Рішення № 58656323, 29.06.2016, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

29.06.2016 227/1021/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 червня 2016 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді - Притуляка С.А.,

при секретарі - Коверченковій М.О.,

за участю сторін:

представника позивача - не зявився,

відповідача - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» доОСОБА_1, про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 260АІ10111020001 від 20.10.2011 року у розмірі 7059,29 грн., яка складається з: 4971,95 грн. - сума заборгованості за кредитом; 1294,38грн. - сума заборгованості за відсотками; 477,08 грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків; 315,88 грн. - розмір інфляційних витрат за відсотками, мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов'язань з повернення кредиту.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Останнім відомим місцем реєстрації та проживання відповідача є адреса, за місцем реєстрації: Донецька обл., м. Іловайськ, бул. ШевченкаАДРЕСА_1 оскільки позивачем до позовної заяви було долучено копію паспорта відповідача - громадянина України серії НЕ 196699 виданого Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області 06.11.2002 року. Вищезазначена адреса, відповідно до Розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про визначення територіальної підсудності справ» №2710/38-14 від 02.09.2014року, знаходиться під територіальною юрисдикцією Добропільського міськрайонного суду Донецької області.

Разом із тим, оскільки суд позбавлений можливості достеменно встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача, судом у відповідності до ч. 9 ст. 74, п. 4 ч. 3 ст. 122 ЦПК України, відповідача було викликано оголошенням у пресі - в газеті Урядовий Курєр № 118 від 24.06.2016 року. Доказів поважності своєї неявки або заяви про розгляд справи у відсутність відповідача, до суду надано не було.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 169, 224 ЦПК України, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому, за згодою позивача, є підстави заочного розгляду справи у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі доказів, направивши після розгляду справи копію рішення за місцем реєстрації відповідача.

Судом встановлено, що 20.10.2011 року між сторонами було укладено кредитний договір № 260АІ10111020001. Відповідно до умов кредитного договору позивач надає відповідачу грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 62900,00 грн., що підтверджується копією меморіального ордеру № 167085068 від 20 жовтня 2011 року зі сплатою процентів в розмірі та в порядку, визначених Договором. Процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі 15,5 процентів річних на перший річний період користування кредитом, тобто строком до 01.10.2012 року. На кожний наступний річний період процентна ставка за кредитом, встановлюватиметься в порядку, визначеному п. 2.7 договору.

Відповідно до п. 1.1.1 договору кредиту погашення кредиту здійснюється до 20 числа кожного місяця, починаючи з 20.11.2011 року року та з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту до 19.10.2016 року.

Згідно п. 1.1.3 договору кредиту одночасно з укладенням договору кредиту, з метою забезпечення сплати страхових платежів за договором страхування, передбаченим п. 3.3.3 договору кредиту, з позичальником укладається договір про надання відновлювальної кредитної лінії (на сплату страхових платежів) № 260АІ10111020001-ВКЛ від 20.10.2011року - Додатковий договір.

Відповідно до п. 1.2 договору кредиту кредит надається позичальнику на наступні цілі: купівля автомобіля марки БОГДАН 211040 легковий седан, 2011 року випуску, згідно з договором купівлі-продажу №1210Р1 від 12.10.2011року укладеного з ТОВ «ПКЦ «Оптима ЛТД».

Згідно п. 1.3 договору кредиту в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, сторони укладають: з позичальником договір застави транспортного засобу визначеного п. 1.2 договору кредиту, заставною вартістю 69900,00 грн., який також забезпечує виконання зобов'язань позичальника за додатковим договором (п. 1.3.1 договору кредиту); в якості додаткового забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту, договір поруки з ОСОБА_2, який також забезпечує виконання зобов'язань позичальника за додатковим договором (п. 1.3.2 договору кредиту).

У відповідності до п. 2.7 договору кредиту, враховуючи, що базова процентна ставка кредитування є змінною, її розмір переглядається кредитором щорічно «01» жовтня, починаючи з дати укладення договору. При зміні розміру базової процентної ставки кредитування Національним банком України протягом поточного річного періоду користування кредитом, розмір процентної ставки за кредитом зміні не підлягає до завершення поточного річного періоду користування кредитом. Мінімальний можливий розмір процентної ставки за кредитом встановлюється в розмірі не менш ніж 12,00% річних та застосовується у разі, якщо розмір процентної ставки за кредитом, що застосовуватиметься кредитором в наступному черговому періоді буде меншим від розміру процентної ставки, зазначеної в договору, а максимальний в розмірі не більш ніж 27,00% річних та застосовується у разі, якщо розмір процентної ставки за кредитом, що застосовуватиметься кредитором в наступному черговому періоді перевищуватиме розмір процентної ставки, зазначеної в договорі.

Згідно п. 2.8 договору кредиту укладенням договору позичальник надає право кредитору здійснювати договірне списання коштів з метою виконання поточних та прострочених зобов'язань позичальника із сплати заборгованості за кредитом, процентами та/або комісіями, а також у сумі можливої неустойки (пені, штрафів) в черговості, передбаченій договором з усіх рахунків позичальника, що відкриті або будуть відкриті у кредитора протягом дії договору, у разі, якщо на рахунках будуть відсутні кошти в необхідній для списання сумі, договірне списання здійснюється в межах залишку коштів на рахунках, із списанням решти заборгованості по мірі надходження коштів на відповідні рахунки.

Відповідно до п. 4.1 договору кредиту у разі допущення позичальником прострочення строків сплати процентів в порядку та в розмірі, визначеному п.п. 1.1, 2.4, 2.7 договору кредиту, комісій передбачених умовами договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. 1.1, 3.2.3, 3.3.16 договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. Нарахування неустойки (пені) здійснюється щоденно за методом «факт/360» за період з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та/або нарахованими процентами по день, що передує дню сплати зазначеної заборгованості, але не більше одного року з моменту виникнення цієї заборгованості.

Згідно п. 4.2 договору кредиту у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.2, 3.3.4, 3.3.6, 3.3.7, 3.3.9 - 3.3.20 договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 0,005 процента від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами, за кожний випадок.

Відповідно до п. 4.4 договору кредиту у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених п.п. 3.3.6, 3.3.7 договору, протягом більше, ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня кредитора погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

У відповідності до п. 5.1 договору кредиту сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов'язань за договором у випадку настання та дії обставин, що знаходяться поза межами контролю сторін, та які сторони не могли передбачити або запобігти. До таких обставин за договором кредиту належать: військові дії, незалежно від факту оголошення війни, повстання, стихійні лиха, недостатня фінансова ліквідність кредитора, тощо.

Крім того відповідач був ознайомлений та погодився з Умовами та правилами надання кредиту, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія договору № 260АІ10111020001 від 20.10.2011 року з особистим підписом відповідача.

Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, останній належним чином свої зобов'язання за Договором не виконував, кредит в порядку та сумах, зазначених вище, не погашав, у зв'язку із чим, відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 01.01.2016 року у відповідача виникла заборгованість, у розмірі 7059,29 грн., яка складається з: 4971,95 грн. - суми заборгованості за кредитом; 1294,38грн. - суми заборгованості за відсотками; 477,08 грн. - пені за несвоєчасне повернення відсотків; 315,88 грн. - розмір інфляційних витрат за відсотками.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Станом на момент розгляду даної справи докази виконання відповідачем зобовязань з повернення кредиту та сплати процентів за його використання в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку про порушення відповідачем встановленого у кредитному договорі строку повернення грошових коштів, а й отже з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом, а також, з урахуванням положень ст. 1048 ЦК України, заборгованість по процентам за користування кредитом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем зроблений розрахунок пені у розмірі 477,08 грн. за несвоєчасне повернення відсотків.

Відповідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та від 02 грудня 2015 року №1275-р, м. Іловайськ Донецької області, віднесено до вказаного переліку, таким чином на підставі вищезазначеного закону відповідач має бути звільненим від сплати пені у розмірі 477,08 грн. за несвоєчасне повернення відсотків.

На підставіст. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року, за змістом ст.552, ч.2 ст.625 ЦКінфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 315,88грн. розміру інфляційних витрат за відсотками, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючі викладені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, які в свою чергу підлягають задоволенню в частині стягнення 4971,95 грн. - сума заборгованості за кредитом; 1294,38грн. - сума заборгованості за відсотками; 315,88 грн. - розмір інфляційних витрат за відсотками.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно п.6 ч.3 ст.79 ЦПК України, до витрат, повязаних з розглядом судової справи, належать витрати, повязані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

У відповідності до ч. 9 ст. 74, п. 4 ч. 3 ст. 122 ЦПК України, відповідача було викликано до суду оголошенням у пресі - в газеті Урядовий Курєр № 118 від 24.06.2016 року, витрати за публікацію оголошення у розмірі 630,00 грн., що підтверджується копією рахунку № 7121 від 31 травня 2016 року, було понесено позивачем. Таким чином суд, вважає за доцільне стягнути з відповідача витрати повязані з публікацією в пресі оголошення про виклик до суду у розмірі 630,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України, з відповідача також слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1284,87грн. та витрати повязані з публікацією в пресі оголошення про виклик до суду 630,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 611, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ст. ст. 10, 11, 74, 88, 122, 169, 197, 224-226 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НЕ 196699, РНОКПП НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», (код ЄДРПОУ 00039019, р/р 29092010130002, МФО 300023) заборгованість за кредитним договором № 260АІ10111020001 від 20.10.2011 року у розмірі 6582,21грн., яка складається з 4971,95 грн. - сума заборгованості за кредитом; 1294,38грн. - сума заборгованості за відсотками; 315,88 грн. - розмір інфляційних витрат за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НЕ 196699, РНОКПП НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», (код ЄДРПОУ 00039019, р/р 29092010130002, МФО 300023) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1284,87грн. (одна тисяча двісті вісімдесят чотири гривні 87 копійок) та витрати повязані з публікацією у пресі - в газеті Урядовий Курєр № 118 від 24.06.2016 року, оголошення про виклик відповідача у розмірі 630,00 грн. (шістьсот тридцять гривень).

В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.А. Притуляк