ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
30 березня 2016 рокусправа № 804/8807/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.
суддів: Кругового О.О. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську
Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 18 вересня 2015 року
у справі № 804/8807/15
за позовом Державного підприємства
«Науково-виробниче об'єднання
«Павлоградський хімічний завод»,
вул. Заводська, 44, м. Дніпропетровськ, 51402;
до відповідача Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську
Головного управління ДФС в Івано-Франківській області,
вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;
про визнання протиправною та скасування Вимоги,
встановив:
Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Ніколайчук С.В.) своєю постановою від 18 вересня 2015 року позов Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» задовольнив.
Визнав протиправною та скасував податкову Вимогу № 2134-25 від 13.03.2015.
Постанова суду мотивована тим, що відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремленого підрозділу має нести платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.
Крім того, сума податкових зобов'язань з податку на прибуток зменшена за рахунок авансового внеску платника податку.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що в розумінні пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, визнаються платниками податків.
Переплата авансових внесків, на які послався суд першої інстанції, належить не філії, а емітенту корпоративних прав, тобто, юридичній особі.
Крім того, сума перевищення авансового внеску переноситься у зменшення податкових зобов'язань тільки наступного податкового періоду.
Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати.
З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обставини справи:
Як з'ясовано судом першої інстанції, стосовно чого спір між сторонами відсутній, 20 лютого 2014 року Державним підприємством «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» засобами електронного зав'язку подано Декларацію по податку на прибуток за 2014 рік (№ 9081222179), в якій задекларовано податок на прибуток відокремленого підрозділу в сумі 32.869,00 грн, та авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів в сумі 41.725,00 грн.
13 березня 2015 року ДПІ у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області сформовано та направлено на адресу філії «Карпативибухпром» Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» податкову вимогу № 2134-25 про сплату суми податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 36.502,62 грн.
Визнання протиправною та скасування податкової Вимоги від 13.03.2015 стало предметом судового позову.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.
За позицією заявника апеляційної скарги, переплата з авансових внесків належить не філії, а емітенту корпоративних прав, тобто, юридичній особі. Крім того, сума перевищення авансового внеску переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду. Отже, податкова вимога була внесена у зв'язку з виникненням податкового боргу, зарахування якого по авансовому внеску в силу статті 153 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI не дозволяється.
Поза сумнівом, в розумінні пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, на чому наполягає заявник апеляційної скарги, відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, визнаються платниками податків.
Однак, у відповідності з пунктом 152.4 цього Кодексу, в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно.
Державне підприємство «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод», як головне підприємство, у складі якого знаходиться філія «Карпативибухпром», є платником консолідованого податку на прибуток, стосовно чого спору між сторонами немає.
Отже, і відповідальність за несвоєчасне та неповне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого перебувають такі відокремлені підрозділи.
Зобов'язання керівника філії «Карпативибухпром» Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» про сплату суми податкового боргу, за яким сформовано на направлено податкову вимогу, є помилковим.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року у справі № 804/8807/15 залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: О.В. Юхименко
Суддя: О.О. Круговий
Суддя: Л.М. Нагорна
Судове рішення № 56941785, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/8807/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: