Постанова № 56483666, 15.03.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2016 р.Справа № 923/712/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Воронюк О.Л., Богатир К.В.

секретар судового засідання Мельник Ю.М.

за участю:

від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Міхай-Седова Ю.С., довіреність № 1634/13, від 20.11.2013;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 02.02.2016

у справі №923/712/14 про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

до відповідачів6

1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3;

2. ОСОБА_4

про визнання недійсними договорів поруки

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів поруки від 12.05.2009, 14.05.2009, 16.05.2009.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 27.08.2015 у прийнятті позовної заяви відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задоволено, ухвалу господарського суду Херсонської області від 27.08.2015 скасовано, матеріали надіслано до господарського суду для розгляду заяви по суті.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.10.2015 у прийнятті позовної заяви відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задоволено, ухвалу господарського суду Херсонської області від 21.10.2015 скасовано, заяву передано господарському суду для розгляду в межах справи про банкрутство ФОП ОСОБА_3

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 02.02.2016 в рамках справи про банкрутство ФОП ОСОБА_3 провадження у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договорів поруки недійсними припинено.

Не погоджуючись із даною ухвалою господарського суду, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 02.02.2016 у справі №923/712/14 та постановити нову ухвалу про порушення провадження у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм процесуального права, зокрема,и ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 12 ГПК України. Скаржник зазначає, що даний спір підвідомчий господарському суду, який розглядає справу про банкрутство, та повинен розглядатися саме в межах такої справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Лавриненко Л.В., Богатир К.В.) від 02.03.2016 апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.03.2016 о 12:00.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Лавриненко Л.В., відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.03.2016 замінено суддею Воронюком О.Л.

У судове засідання 15.03.2016 з'явився представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання це право, а не обов'язок учасників процесу, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно до приписів ст. 4-1 ч. 2 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при винесенні ухвали про припинення провадження у справі за заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договорів поруки недійсними зазначив, що заяву про визнання договорів поруки недійсними подано до суду не з підстав, передбачених ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а з загальних підстав передбачених цивільним законодавством України, у зв'язку з чим провадження у справі за заявою кредитора підлягає припиненню.

Проте, колегія апеляційної інстанції погодитись з такими висновками суду не може, з огляду на наступне.

Як вбачається, відповідач-1 у даній справі - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з липня 2014 року перебуває в процедурі банкрутства та постановою господарського суду Херсонської області від 18.12.2014 у справі № 923/712/14 визнано боржника (ФОП ОСОБА_3) банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Отже, частина 4 статті 10 Закону про банкрутство відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону, слід відносити також й інші спори з майновими вимогами до боржника, а саме: спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника і дана норма кореспондується з положеннями п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України (у редакції Закону про банкрутство) та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.

Одночасно, частиною 9 ст. 16 ГПК України встановлено, що справи у майнових спорах, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

При цьому, на відміну від положень частини 8 статті 23 Закону, якими визначено, що спори боржника з поточними кредиторами вирішуються шляхом їх розгляду в позовному провадженні господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, норми частини 4 ст. 10 цього Закону прямо не встановлюють порядку розгляду майнових спорів, стороною яких є боржник, в окремому позовному провадженні. Тому такі майнові спори підлягають розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та саме в межах цієї справи.

Відтак, спір про визнання недійсним на підставі норм загального цивільного законодавства, укладеного Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до порушення справи про банкрутство договорів поруки підлягає розгляду судом, який розглядає справу про банкрутство відповідача та в межах такого провадження, а не в окремому позовному провадженні.

Проте господарський суд Херсонської області на вказані обставини уваги не звернув та не з'ясував можливості розгляду даного спору по суті з огляду на імперативну норму ч. 4 ст. 10 Закону та встановлену ст. 16 ГПК України виключну підсудність майнових спорів за участю особи, яка перебуває в процедурі банкрутства.

У даному випадку, укладені боржником договори поруки оспорюються ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у порядку ч. 4 ст. 10 Закону з підстав їх невідповідності загальним нормам цивільного законодавства, тобто має місце спір про право. У зв'язку з чим така заява підлягає розгляду у справі про банкрутство у вигляді відокремленого провадження із застосуванням усіх інструментаріїв позовного провадження, передбачених ГПК України, з урахуванням вимог ст. 4-1 цього Кодексу, тобто особливостей процедури банкрутства. Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду від 23.09.2015 у справі №911/1387/14.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 7 статті 106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією, зокрема, ухвали про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, оскільки вимоги скаржника щодо прийняття ухвали про порушення провадження у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними, відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України, відносяться до повноважень місцевого господарського суду.

Отже, ухвала господарського суду Херсонської області від 02.02.2016 у справі № 923/712/14 підлягає скасуванню, а позовна заява ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів поруки від 12.05.2009, 14.05.2009, 16.05.2009 направленню на розгляд до господарського суду Херсонської області.

Відповідно до 4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 11113 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 02.02.2016 у справі № 923/712/14 - скасувати.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсними договорів поруки від 12.05.2009, 14.05.2009, 16.05.2009 передати на розгляд господарського суду Херсонської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 16.03.2016.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Л. Воронюк

Суддя К.В. Богатир