Постанова № 56249517, 02.03.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 904/7961/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М.- головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галичина"на ухвалувід 21.10.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/7961/15 господарського суду Дніпропетровської областіза заявою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України доТовариства з обмеженою відповідальністю "РИЖКОФФ" про розпорядник майнавизнання банкрутом арбітражний керуючий Вербицький О.В.

в судове засідання представники сторін не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2015 у справі № 904/7961/15 прийнято до розгляду заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України (далі - СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську МГУ ДФС України) про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "РИЖКОФФ" (далі - Боржник, ТОВ "РИЖКОФФ") в порядку норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін) (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 (суддя-Владимиренко І.В.) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "РИЖКОФФ", визнано грошові вимоги СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську МГУ ДФС України в сумі 56 474 537,27 грн., відхилено грошові вимоги СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську МГУ ДФС України у сумі 30 712 479,36 грн., з яких 16 067 474,71 грн. штрафна (фінансова) санкція, 1 526 329,35 грн. пеня, 13 118 675,30 грн. не безспірні вимоги кредитора, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна Боржника призначено арбітражного керуючого Вербицького О.В. тощо.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, приватне акціонерне товариство "Галичина" (далі - ПрАТ "Галичина") звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ "РИЖКОФФ".

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 (головуючий суддя - Вечірко І.О., судді: Кузнецов В.О., Науменко І.М.) апеляційну скаргу ПрАТ "Галичина" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 повернуто без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ПрАТ "Галичина" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.

Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним судом норм матеріального права, зокрема пп.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги ПрАТ "Галичина" без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником до апеляційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору в меншому розмірі, ніж передбачено нормами Закону України "Про судовий збір".

Заперечуючи вказані висновки апеляційного суду, ПрАТ "Галичина" зазначає, що за приписами підпункту 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, яка набрала чинності 01.09.2015) визначено ставку судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір мінімальної заробітної плати. У зв'язку з чим, на думку заявника касаційної скарги, ним було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 15.09.2015 у встановленому законом розмірі - 1218,00 грн.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони суперечать вимогам діючого законодавства.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ "Галичина" оскаржувало в апеляційному порядку ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 про порушення провадження у даній справі про банкрутство.

Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, яка набрала чинності 01.09.2015) визначено ставку судового збору за подання апеляційних скарг у справі про банкрутство - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви, скарги.

З матеріалів справи вбачається, а апеляційним судом встановлено, що СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську МГУ ДФС України звернулась до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "РИЖКОФФ" 31.08.2015.

Відповідно до підпункту 13 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції до 01.09.2015) при поданні до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство сплаті підлягало 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Виходячи з аналізу наведених норм, колегія суддів зазначає, що ставки судового збору з апеляційних скарг, що подаються на судові рішення, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду: заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; заяви про порушення справи про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною, встановлено підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, а саме: 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)".

Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 становив 1 218 грн.

Таким чином, ПрАТ "Галичина" при зверненні з апеляційною скаргою на ухвалу суду про порушення провадження у справі про банкрутство мало сплатити судовий збір у розмірі 6 699,00 грн. (1218,00 грн. х 5) х 110%).

Однак, як було встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, до апеляційної скарги заявником додана квитанція № 19451 від 05.10.2015 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 218,00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством на момент звернення з апеляційною скаргою.

Отже, заявником в порушення викладених вище норм законодавства до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, касаційний суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Доводи касаційної скарги ПрАТ "Галичина" не відповідають приписам підпункту 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та не спростовують обґрунтованих висновків апеляційного суду. При цьому, доводи про те, що в даному випадку слід виходити з положень підпункту 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" зводяться до помилкового тлумачення норм цього Закону на свою користь.

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись нормами ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 97, 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Галичина" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 у справі № 904/7961/15 залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

Б.М. Поляков

Постанова виготовлена та підписана 03.03.2016