3, чим спричинив останньому шкоду на суму 2300 гривень 00 копійок, після чого з місця вчинення злочину зник.
Допитаний на досудовому слідстві та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 обставини вчинення ним злочину підтвердив у повному обсязі, свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся.
Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується зібраними по справі доказами, дослідженими у судовому засіданні в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України. Докази по справі, досліджені у судовому засіданні, є належними і допустимими, відповідають фактичним обставинам справи, і учасниками розгляду справи не оспорюються.
Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, у результаті повного, об'єктивного і всебічного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення доведене повністю.
Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України у редакції від 15 травня 2008 року як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Під час призначення підсудному покарання у межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини цього ж кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин середньої тяжкості), особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. 64); враховуючи наявність обставини, що пом'якшує покарання, а саме щирого каяття; враховуючи наявність обставини, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння; враховуючи, що підсудний до кримінальної відповідальності притягується вперше (а.с. 66), суд вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення особи та запобігання вчиненню ним нових злочинів є кримінальне покарання у вигляді арешту.
Суд вважає можливим призначення підсудному цього виду кримінального покарання, оскільки попередньо суд дійшов висновку про необхідність визначення йому покарання, пов'язаного з тимчасовою ізоляцією підсудного від суспільства. Зважаючи, що санкція ч. 1
ст. 185 КК України у редакції до 15 квітня 2008 року містила один з таких видів покарань (позбавлення волі), суд вважає, що уведення до цієї санкції законом від 15 квітня 2008 року іншого більш м'якого альтернативного позбавленню волі покарання у вигляді арешту є альтернативізацією указаної санкції у сторону пом'якшення, а відтак має зворотну дію у часі.
Суд вважає недоцільним застосування до підсудного інших більш м'яких, передбачених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України покарань у вигляді штрафу, громадських робіт та виправних робіт, зважаючи на вимушену попередню зміну щодо підсудного запобіжного заходу з підписки про невиїзд на тримання під вартою через злісну неявку підсудного до суду. За таких обставин суд вважає, що ці покарання є надто м'якими і не будуть сприяти достатньому виправному впливу на особу.
Цивільний позов у справі потерпілим не заявлений.
Речові докази у справі, а саме плеєр, колонки та сабвуфер, повернуті потерпілому на зберігання, суд вважає необхідним повернути йому як власнику (а.с. 59, 60).
Судові витрати у розмірі 262 гривні 92 копійки за проведення у справі дактилоскопічних експертиз суд вважає необхідним стягнути з підсудного на користь експертної установи (а.с. 36,44).
Запобіжний захід підсудному суд вважає необхідним залишити у вигляді тримання під вартою до вступу вироку у законну силу.
Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 був фактично затриманий працівниками міліції 24 червня 2008 року й доставлений у СІЗО 27 червня 2008 року, суд вважає, що початком строку відбування покарання слід визначити 24 червня 2008 року.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді арешту строком на два місяці.
Початком строку відбування покарання визначити 24 червня 2008 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.
Речові докази у справі, а саме DVD плеєр, дві колонки та сабвуфер, повернуті потерпілому ОСОБА_2 на зберігання, повернути йому як власнику.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 витрати, пов'язані з проведенням дактилоскопічних експертиз, у розмірі 262 гривні 92 копійки на користь НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області, та перерахувати ці кошти на р/р 35223003000037, банк одержувач УДК в Черкаській області, код 25574009, МФО 854018.
На вирок може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 15 діб.
The court decision No. 6035977, Cherkasy District Court of Cherkasy Oblast was adopted on 21.07.2008. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 1-100/2008. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: