Ухвала суду № 59311756, 25.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4294/16 Справа № 187/1102/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Бистрова Л. О. Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Пономарь З.М., Черненкової Л.А.

при секретарі - Сахарову Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ПАТ «Альфа-Банк» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 26 лютого 2008 року між ВАТ «Сведбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №0312/0208/71-193, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 20 000 доларів США зі сплатою 11,9 процентів річних на строк до 25 лютого 2028 року включно.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 26 лютого 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 0312/0208/71-193-П-1, за умовами якого остання зобов?язалася відповідати перед кредитором за виконання у повному обсязі позичальником своїх зобов?язань за кредитним договором. У той же день, між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 0312/0208/71-193-П-2, за умовами якого останній зобов?язався відповідати перед кредитором за виконання у повному обсязі позичальником своїх зобов?язань за кредитним договором.

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладений договір купівлі-продажу прав вимог за кредитним договором. 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором.

Позичальник, як і поручителі, зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконували, допустили заборгованість, яка за розрахунком станом на 01 червня 2012 року склала 386 263,80 грн.

У зв»язку з цим, ПАТ «Альфа-Банк» просить стягнути солідарно з відповідачів вищезазначену суму заборгованості.

Не погоджуючись з позовом, представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5, звернулась до суду з зустрічним позовом посилаючись на те, що 26 лютого 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №0312/0208/71-193-П-1. Оскільки з вимогою про стягнення заборгованості за договором поруки банк звернувся лише 29 липня 2015 року, вважала, що порука припинилася 27 лютого 2009 року, оскільки строк дії договору поруки та основного зобов'язання не вказаний, протягом року кредитор не пред'явив позов до поручителя.

У зв'язку із цим, просить визнати договір поруки № 0312/0208/71-193-П-1 укладений 26 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Сведбанк», припиненим.

Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року позов ПАТ «Альфа-Банк» задоволено (т.2 а.с.183-184).

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 0312/0208/71-193 від 26 лютого 2008 року у розмірі 386 263, 80 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом 17 012,84 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ - 358 090,12 грн.; заборгованості за процентами 1 172,78 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ - 24 684,94 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту 165,75 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ - 3 488,74 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення зустрічних вимог та в частині стягнення солідарно з неї суми боргу за кредитним договором, у зв»язку з припиненням договору поруки (а.с.192-194).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 лютого 2008 року між ВАТ «Сведбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк») та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №0312/0208/71-193, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 20 000 доларів США зі сплатою 11,9 процентів річних на строк до 25 лютого 2028 року включно.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 0312/0208/71-193-П-1 від 26 лютого 2008 року, за умовами якого остання зобов?язалася відповідати перед кредитором за виконання у повному обсязі позичальником своїх зобов?язань за кредитним договором. У той же день, між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 0312/0208/71-193-П-2 від 26 лютого 2008 року, за умовами якого останній зобов?язався відповідати перед кредитором за виконання у повному обсязі позичальником своїх зобов?язань за кредитним договором.

Пунктом 10 договору поруки визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України сторони встановили, що строком припинення поруки є повне виконання позичальником або поручителем своїх обов»язків, передбачених основним зобов»язанням.

У пункті 1.1 кредитного договору №0312/0208/71-193, укладеного 26 лютого 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 строк виконання основного зобов'язання чітко визначений, а саме: строком повного погашення кредиту 25 лютого 2008року.

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладений договір купівлі-продажу прав вимог за кредитним договором. 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором.

Позичальник, як і поручителі, зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконували, допустили заборгованість, яка за розрахунком станом на 01 червня 2012 року склала 386 263,80 грн., яка складається: із заборгованості за кредитом у розмірі 17012,84 доларів США., що еквівалентно за курсом НБУ - 358 090,12 грн.; заборгованості за процентами - 1 172,78 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ - 24684,94 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 165,75 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ у розмірі 3 488,74 грн.

Внаслідок порушення боржником виконання зобов?язання за кредитним договором банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та п.3.6 кредитного договору використав право достроково стягнути з позичальника та поручителів заборгованість за кредитним договором, надіславши 22 липня 2015 року вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, а саме про сплату заборгованості у розмірі 386 263,80 грн.

Новий строк повернення кредитних коштів згідно з вимогами банку не може перевищувати тридцяти календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику. Проте відповідачі вимогу банку у визначені в ній строки не виконали, наявну заборгованість за кредитним договором не сплатили.

Отже, у разі зміни кредитором на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк підлягає обрахуванню з цієї дати.

У серпні 2015 року ПАТ «Альфа-Банк» звернулося з позовом до відповідачів про захист свого порушеного права та просило стягнути заборгованість у розмірі 386 263,80 грн.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що за умовами договору поруки строк її дії визначено до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором, а строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором визначено до 25 лютого 2028 року, тому відсутні підстави для застосування положень частини четвертої статті 559 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність солідарного стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором з боржника та поручителів, та вважає їх такими, що відповідають встановленим у справі обставинам, письмовим матеріалам та узгоджуються з нормами чинного законодавства.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України).

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-255цс15.

Встановивши, що строк припинення дії поруки за умовами кредитного договору, припадає на 25 лютого 2028 рік (п.1.1. договору поруки), а 22 липня 2015 року у зв»язку з порушенням позичальником виконання зобов»язання за кредитним договором банк надіслав позичальнику та поручителю вимогу про дострокове повернення кредиту у розмірі 386 263,80 грн., змінивши на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, підлягає обрахуванню з цієї дати, тому звернення банку з вказаним позовом до суду 11 серпня 2015 року відбулося у межах дії договору поруки.

З урахуванням вищезазначених обставин у справі, доводи апеляційної скарги про необхідність визнання договору поруки припиненим, не заслуговують на увагу та спростовуються п.1.1 договору поруки, за умовами якого визначений строк дії поруки до 25 лютого 2028 року.

За таких обставин, суд першої інстанції не знайшов законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Таким чином, висновків суду доводи апеляційної скарги не спростовують та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно, оскільки зводяться до переоцінки доказів у справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому не переглядається.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: М.Ю. Петешенкова

З.М. Пономарь

Л.А. Черненкова