Ухвала суду № 57176415, 14.04.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

2-з-73/16

760/4467/16-ц

солом`янський районний суд міста києва

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі Кицюк В.С.,

за участю секретаря Піддубняк І.О.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Павловського О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Банк», Державної реєстраційної служби України про визнання договору застави недійсним та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Сторони звернулися до суду із вищезазначеними позовними заявами.

В судовому засіданні під час підготовки справи до розгляду представник позивача заявила клопотання про залишення без розгляду позовних вимог до Державної реєстраційної служби України.

Представник відповідача просив суд вирішити по суті його заяву від 04.04.2016 року про забезпечення зустрічного позову, питання про прийняття до сумісного розгляду вирішено лише в даному судовому засіданні, шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_4, а саме квартиру АДРЕСА_1 в межах ціни позову 90 246,13 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 22.02.2016 становить 2 680 505,95 грн. та 256 876,36 грн., всього 2 937 381,31 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що дана квартира належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності. Іншого нерухомого майна останній не має, а зважаючи на доволі значну ціну зустрічного позову, представник відповідача вважає, що існує обґрунтоване припущення, що в разі задоволення позову його виконання буде неможливим, наприклад, за рахунок цієї квартири, оскільки ніщо не заважає ОСОБА_4 під час розгляду справи розпорядитися своєю нерухомістю шляхом відчуження.

Представник позивача категорично заперечувала проти задоволення заяви, мотивуючи свою позицію тим, що банк звернувся з вимогами до двох відповідачів і буде не зовсім справедливо, якщо забезпечення позову буде відбуватися шляхом накладення арешту на майно, яке перебуває у особистій власності лише ОСОБА_4

Висловлюючи свою позицію щодо залишення позову в частині без розгляду представник відповідача покладався на розсуд суду.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України в разі якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду, суд постановляє відповідну ухвалу. Таким чином, залишення позову без розгляду, в тому числі в частині вимог, є правом позивача, яким він в особі свого представника скористався.

Щодо вирішення питання про забезпечення зустрічного позову.

З матеріалів справи вбачається, що банк просить стягнути із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно заборгованість за кредитним договором від 02.06.2008, укладеним між ТОВ «БГ Банк», правонаступником якого є ПАТ «БМ Банк», та ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_4 було надано кредитні кошти в сумі 155 000,00 доларів США на умовах строковості, платності, повернення.

В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_4 було укладено 02.06.2008 року договір поруки із ОСОБА_5

Посилаючись на те, що ОСОБА_5 порушили умови вищезазначеного кредитного договору, банк звернувся до суду за стягнення заборгованості в судовому порядку.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.02.2016 року, поданого ПАТ «БМ Банк», квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4

В той же час, згідно аналогічного витягу станом на 14.04.2016 року - дана квартира на підставі договору дарування, серія та номер 384, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Скульською Т.А. належить ОСОБА_7, право власності зареєстровано в державному реєстрі.

Так, дійсно відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 152 ЦПК України).

Так, метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Проте, отримана судом інформація свідчить про те, що зазначена квартира вже не перебуває у власності ОСОБА_4 або другого відповідача за зустрічним позовом, таким чином, підстав задовольняти заяву немає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представник відповідача про забезпечення зустрічного позову, - відмовити.

Заяву представника позивача про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_4 до Державної реєстраційної служби України про визнання договору застави недійсним, - задовольнити.

Ухвала в частині відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову та залишення позовних вимог без розгляду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня отримання її копії.

В іншій частині продовжити розгляд справи.

В судовому засіданні оголосити перерву для направлення відповідачу ОСОБА_5 копії зустрічного позову та додатків до нього до 27 травня 2016 року до 14.00 години.

В цій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.С. Кицюк