Ухвала суду № 55342916, 27.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер справи 755/18882/14-ц Головуючий в І інстанції: Ластовка Н.Д.

Апеляційне провадження 22-ц/796/863/2016 Доповідач: Слободянюк С.В

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк С.В.,

суддів - Лапчевської О.Ф., Корчевного Г.В.

при секретарі - Лознян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року про відмову у задоволені заяви Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», заінтересована особа ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду , -

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк" (далі ПАТ «Акцент Банк») звернулося до суду з заявою про відстрочку виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Акцент-Банк" про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу, на більш пізній час, а саме до 1 вересня 2016 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року відмовлено в задоволені заяви ПАТ «Акцент-Банк», заінтересована особа ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ПАТ «Акцент-Банк» подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали, постановлення нової, якою просить відстрочити виконання рішення суду від11 вересня 2014 року на більш пізній час, а саме до 1 вересня 2016 року.

В судове засідання ПАТ «Акцент-Банк», будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не з'явились (а.с.156).

Відповідно до положення ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені заяви про відстрочення виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано до суду будь-яких вагомих доказів відсутності можливості виконання рішення суду та не встановлено об'єктивних обставин, які б дали можливість дійти висновку про необхідність зазначення способу виконання рішення суду та його відстрочки. Заява ПАТ "Акцент-Банк", заінтересована особа ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Судова колегія погоджується із зазначеним висновком виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, що на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року позов ОСОБА_1 до ПАТ "Акцент-Банк" про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу задоволено. Судом присуджено стягнути з ПАТ "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, буд. 11) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 97400, АДРЕСА_1, тимчасове місце проживання: 04070, АДРЕСА_2.) за договором №8АМАВ01000001197637 "Стандарт на 12 мес." від 22 травня 2013 року - 6000,00 євро банківського вкладу та відсотків за користування вкладом у розмірі 525,33 євро. (а.с.32-33).

Крім того, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2014 року заяву ПАТ "Акцент-Банк" про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Акцент-Банк" про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу було залишено без задоволення, (а.с.56).

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27 листопада 2014 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року залишено без змін (а.с.91-93).

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документі десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання.

Незадовільний майновий стан боржника не є підставою в розумінні ст. 373 ЦПК України для розстрочки виконання рішення суду.

Як роз'яснено у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2013 року за №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду, встановлення або зміну способу й порядку виконання суду, потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність іншого майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, іншій надзвичайні події тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних. Так ї юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Разом з тим, боржник ПАТ "Акцент-Банк", звертаючись із заявою та апеляційною скаргою про відстрочку виконання рішення суду, всупереч вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, не надало доказів які мали підтвердити дійсний майновий та фінансовий стан боржника, що є предметом дослідження під час розгляду питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду, в той же час посилання боржника про неможливість в повному обсязі виконати рішення суду, у зв'язку з ситуацією що сталася в країні не підтверджується належними та допустимими доказами, та являється також негативним фактором і для стягувача, а у відповідності до положень ч.4 ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, інших підстав, які мали підтвердити наявність обставин, які б перешкоджали боржнику виконати рішення суду, суду надано не було.

Розстрочка та відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, наведені заявником підстави для відстрочки виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що заява ПАТ "Акцент-Банк", заінтересована особа ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, залишення ухвали суду першої інстанції без змін, як такої, що постановлена з дотриманням норм процесуального права .

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та на правильність висновків суду не впливають.

Керуючись ст. ст., 303, 307, 312, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді