ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
30 березня 2016 рокусправа № 804/8807/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.
суддів: Кругового О.О. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську
Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 18 вересня 2015 року
у справі № 804/8807/15
за позовом Державного підприємства
«Науково-виробниче об'єднання
«Павлоградський хімічний завод»,
вул. Заводська, 44, м. Дніпропетровськ, 51402;
до відповідача Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську
Головного управління ДФС в Івано-Франківській області,
вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;
про визнання протиправною та скасування Вимоги,
встановив:
Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Ніколайчук С.В.) своєю постановою від 18 вересня 2015 року позов Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» задовольнив.
Визнав протиправною та скасував податкову Вимогу № 2134-25 від 13.03.2015.
Постанова суду мотивована тим, що відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремленого підрозділу має нести платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.
Крім того, сума податкових зобов'язань з податку на прибуток зменшена за рахунок авансового внеску платника податку.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що в розумінні пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, визнаються платниками податків.
Переплата авансових внесків, на які послався суд першої інстанції, належить не філії, а емітенту корпоративних прав, тобто, юридичній особі.
Крім того, сума перевищення авансового внеску переноситься у зменшення податкових зобов'язань тільки наступного податкового періоду.
Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати.
З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обставини справи:
Як з'ясовано судом першої інстанції, стосовно чого спір між сторонами відсутній, 20 лютого 2014 року Державним підприємством «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» засобами електронного зав'язку подано Декларацію по податку на прибуток за 2014 рік (№ 9081222179), в якій задекларовано податок на прибуток відокремленого підрозділу в сумі 32.869,00 грн, та авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів в сумі 41.725,00 грн.
13 березня 2015 року ДПІ у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області сформовано та направлено на адресу філії «Карпативибухпром» Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» податкову вимогу № 2134-25 про сплату суми податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 36.502,62 грн.
Визнання протиправною та скасування податкової Вимоги від 13.03.2015 стало предметом судового позову.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.
За позицією заявника апеляційної скарги, переплата з авансових внесків належить не філії, а емітенту корпоративних прав, тобто, юридичній особі. Крім того, сума перевищення авансового внеску переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду. Отже, податкова вимога була внесена у зв'язку з виникненням податкового боргу, зарахування якого по авансовому внеску в силу статті 153 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI не дозволяється.
Поза сумнівом, в розумінні пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, на чому наполягає заявник апеляційної скарги, відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, визнаються платниками податків.
Однак, у відповідності з пунктом 152.4 цього Кодексу, в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно.
Державне підприємство «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод», як головне підприємство, у складі якого знаходиться філія «Карпативибухпром», є платником консолідованого податку на прибуток, стосовно чого спору між сторонами немає.
Отже, і відповідальність за несвоєчасне та неповне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого перебувають такі відокремлені підрозділи.
Зобов'язання керівника філії «Карпативибухпром» Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» про сплату суми податкового боргу, за яким сформовано на направлено податкову вимогу, є помилковим.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року у справі № 804/8807/15 залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: О.В. Юхименко
Суддя: О.О. Круговий
Суддя: Л.М. Нагорна
The court decision No. 56941785, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal was adopted on 30.03.2016. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 804/8807/15. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: