Ухвала суду № 57931822, 24.05.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/19329/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Плахтій І.Б. Провадження № 22-ц/773/721/16 Категорія: 27 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк К.І.,

суддів - Мудренко Л.І., Матвійчук Л.В.,

при секретарі Лимарі Р.С.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання припиненим договору поруки, за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 березня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 23 березня 2016 року первісний позов в даній справі задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» за договором про надання споживчого кредиту від 16 травня 2008 року заборгованість за кредитом та відсотками в розмірі 43 383, 26 дол. США та пеню в розмірі 29 249, 36 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» за договором про надання споживчого кредиту від 16 травня 2008 року заборгованість за кредитом та відсотками в розмірі 43 383, 26 дол. США та пеню в розмірі 29 249, 36 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» по 5 233, 08 грн. судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання припиненим договору поруки відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким визнати припиненим договір поруки від 16 травня 2008 року, укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу із наведених у ній мотивів підтримав.

Тоді як представник позивача просив її відхилити, з огляду на безпідставність наведених у ній доводів.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 травня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_4 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11347210000, відповідно до умов якого останній отримав кредит в іноземній валюті в сумі 59 500 дол. США, який зобов'язався повернути у повному обсязі не пізніше 16 травня 2029 року та сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 12, 5 % річних. Погашення кредиту відбувається шляхом сплати ануїтетних платежів в розмірі 670 дол. США (а.с. 6-10).

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, 16 травня 2008 року між установою банку та відповідачем ОСОБА_5, також відповідачем ОСОБА_2 укладено договори поруки, згідно умов яких відповідачі, як поручителі зобов'язались нести солідарну відповідальність перед позивачем у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником кредитних зобов'яань (а.с. 11-12).

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_4 свої зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором не виконував, а тому станом на 8 грудня 2015 року у нього перед установою банку утворилась заборгованість в розмірі 43 383, 26 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом - 39 177, 37 дол. США; заборгованість по процентах - 4 205, 89 дол. США, а також пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - 29 249, 36 грн. (а.с. 20-27).

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи в зустрічному позові, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з позичальника та поручителів, а також, що правові підстави вважати другу поруку припиненою, відсутні.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із п.п. 1.3; 1.4 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором. Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною.

Відповідно до п. 5.3 кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку, встановленому розділом 12 цього договору.

Пунктом 11.1 розділу 11 кредитного договору визначено порядок дострокового повернення кредиту, за змістом якого банк направляє повідомлення (вимогу) позичальнику про дострокове повернення кредиту, термін його повернення вважається таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку. При цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення банку чи у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким, що настав 41 календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.

Згідно із п.п. 2.2, 2.3 договору поруки у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання на 10 робочий день з дати встановлення йому такої вимоги. Поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання на користь кредитора в термін, визначений п. 2.2 цього договору, шляхом перерахування суми заборгованості позичальника на рахунок/рахунки (простроченої заборгованості, прострочених процентів, комісії та ін.), вказані кредитором.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Виходячи з положень другого речення ч. 4 ст. 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Строк виконання основного зобов'язання установлений п. 1.2.2 договору про надання споживчого кредиту № 11347210000 від 16 травня 2008 року не пізніше 16 травня 2029 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до Розділу 12 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3, 4.9, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 8.4, 10.2, 10.14 договору.

У зв'язку з порушенням боржником взятих на себе зобов'язань та виникненням заборгованості за кредитним договором, кредитор використав передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України та пунктом 5.3 договору право на односторонню зміну умов кредитного договору, надіславши 2 жовтня 2015 року вимоги, у тому числі поручителям, про дострокове повернення всієї суми кредиту та пов'язаних з ним платежів, змінивши, таким чином, строк виконання основного зобов'язання. У вимогах зазначено, що у випадку не усунення порушень на 32 день з дня отримання цієї вимоги, а у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги з 41 календарного дня з дати відправлення вимоги про дострокове повернення кредиту, банк вимагає виконання зобов'язань за кредитним договором (а.с. 13-19).

Отже, у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню з цієї дати.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року в справі № 6-53цс14.

З рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення вбачається, що письмові вимоги були вручені за адресою місця проживання поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 23 жовтня 2015 року (а.с. 19).

Таким чином, перебіг шестимісячного строку для пред'явлення банком вимог до поручителів розпочався з 24 листопада 2015 року.

Позов до відповідачів щодо дострокового погашення в повному обсязі кредиту пред'явлено банком до поручителів 22 грудня 2015 року, тобто в межах шестимісячного строку встановленого законом, а тому в силу положень ст. 559 ЦК України правові підстави для припинення поруки, у зазначеному випадку, відсутні.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 березня 2016 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді