Ухвала суду № 56148211, 25.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/17985/13-к Головуючий суддя І інстанції Єфіменко Н.В.

Провадження № 11-сс/790/249/16 Суддя доповідач Шевченко В.В.

Категорія: ст.170 КПК Украъни (арешт майна)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Шевченко В.В.,

суддів - Курила О.М., Остапчика С.В.,

за участю прокурора - Цимбалистенка О.О.

слідчого - Мирного А.В.,

власників майна - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника власників

майна - адвоката ОСОБА_3,

з секретарем - Черкасовим А.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційними скаргами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 17 лютого 2016 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12013220010000185.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 17 лютого 2016 року поновлено строк звернення із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12013220010000185; задоволено клопотання ст.слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, вилучене -2 лютого 2016 року під час проведення обшуку у нежитлових приміщеннях 4-го поверху №4-10, №29-31, 5-го поверху №№ 1,2,4,19-35,38,39 у літ.А-9 по вул.Космічній,21 в м.Харкові, належного ТОВ «Бест-Р», ТОВ «Підприємство «Кодем», ОСОБА_4, згідно із переліком, наведеним у резолютивній частині судового рішення (справа № 640/17985/13-к, провадження №1-кс/640/1324/16).

Не погодившись із зазначеним рішенням слідчого судді, власник майна ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, просить ухвалу слідчого судді від 17 лютого 2016 року в частині арешту належного йому майна скасувати. Апелянт зазначає про те, що 02 лютого 2016 року в ході обшуку слідчим були вилучені грошові кошти в розмірі 18600 грн., які є його власністю; гроші були вилучені із кишені одягнутої на ньому куртки та є його особистими коштами, які були зняті з рахунку, на підтвердження чого він надавав відповідні докази; з 2014 року він звільнений з посади директора ТОВ «Підприємство «Спецводострой» та є пенсіонером, здійснює приватну підприємницьку діяльність. Крім того, ОСОБА_4 вказує на вилучення у нього особистого мобільного телефону «Нокіа» ІМЕЛ №35366006187129. На думку апелянта, слідчий суддя безпідставно зазначив в ухвалі про належність йому грошових коштів у розмірі 22000 грн., тоді як в судовому засіданні гр.ОСОБА_2 пояснював, що вказані кошти належать особисто йому. За таких обставин ОСОБА_4 вважає дії слідчого щодо звернення із клопотанням про арешт майна неправомірними, а висновки слідчого судді помилковими і незаконними, оскільки власник майна не є підозрюваним, обвинуваченим чи особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого чи неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а тимчасово вилучене майно не відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України. Окрім того, ОСОБА_4 посилається на порушення слідчим вимог ч.5 ст.171 КПК України щодо строків звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Апелянт ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 17 лютого 2016 року скасувати в частині арешту майна, яке було вилучено 02 лютого 2016 року під час обшуку за адресою вул.Космічна,21 в м.Харкові та належить їй, натомість про яке саме майно йде мова в апеляційній скарзі не конкретизує. Посилаючись на ті ж обставини, що й апелянт ОСОБА_4, ОСОБА_5 вважає незаконними дії слідчого з вилучення майна ТОВ «Підприємство «Спецводстрой», грошових коштів у розмірі 18600 грн., належних ОСОБА_4 та грошових коштів у розмірі 22000 грн., належних ОСОБА_2 Щодо останнього ОСОБА_5 зазначає про те, що між ТОВ «Підприємство «Кодем» в особі ОСОБА_5 та виконавцем ОСОБА_2 04 січня 2016 року був укладений договір на виконання робіт; відповідно до акту здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 02 лютого 2016 року, договірна ціна становить 22000 грн.; саме ці кошти були отримані ОСОБА_2 та залишені у неї (ОСОБА_5 ) на зберіганні, т.я. ОСОБА_2 необхідно було виїхати у своїх справах, а носити із собою значну суму коштів він побоювався; при вилученні коштів вони були загорнуті у білий папір із написом «Пасич зарплата» та зберігались у сейфі разом з договором та актом. Апелянт також вказує на відсутність правових підстав для арешту майна; його невідповідність критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України; вважає порушеним слідчим строк звернення із клопотанням до слідчого судді.

Особа, яка вважає себе власником тимчасово вилученого майна, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду від 17 лютого 2016 року про арешт належного йому майна. В обґрунтування посилається на те, що під час обшуку 02 лютого 2016 року слідчим були вилучені грошові кошти у розмірі 22000 грн., які є його (ОСОБА_2) власністю та отримані ним на підставі Договору від 04 січня 2016 року між ТОВ «Підприємство «Кодем» в особі ОСОБА_5 та виконавцем ОСОБА_2, відповідно до акту здавання-приймання наданих послуг від 02 лютого 2016 року. Вказані грошові кошти були загорнуті у білий папір з написом «Пасич зарплата» та перебували на зберіганні в сейфі у ОСОБА_5, разом з договором та актом виконаних робіт, оскільки він у цей день мав їхати у справах та побоювався носити із собою значну для нього суму. Автор апеляційної скарги вважає безпідставним зазначення у резолютивній частині оскаржуваної ухвали про те, що кошти у розмірі 22000 грн. належать ОСОБА_4 ОСОБА_6 вказує на відсутність у нього статусу підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого чи неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння; невідповідність зазначених грошових коштів критеріям ч.2 ст.167 КПК України; також вважає, що слідчим порушений строк звернення із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_2, їх представника адвоката ОСОБА_7, які підтримали апеляційні скарги; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою; обговоривши доводи апеляційних скарг ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав :

Як вбачається із наданих апеляційному суду матеріалів судового провадження, Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013220010000185 від 12 червня 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3,4 ст.191 КК України (а.с.21-23).

Зі змісту клопотання слідчого слідує, що досудовим розслідуванням встановлені наступні обставини: 28 жовтня 2014 року до СУ ГУМВС України в Харківській області надійшов рапорт о/у в ОВС УБОЗ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_8, згідно якого у 2014 році посадові особи ТОВ «Спецводстрой», розташованого за адресою 6 м.Харків вул..Космічна,21, діючи за попередньою змовою в групі, вчинили розкрадання бюджетних грошових коштів під час виконання робіт з реконструкції об*єкту, який належить одному з органів місцевого самоврядування Х арківської області, чим спричинили матеріальну шкоду на суму близько 950 тис.грн. Згідно отриманої інформації, в березні 2015 року Департаментом капітального будівництва ХОДА планується проведення тендеру на виконання робіт щодо ремонту аварійної ділянки Чугуївської ділянки Харківської області на суму понад 950 тис.грн., при цьому ще до проведення тендеру переможцем визначено ТОВ «Підприємство «Спецводстрой», на рахунок якого посадовими особами Департаменту капітального будівництва ХОДА за попередньою змовою з посадовими особами зазначеного товариства планується перерахування вищевказаної суми бюджетних коштів для їх подальшого розкрадання. У жовтні 2015 року посадові особи ТОВ «Підприємство «Спецводстрой», за попередньою змовою в групі з невстановленими особами зареєстрували ТОВ «Брест-Р», після чого за сприянням посадових осіб Департаменту капітального будівництва ХОДА 09 листопада 2015 року з використанням підконтрольного вищевказаним особам ТОВ «Кодем» штучно створили умови за яких ТОВ «Бест-Р» виграло конкурсні торги на проведення робіт з очисних споруд с.Караван Малоданилівської сільської ради та 18 грудня 2015 року з рахунку ТОВ «Бест-Р» на рахунок ПП «Інжинирингова компанія «Технології ВК» перераховані грошові кошти в сумі понад 9 млн. грн., отримані від Департаменту капітального будівництва ХОДА, якими протягом грудня 2015 року посадові особи ТОВ підприємство «Спецводстрой» та ПП «Інжинирингова компанія «Технології ВК» планують заволодіти шляхом перерахування на рахунки підприємств з ознаками фіктивності для подальшого зняття готівкою. Діяльністю ТОВ «Спецводстрой» фактично керують ОСОБА_4 та його доньки ОСОБА_5 та ОСОБА_9, яка займала посаду директора вказаного підприємства. Встановлено, що ОСОБА_4 має широкі корупційні зв*язки в органах державної влади та місцевого самоврядування. Використовуючи протягом багатьох років вказані зв*язки та різні суб*єкти господарської діяльності, які оформлювались на його доньок та інших членів родини, ОСОБА_4 від вказаних посадових осіб отримував перевагу при проведенні тендерів на використання коштів державного та місцевих бюджетів на проведення різного роду робіт та надання послуг. При цьому документація для проведення тендерів, підставні підприємства, які нібито також приймали участь у тендерах, а також моніторинг цін, за які необхідно проводити закупівлю, проводяться не відповідальними на те посадовими особами державних органів, а ОСОБА_4 та членами його родини. Отримуючи на свої рахунки бюджетні кошти, ОСОБА_4 перераховує їх на рахунки підприємств з ознаками фіктивності, на підставі документально відображених безтоварних господарський операцій, після чого учасники конвертаційного центру переводять їх у готівку, яку передають ОСОБА_5 Після чого ОСОБА_4 частину вказаних коштів передає посадовим особам державних органів в якості неправомірної винагороди за надану перевагу при проведенні тендерів та за вчинення ними в подальшому дій із приховування від контролюючих та правоохоронних органів фактів складання підроблених документів на виконання робіт, в яких в декілька разів завищуються їх обсяги та вартість, а також відображаються факти постачання та установки обладнання, якого насправді не було (а.с.2-20).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 25 січня 2016 року слідчому був наданий дозвіл на проведення обшуку у нежитлових приміщеннях 4-го поверху №4-10, №29-31, 5-го поверху№№1,2,4,19-35,38,39 у літ.А-9 по вул.Космічній, 21 в м.Харкові, належного ТОВ «КМХ», з метою виявлення та вилучення мобільних телефонів, техніки, електронних носіїв інформації, які використовувались для складання в електронному вигляді документації підприємств, чернеток, блокнотів, щоденників, печаток, фінансово-господарської, банківської, будівельно-технічної, податкової документації ТОВ підприємство «Спецводстрой», ТОВ «КОДЕМ», ТОВ «Бест-Р», ПП компанія «Технології ВК», ТОВ «ТК «Комівояжер», Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2012 р. по 25.01.2016 р. (а.с.24).

На підставі зазначеного судового рішення 02 лютого 2016 року ст.слідчим в ОВС СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 був проведений обшук та вилучені речі, документи та грошові кошти, про арешт яких в подальшому порушувалось питання у клопотанні слідчого (а.с.25-36).

У розумінні положень ст.131, ч.2 ст.170 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження.

Частина 1 ст.170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом або знаряддям злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України). Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Приймаючи рішення про накладення арешту на зазначене у клопотанні слідчого майно, суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на відомості, які містяться у матеріалах кримінального провадження, наявні підстави та розумні підозри вважати, що вилучене в ході проведення обшуку у нежитлових приміщеннях 4-го поверху №4-10, №29-31, 5-го поверху №№ 1,2,4,19-35,38,39 у літ.А-9 по вул.Космічній,21 в м.Харкові, належне ТОВ «Бест-Р», ТОВ «Підприємство «Кодем», ОСОБА_4 майно (речі, документи та грошові кошти), є доказами злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину. Слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, що у сукупності є підставою для задоволення клопотання слідчого.

Такий висновок слідчого судді випливає із поданого органом досудового розслідування клопотання та доданих до нього матеріалів.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч. 2, 4 ст.173 КПК України, зміст ухвали слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173 КПК України. Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Доводи апелянтів щодо відсутності у них статусу підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого чи неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, на правильність висновку слідчого судді не впливають.

Відповідно до вимог ст.ст.214, 223 КПК України, після внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування та проводять слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у кримінальному провадженні. Повідомлення про підозру, згідно з п.3 ч.1 ст.276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення. З огляду на зазначене, відсутність у ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 статусу підозрюваних у кримінальному провадженні, не є перешкодою для вирішення питання про арешт майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ч.1 ст.170 КПК України, для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні на підставі ч.2 ст.170, п.2 ч.2 ст.173 КПК України.

При цьому апеляційний суд також враховує, що предмети та документи, вилучені під час обшуку 02 лютого 2016 року, постановою слідчого від 03 лютого 2016 року визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12013220010000185 (а.с.40-50), постановами слідчого від 08 лютого 2016 року призначені судово-почеркознавча та комп*ютерно-технічна експертизи (а.с.93-96).

Доводи апелянта ОСОБА_4 про те, що вилучені слідчим під час обшуку гроші у розмірі 18600 грн. є його особистими коштами та не мають відношення до кримінального провадження, не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом, оскільки походження саме цих коштів долученими до апеляційної скарги роздруківками банківських операцій достеменно не підтверджено. Як слідує зі змісту клопотання слідчого, ОСОБА_4 безпосередньо причетний до діяльності ТОВ «Спецводстрой»; під час проведення обшуку перебував у приміщенні за адресою: вул.Космічна,21 в м.Харкові; прокурор в судовому засіданні апеляційного суду посилався на те, що за таких обставин є достатньо підстав вважати, що вилучені грошові кошти набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Доводи апелянта ОСОБА_2 щодо належності йому тимчасово вилучених під час обшуку грошових коштів у розмірі 22000 грн. також на даний час не знайшли підтвердження. Слідчий Мирний А.В. в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що зазначені кошти були вилучені під час обшуку в робочому кабінеті ОСОБА_5; протокол обшуку від 02 лютого 2016 року не містить відомостей про те, що разом із грошима були вилучені Договір від 04 січня 2016 року між ТОВ «Підприємство «Кодем» в особі ОСОБА_5 та виконавцем ОСОБА_2 та акт здавання-приймання наданих послуг від 02 лютого 2016 року, як на те посилаються ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в апеляційних скаргах. Будь-яких зауважень щодо неправильності або неповноти відображених у протоколі обшуку відомостей від осіб, які були присутні при обшуку та понятих не надходило (а.с.25-36). Матеріали судового провадження не містять даних про те, що після проведення обшуку 02 лютого 2016 року і до розгляду 17 лютого 2016 року клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12013220010000185 ОСОБА_2 звертався до прокурора в порядку п.1 ч.1 ст.169 КПК України, або зі скаргою до слідчого судді на підставі п.1 ч.1 ст.303 КПК України щодо повернення йому тимчасово вилучених грошових коштів. Не надані такі докази і апелянтом в стадії апеляційного провадження. Документи, що вперше були надані ОСОБА_2 слідчому судді (договір від 04 січня 2016 року між ТОВ «Підприємство «Кодем» в особі ОСОБА_5 та виконавцем ОСОБА_2 та акт здавання-приймання наданих послуг від 02 лютого 2016 року), хоча і заслуговують на увагу, проте потребують додаткової перевірки органом досудового розслідування, що не виключає можливості в подальшому вирішення питання про скасування арешту грошових коштів у розмірі 22000 грн., якщо за наслідком перевірки зазначених обставин у застосуванні такого заходу відпаде потреба.

Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_5, апеляційним судом встановлено, що оскаржуваною ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно, належне ТОВ «Бест-Р», ТОВ «Підприємство «Спецводстрой», ОСОБА_4 Виходячи із положень ч.1 ст.170, ч.1 ст.174 КПК України, правом оскаржити рішення слідчого судді про накладення арешту на майно наділені підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. З апеляційною скаргою звернулась фізична особа ОСОБА_5, яка вважала необґрунтованим накладення арешту на майно інших власників, зокрема ТОВ «Підприємство «Спецводстрой», ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Слідчим суддею рішення про накладення арешту на майно фізичної особи - ОСОБА_5 взагалі не приймалось. За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.

Колегія суддів не вбачає порушень слідчим вимог ч.5 ст.171 КПК України, оскільки судом першої інстанції встановлено, що слідчий із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна звернувся вчасно, проте ухвалою слідчого судді від 05 лютого 2016 року воно було повернуто прокурору для усунення недоліків, що узгоджується із вимогами ч.3 ст.172 КПК України. Після фактичного отримання копії ухвали 15 лютого 2016 року в той же день, після усунення недоліків клопотання, слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна повторно; строк звернення з клопотанням поновлено, що випливає із вимог ст.117 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2016 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційних скарг ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не вбачає.

Керуючись ст.ст.404,405, ч.3 ст.407,418,419,422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 17 лютого 2016 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12013220010000185 залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді :