Ухвала суду № 57926705, 25.05.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 травня 2016 року Справа № 914/2441/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Жукової Л.В., Панової І.Ю.,розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Новіком"на ухвалугосподарського суду Львівської області від 13.11.2015 рокута постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 рокуу справі№ 914/2441/15 господарського суду Львівської областіза заявоюПублічного акціонерного товариства "Альфа-банк"до Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія"провизнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новіком" (далі - ТОВ "Новіком") звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою б/н від 04.04.2016 року на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.11.2015 року в частині призначення розпорядником майна Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" арбітражного керуючого Постоленко В.О. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 року у справі № 914/2441/15 господарського суду Львівської області, якою вказану ухвалу залишено без змін.

Подана ТОВ "Новіком" касаційна скарга № б/н від 04.04.2016 не може бути розглянута Вищим господарським судом України з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

П. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) визначають спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого господарського суду у справі про банкрутство в апеляційному та в касаційному порядку.

Так, згідно з ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство, якими врегульовані питання щодо касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство, у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Враховуючи те, що окрім судових рішень у формі постанов, у разі повернення апеляційної скарги (відмови в прийнятті апеляційної скарги) судом апеляційної інстанції виносяться ухвали, касаційне оскарження таких ухвал відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу заявників, що аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 року у справі № 916/2019/13, де зазначено, що з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство слід розуміти таким чином, що нею встановлено деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, які полягають, зокрема, у завершенні розгляду питання про призначення арбітражного керуючого із завершенням відповідного апеляційного провадження.

У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 року у справі № 914/2441/15, якою залишено без змін ухвалу господарського суду Львівської області від 13.11.2015 року в частині призначення розпорядником майна Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" арбітражного керуючого Постоленко В.О., можливість оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство.

У зв'язку з чим, касаційна скарга не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийнятті необхідно відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 1 ч. 1 ст. 62, ст.ст. 1115, 1117, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити в прийняті касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новіком" на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.11.2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 року у справі № 914/2441/15.

Головуючий суддя:Погребняк В.Я. Судді:Жукова Л.В. Панова І.Ю.