Ухвала суду № 59687604, 08.08.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/2933/16 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 638/18822/13-ц Аркатова К.В.

Категорія: договірні Доповідач - Міненкова Н.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого : Міненкової Н.О.

суддів : Зазулинської Т.П.

Кругової С.С.

за участю секретарів : Прологаєвої А.Д., Михайлюка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 березня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 47Ф-СК-400 ДІУ/z1 від 11.03.2008 року, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року ПАТ «ВТБ Банк» звернулося до суду з позовом, в якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 47Ф-СК-400 ДІУ/z1 від 11.03.2008 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3, а саме 3-кімнатну квартиру зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном загальною площею 75,3 кв.м., житловою площею 49,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу від 16.11.1995 року № Н5-502, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, виданого Харківською товарною біржею від 16.11.1995 року за № Н5-502 та зареєстрованого в комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 23 листопада 1995 року за № 56285, а на теперішній час належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу від 12.06.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салига Н.А., реєстровий № 1366, шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку» за ціною, що визначена за згодою сторін в п.1.3 Іпотечного договору № 47Ф-СК-400 ДІУ/z1 від 11.03.2008 року, у розмірі 605 300 грн., за кредитним договором № 47Ф-СК-400 ДІУ від 11.03.2008 року в розмірі заборгованості станом на 22.10.2013 року в сумі 619 579,31 грн.; вжити заходів збереження предмету іпотеки на період до його реалізації шляхом встановлення ОСОБА_3 заборони вчиняти будь - які дії, спрямовані на передачу в користування, відчуження на користь третіх осіб, 3 - кімнатної квартири загальною площею 75,3 кв.м., житловою площею 49,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 березня 2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» - задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит № 47Ф-СК-400 ДІУ від 11.03.2008 року в розмірі 619 579,31 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 47Ф-СК-400 ДІУ/z1 від 11.03.2008 року, укладеним між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3.

Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ПАТ «ВТБ Банк» відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що 11.03.2008 року між ВАТ «ВТБ Банк», перейменованого на ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір № 47Ф-СК-400 ДІУ/z1, за умовами якого відповідачем передано позивачу в іпотеку майно для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_3 за договором про іпотечний кредит № 47Ф-СК-400 ДІУ від 11.03.2008 року. Починаючи з березня 2012 року відповідачем систематично не виконуються зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредиту та відсотків за його використання, у зв'язку з чим станом на 22.10.2013 року виникла заборгованість у розмірі 619 579,31 грн.

Судовим розглядом було встановлено, що 11.03.2008 року між позивачем та ОСОБА_3 як фізичною особою було укладено кредитний договір і на забезпечення зобов'язань за кредитним договором договір іпотеки.

Станом на 22.10.2013 року прострочена заборгованість склала суму 619 579,31 грн.

З вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки позивач звернувся в листопаді 2013 року і 16 лютого 2015 року у справі постановлено заочне рішення про задоволення позовних вимог, яке ухвалою суду від 11 серпня 2015 року було скасовано. Справу призначено до слухання.

Представником ОСОБА_3 ОСОБА_4 для залучення до матеріалів справи додана інформаційна довідка з реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якою іпотечне майно 15.06 2012 року було зареєстровано за ОСОБА_5 (а.с.103).

Ухвалою суду від 16.11.2015 року замінено первісного відповідача ОСОБА_3 по даній цивільній справі належним відповідачем ОСОБА_5. (а.с.128).

Як в суд першої так і в суд апеляційної інстанції ОСОБА_5 жодного разу не з'явився, хоча був належним чином повідомлений.

Так, в судові засідання призначені до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 ОСОБА_5 не з'явився 10 травня 2016 року (а.с.162), 13 червня 2016 року (а.с.170), 27 липня 2016 року і 08 серпня 2016 року, але був належним чином повідомлений про що свідчать зворотні повідомлення.

Заперечуючи проти апеляційної скарги представник позивача зазначав в судовому засіданні, що ОСОБА_5 є родичем ОСОБА_3 06 березня 2012 року рішенням Господарського суду Харківської області фізичну особу підприємця ОСОБА_3 було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Скасовані арешти, накладені на майно боржника у тому числі і на іпотечне майно, яке передавалося в іпотеку фізичною особою ОСОБА_3 і 15.06.12 року іпотечне майно було зареєстроване за ОСОБА_5

Банку не було відомо про ці обставини. Строк дії кредитного договору було встановлено до 2038 року. Банк мав першочергове право на задоволення своїх вимог за рахунок іпотечного майна, але про скасування арешту і у подальшому про купівлю - продаж спірного іпотечного майно банк не повідомляли.

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі переходу права власності( права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції постановив обґрунтоване, справедливе і законне рішення, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,313,317,319 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та можу бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий - Н.О. Міненкова

Судді - Т.П. Зазулинська

С.С. Кругова