Ухвала суду № 55342917, 27.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 760/13196/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/744/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Шевченко Л.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.

27 січня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів - Кравець В.А., Шиманського В.Й.,

при секретарі - Крічфалуши С.С.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за договором про іпотечний кредит № 77.2/ІЖ-129.08.1 від 25 квітня 2008 року у сумі 940 794,52 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за договором про іпотечний кредит № 77.2/ІЖ-129.08.1 від 25 квітня 2008 року у сумі 940 794,52 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове яким в частині вимог до ОСОБА_3 відмовити повністю, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

Представник ПАТ «Родовід Банк» також подав апеляційну скаргу на рішення суду та просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі., вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини які мають суттєве значення для справи, судом помилково застосовано строки позовної давності.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Відповідно до ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе слухати справу у відсутність осіб, які не з'явилися.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційних скарг, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що у липні 2015 позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 25 квітня 2008 ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_5 укладено договір про іпотечний кредит № 77.2/ІЖ-129.08.1, відповідно до умов якого, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 510 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,9 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені договором.

З метою забезпечення виконання договору про іпотечний кредит від 25 квітня 2008 між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_5, ОСОБА_4 укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_5 зобов'язався перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені договором про іпотечний кредит та додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладення договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому.

25 квітня 2008 року між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки за зазначеними вище умовами.

Зазначив, що відповідачі належним чином не виконали взяті на себе зобов'язання у зв'язку із чим, станом на 11 грудня 2013 року заборгованість перед Банком складає 758 078, 06 грн.

В подальшому позивачем збільшено позовні вимоги - представник позивача просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість, яка станом на 25 вересня 2015 складала 1 177 544,68 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_5 укладено договір про іпотечний кредит № 77.2/ІЖ-129.08.1, відповідно до умов якого, Банк надав позичальнику кредит у розмірі 510 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,9 % річних зі строком погашення не пізніше 25.04.2038 року у порядку, на умовах та в строки, визначені договором.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином, зокрема, видав відповідачу грошові кошти у розмірі 510 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером ПАТ «Родовід Банк» № 1367_16 від 25 квітня 2008 року.

З метою забезпечення виконання договору про іпотечний кредит 25 квітня 2008 рокуміж ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_5, ОСОБА_4 укладено договір поруки, відповідно до умов якого, ОСОБА_5 зобов'язався перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені договором про іпотечний кредит та додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладення договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому.

25 квітня 2008 року між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки за зазначеними вище умовами.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 25 вересня 2015 року у ОСОБА_5 виникла заборгованість за кредитним договором, яка складає 1 177 544,68 грн., з яких: 485 119, 03 грн. - сума поточної заборгованості за кредитом, 20 150, 88 грн. - сума простроченої заборгованості за кредитом, 4 742,51 грн. - сума поточної заборгованості по процентам за кредитом;, 283 105,92 грн. - сума простроченої заборгованості по процентами за кредитом, 13 538,54 грн. - сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 198 356,22 грн. - сума пені за несвоєчасне погашення процентів за кредитом, 9 554,85 грн. - сума інфляційних втрат від простроченого кредиту, 139 026,28 грн. - сума інфляційних втрат від суми прострочених процентів за кредитом, 1 502,46 грн. - сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту, 22 447,99 грн. - сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За положенням ч. 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 553 ЦК України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником».

Відповідно до статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Задовольняючи позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь Банку грошових коштів в розмірі 940 794,52 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами належним чином не виконано взяті на себе зобов'язання у зв'язку із чим виникла заборгованість яка підлягає стягненню з відповідачів.

Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Банком пропущено строк позовної давності.

При цьому, суд першої інстанції врахував заяву ОСОБА_5 про застосування строків позовної давності щодо періодичних платежів.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості випливає, що ОСОБА_5 здійснив останній платіж 21.03.2011 (а.с. 74).

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, кредитор, протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання, вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту разом з нарахованими процентами, що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховним Судом України у постанові від 6.11.2013 року у цивільній справі № 6-116цс13, у постанові від 03.06.2015 року у цивільній справі № 6-31цс13.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом 10.07.2015 року (а.с. 28).

Враховуючи загальні та спеціальні строки позовної давності, суд першої інстанції правильно виходив з того, що строк для стягнення заборгованості необхідно обчислювати з 10.07.2012 року, а для пені - з 10.07.2014 року.

Стаття 256 ЦК України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК). Однак для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність. Зокрема, відповідно до частини другої статті 258 ЦК України, позовна давність в один рік встановлюється до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги позивача, що судом першої інстанції невірно застосовано строки позовної давності, не враховано, що строк дії іпотечного договору сторонами встановлено до 25 квітня 2038 року, оскільки при порушенні умов договору про погашення кредиту частинами позовна давність обчислюється окремо по кожному простроченому платежу (що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України).

Як зазначалось вище, суд першої інстанції правильно виходив з того, що строк для стягнення заборгованості необхідно обчислювати з 10.07.2012 року, а для пені - з 10.07.2014 року.

Також колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги ОСОБА_3, що суд першої інстанції, встановивши, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення прострочених платежів, не застосував положення ч. 4 ст. 559 ЦК України щодо припинення договору поруки, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Як вбачається зі змісту договорів поруки, строк, після закінчення якого порука припиняється не визначено, встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за договором про іпотечний кредит, строк якого встановлений до 25 квітня 2038 року.

У зв'язку з порушенням ОСОБА_5 зобов'язання по поверненню коштів за кредитним договором, позивач використав право достроково вимагати стягнення з позичальника та поручителів заборгованості за цим договором та пред'явив вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за користування кредитом та пені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що банк, звернушись до суду з даним позовом до відповідачів, не пропустив встановлений ст. 559 ЦК України шестимісячний строк.

Також колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що судом безпідставно стягнуто заборгованість з усіх відповідачів у солідарному порядку, оскільки, як вбачається з рішення суду, заборгованість за кредитним договором стягнута солідарно з ОСОБА_5 і ОСОБА_4 та солідарно з ОСОБА_5 і ОСОБА_3 при цьому суд першої інстанції правильно виходив з того, що зобов'язання за спірним іпотечним договором забезпечувалося кількома поручителями, які надали поруку за різними самостійними договорами поруки, та не несуть солідарної відповідальності перед кредитором.

Не може колегія суддів прийняти до уваги й доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, що вона не має матеріальної можливості сплачувати зазначений борг, що ОСОБА_5 є одноособовим власником квартири, не сплачує аліменти на утримання дитини, оскільки ці доводи не впливають на обов'язок поручителя за іпотечним кредитом щодо сплати заборгованості. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 та апеляційної скарги представника ПАТ «Родовід Банк» також висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом порушені норми матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм чинного законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, представника Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді