Ухвала суду № 56941786, 31.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 березня 2016 рокусправа № 804/7453/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 р. по справі за адміністративним позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариство з обмеженою відповідальністю "Вето" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 року по справі № 804/7453/15 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Вето" на користь бюджету податковий борг у розмірі 1 220 721,78 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вето" подало до суду заяву про відстрочення до 01.01.2017 року та розстрочення виконання постанови суду з 01.01.2017 року по 01.01.2019 року шляхом здійснення починаючи з 01.01.2017 року по 01.01.2019 року щомісячних платежів у розмірі 50 863,00 грн., а у січні 2019 року - 50 872,78 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2015р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вето" про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду задоволено. Відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю "Вето" виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 року по справі № 804/7453/15 до 01.01.2017 року. Розстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю "Вето" виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 року по справі № 804/7453/15 з 01.01.2017 року по 01.01.2019 року шляхом сплати щомісяця починаючи з 01.01.2017 року по 01.01.2019року платежів по 50 863,00 грн., а у січні 2019 року платежу у розмірі 50 872,78 грн.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 р.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції прийшов до висновку, що обставини з яких боржник просить відстрочити виконання судового рішення є поважними та ускладнюють виконання даного рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 263 КАС України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частина 2 цієї статті надає право суду у виняткових випадках відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Підставою для застосування правил цієї статті є обставини, що ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання обґрунтованості поданої заяви, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.263 КАС України (згідно аналогії) - їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Таким чином, для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення особа, яка звернулась з відповідною заявою, повинна довести суду наявність підтверджених відповідними доказами виняткових обставин, які можуть бути підставою для відповідно відстрочення чи розстрочення.

При цьому, при вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення суд задовольняє таку заяву лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

В обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду відповідач зазначає, що знаходиться в скрутному матеріальному становищі та фінансово не спроможний погасити борг.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи,що у заявника відсутні грошові кошти для погашення заборгованості у повному обсязі. Виникнення податкового боргу обумовлено надзвичайно складним фінансовим станом підприємства, а саме: згідно звіту про фінансові результати за 9 місяців 2015 року у відповідача наявні збитки.

Станом на день розгляду заяви на рахунках у відповідача у наявності лише сума грошових коштів у розмірі 43 531,83 грн.

Окрім того, сплата податкового боргу одним платежем призведе до затримки виплати заробітних плат працівникам відповідача та до загрози банкрутству підприємства.

На підтвердження обставин, що ускладнюють виконання судового рішення відповідачем надано довідка за рахунками заявника, які відкриті у банківських установах, з яких вбачається відсутність грошових коштів для повного погашення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи письмові докази є належними та допустимими, які підтверджують неможливість сплати заборгованості у повному обсязі та виконання судового рішення по даній справі станом на теперішній час, а отже заява про відстрочення виконання судового рішення є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З огляду на викладене суд колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відстрочення виконання даного судового рішення дасть змогу відповідачу поступово, в міру покращення фінансового становища, сплачувати платежі до бюджету та погашати наявну заборгованість, а отже заява про відстрочення виконання постанови суду у даній справі є обґрунтованою.

Разом з тим слід зазначити, що суд не звільнив боржника від сплати податкового боргу, а лише відстрочив його сплату у зв'язку з тяжким фінансовим становищем.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підставою для скасування або зміни оскаржуваної ухвали бути не можуть.

Крім того, Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016 року було відстрочено Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення по справі.

Відповідно ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 205, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року - без змін.

Стягнути з Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 1378 грн. (УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області; 37989274; МФО 805012; рахунок отримувача 31217206781004)

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук