Ухвала суду № 55607418, 09.02.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"09" лютого 2016 р. Справа № 5023/9521/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В. О.

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 (вх.№ 353 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від "29" січня 2014 р. у справі № 5023/9521/11

за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Харків,

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Харків,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.01.14 (суддя Дзюба О.А.) стягнуто з арбітражного керуючого ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України штраф за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом, в сумі 850,00 грн.

02.02.16 арбітражний керуючий ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення.

Також апелянт звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням (вх.№1488 від 08.02.16), в якому просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали від 29.01.14 поважними та поновити вказаний строк.

Заслухавши думку судді-доповідача стосовно зазначеного клопотання у відповідності до вимог частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що у його задоволенні має бути відмовлено з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, відновлення пропущеного строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. При цьому поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Таким чином, для відновлення процесуального строку заявник має довести суду наявність відповідних обставин, їх поважність та непереборність, у зв'язку з тим, що норма про можливість відновлення процесуальних строків є по суті пільгою, що може використовуватися лише як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного із процесуальних строків.

Вищевказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Вищим господарським судом України, зокрема, у постановах: від 03.02.11 у справі №12/61; від 17.01.12 у справі №5021/425/2011; від 10.04.12 у справі №Б18/074-11, від 16.04.13 у справі №5023/5245/12, від 24.02.15 у справі № 18/3022/1, від 12.03.15 у справі №Б-50/169-10, від 26.05.15 у справі №23/123, від 24.02.15 у справі №18/3022/11, від 10.11.15 у справі №917/2330/13 тощо.

У клопотанні про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржувану ухвалу було прийнято за відсутності арбітражного керуючого ОСОБА_1, у судовому засіданні 29.01.14, про час та місце якого даного учасника процесу не було повідомлено належним чином. Також апелянт зазначає, що оскаржувану ухвалу від 29.01.14 не було надіслано судом на його адресу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали від 03.12.13 про відкладення розгляду справи на 29.01.14 о 10:15 годині (вих.№025812 від 06.12.13) арбітражний керуючий ОСОБА_1, який на той час виконував обов'язки ліквідатора боржника в даній справі, отримав 12.12.13 (повідомлення відділення зв'язку про вручення поштового відправлення долучено до матеріалів справи, т.2, а.с.222). Однак у судове засідання 29.01.14 ліквідатор не з'явився (про що зазначено в оскаржуваній ухвалі суду від 29.01.14 та у протоколі судового засідання від цієї ж дати) та не повідомив суд про причини неявки.

Наявним у матеріалах справи повідомленням відділення зв'язку (т.3, а.с.24) підтверджується, що копію оскаржуваної ухвали від 29.01.14 (вих.№003238 від 03.02.14) арбітражний керуючий ОСОБА_1 отримав 04.03.14.

Отже, твердження апелянта про те, що його не було повідомлено місцевим господарським судом про час та місце судового засідання 29.01.14, а також про винесення оскаржуваної ухвали, якою з нього стягнуто штраф за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом - спростовуються вищенаведеними матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.13, що застосовується при розгляді даної справи, враховуючи, що провадження у ній порушено 17.11.11), ліквідатор при реалізації своїх прав та обов'язків зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Як уже зазначалося, матеріали справи свідчать, що при добросовісному користуванні процесуальними правами арбітражний керуючий ОСОБА_1 міг вжити розумних заходів для забезпечення свого права на участь в судовому процесі.

Однак заявником апеляційної скарги не наведено жодних обставин, які об'єктивно перешкоджали йому як ліквідатору в даній справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2, на виконання вищенаведених приписів чинного законодавства, брати участь у судових засіданнях, знайомитися з матеріалами справи та оскаржувати судові акти місцевого господарського суду у встановлені процесуальним законодаством строки.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про недоведеність поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки заявником не обгрунтовано підстав, з яких ним було подано апеляційну скаргу майже через два роки після отримання оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для відновлення строку подання апеляційної скарги, що виключає можливість здійснення апеляційного провадження за даною скаргою, отже у відповідності до частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України, вказана скарга має бути повернута заявникові.

Керуючись ст. 53, 86, 93, п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИЛА:

Відмовити арбітражному керуючому ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Повернути апеляційну скаргу заявнику.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на13 арк., у тому числі - оригінал квитанції №16094 від 02.02.16 на сплату 1515,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.