Ухвала суду № 58878039, 12.07.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/25249/14-ц Провадження № 22-ц/772/2373/2016Головуючий в суді першої інстанції Король О. П.Категорія Доповідач Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

12 липня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Міхасішина І.В., Войтко Ю.Б.

з участю секретаря судових засідань Маркевич Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" на ухвалу Вінницького міського суду від 17 червня 2016 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" за участю боржника ОСОБА_3 на неправомірні дії державного виконавця Калинівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

встановила:

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 червня 2016 року відмовлено в задоволені скарги ПАТ "БМ Банк" на неправомірні дії державного виконавця Калинівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Не погодившись з ухвалою заявник - ПАТ "БМ Банк", через свого представника Іжаковську Л.П., подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, та ухвалити нову про задоволення скарги.

В судовому засіданні представник заявника Іжаковська Л.П. вимоги апеляційної скарги підтримала на умовах, викладених у ній, і просила задовольнити.

Державний виконавець Калинівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Заїка Б.В. і представник боржника - адвокат Гончаренко О.В. проти вимог апеляційної скарги заперечують, просять залишити в силі ухвалу суду першої інстанції як законну і обґрунтовану.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "БМ Банк" в червні 2016 року звернулось до Вінницького міського суду із скаргою про визнання дій головного державного виконавця Калинівського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Заїки Б.В. щодо закінчення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості відповідно до виконавчого листа неправомірними, та визнати незаконною і скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.05.2016 року.

В обґрунтування скарги посилався на те, що відповідно до виконавчого листа виданого Вінницьким міським судом 03.03.2015 року у провадженні Калинівського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області знаходилось виконавче провадження ВП №49537340 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "БМ Банк" заборгованості за кредитом в сумі 29801,09 доларів США, що еквівалентно 4314241,44 грн. та судових витрат в розмірі 3654 грн.

В рахунок погашення заборгованості Калинівським РВДВС проведено стягнення з заробітної плати боржника і борг в сумі 438144 грн. за період з січня 2016 року по травень 2016 року перераховано стягувачу.

Залишок заборгованості за рішенням суду склав 12521,13 доларів США.

26 травня 2016 року головним державним виконавцем Калинівського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Заїка Б.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження".

Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки з рішення суду, яке підлягає виконанню на підставі виконавчого документу, встановлено, що спір виник внаслідок неповернення банку коштів за кредитним договором саме в доларах США.

Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені статтею 53 Закону. При винесенні рішення про стягнення з ОСОБА_3 боргу в іноземній валюті визначення судом еквіваленту цієї валюти в гривнях є перш за все вираженням встановленого офіційного курсу цієї валюти до гривні на конкретний день звернення з позовом до суду.

Перераховані стягувачу кошти в погашення заборгованості лише частково погасили борг за виконавчим документом і не стягнутий залишок склав 12521,13 доларів США. За таких обставин на думку банку головний державний виконавець Заїка Б.В. не мав підстав для закінчення виконавчого провадження ВП №49537340.

Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з фактичним виконанням боржником у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом виконавче провадження по його виконанню у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" підлягало закінченню, що і було здійснено державним виконавцем.

Такий висновок суду першої інстанції є вірним і зроблений відповідно до норм процесуального права.

Згідно з статтею 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Отже розгляд судом скарг сторін виконавчого провадження на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, якими порушено їх права чи свободи, здійснюється за правилами розділу VI ЦПК в рамках судового контролю за виконанням судових рішень.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Пунктом 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Із матеріалів цивільної справи №127/25249/14-ц за позовом ПАТ "БМ Банк" до ОСОБА_3 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором вбачається, що заочним рішенням Вінницького міського суду від 29 грудня 2014 року задоволено позов та вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на користь ПАТ "БМ Банк" заборгованість по кредитному договору №1/65/290508 від 29.05.2008 року в розмірі 29801,09 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 431241,44 грн., а також судовий збір в розмірі 3654 грн.

На підставі зазначеного рішення суду 29 грудня 2014 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 заборгованості за кредитним договором.

Як вбачається із меморіального ордеру №222 від 11.05.2016 року на розрахунковий рахунок ПАТ "БМ Банк" перераховано 435163,70 грн., призначення цього платежу - борг ОСОБА_3 по виконавчому листу у справі №127/25249/14-ц, виданого 03.03.2015 року Вінницьким міським судом (а.с.9).

Головним державним виконавцем Калинівського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Заїкою Б.В. 26 травня 2016 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом - п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Посилання банку на те, що перераховані стягувачу кошти в погашення заборгованості лише частково погасили заборгованість за виконавчим документом і нестягнутий залишок склав 12521,13 грн. колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в рішенні суду про стягнення боргу, а також у виданому судом виконавчому документі вказано не лише заборгованість за кредитним договором в доларах США, а й еквівалент заборгованості в національній валюті України, гривні, що підлягає стягненню.

Приписом ч. 3 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

Отже за змістом цієї статті виконання рішення суду шляхом стягнення коштів в іноземній валюті, а також шляхом купівлі відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби з метою перерахування стягувачу можливе лише у разі обчислення суми боргу лише в іноземній валюті, без зазначення її еквіваленту в національній валюті.

Натомість представник банку посилається на те, що зарахування отриманих від боржника коштів банком здійснено шляхом їх перерахування у валюту зобов'язання за договором на момент надходження, в зв'язку з чим залишок заборгованості за рішенням суду склав 12521,13 доларів США.

Проте зазначені дії банку лежать за межами виконавчого провадження, оскільки відповідні дії з перерахування суми боргу в валюту зобов'язання здійснювалися не державним виконавцем відповідно до виданого судом виконавчого документу.

Відповідно до частини 3 статті 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, ухвала Вінницького міського суду від 17 червня 2016 року постановлена з додержанням вимог закону, доводи апеляції висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини 1 статті 312 ЦПК України слід відхилити, а ухвалу - залишити без змін.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 312, 315, 319ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" на ухвалу Вінницького міського суду від 17 червня 2016 року відхилити, а ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Стадник І.М.Судді: Міхасішин І.В. Войтко Ю.Б.