Ухвала суду № 55265851, 26.01.2016, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/3485/14-ц

Провадження № 2-п/177/2/16

У Х В А Л А

Іменем України

26.01.2016 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Приміч Г. І.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного Акціонерного Товариства «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 року у справі за позовом ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено позовні вимоги, а саме: стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» заборгованість за Кредитним договором № 014/6767/35937/74 від 30.10.2007 року, станом на 29.10.2014 року, в загальному розмірі 129 404 (сто двадцять девять тисяч чотириста чотири) гривні 81 копійка; стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» витрати по сплаті судового збору в рівних частинах по 647 (шістсот сорок сім) грн. 03 коп. з кожного.

04.12.2015 року на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд вищевказаного заочного рішення, в якій він просить скасувати рішення від 21.04.2015 року та призначити цивільну справу до розгляду в загальному порядку.

У своїй заяві як на підстави скасування заочного рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 року, відповідач посилається на те, що він належним чином не був повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки не отримував жодної судової повістки з причин того, що на момент розгляду справи проживав та на даний час проживає на окупованій території в м. Макіївка, про що банку було відомо. Вказує, що постійно сплачує кошти за вказаним кредитним договором, а нерегулярність платежів пояснюється особливим режимом, який встановлений в місцевості його проживання і закриттям відділень банку на цій території. Крім того, зауважує, що 06.01.2015 року, тобто до винесення рішення суду, сплатив банку суму за зазначеним кредитним договором в розмірі 7125,00 грн, однак в рішенні суду про це нічого не вказано.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала вимоги заяви про перегляд заочного рішення. Також посилалася як на підставу скасування заочного рішення, на те, що оскільки відповідач проживає на протязі останніх пяти років в м. Макіївка, яке відповідно п. 19 Розпорядження КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р відноситься до населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, тому відповідно до ст.. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» забороняється нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними договорами.

Представник позивача ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та відповідач ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленими про судовий розгляд заяви про перегляд судового рішення, не скористалися правом на участь в судовому засіданні (а.с.98-100).

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, вислухавши представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, вважає заяву про перегляд заочного рішення суду такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, як видно зі змісту ст. 232 ЦПК України, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Верховний Суд України у своєму листі від 01.05.2007 «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішення у цивільних справах» дійшов аналогічного висновку, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 за місцем його реєстрації за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Кіровка, вул. Кірова, 1а, що підтверджується довідкою адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в ГУ Дніпропетровської області (а.с. 46) були направлені судові повістки з судовими викликами на 18.02.2015 р., 21.04.2015 р., які повернулися на адресу суду із довідкою поштового відділення, що адресат за вказаною адресою не проживає (а.с. 55,57).

Позивач в позовній заяві також зазначив вказану вище адресу як місце проживання відповідача ОСОБА_1

Згідно ч.5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановленим цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через курєрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі , інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За таких обставин вважається, що ОСОБА_1 був повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином. Тому судом було правомірно винесене заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Твердження ОСОБА_1 про обізнаність банку про його місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 не знайшло свого підтвердження, оскільки наданий суду як доказ вказаних обставин іпотечний договір №014/03/0021474 від 11.08.2008 року, не містить жодних даних про місце проживання ОСОБА_1 (а.с. 85-87).

Відповідачем не дотримано і другої обовязкової умови, необхідної для скасування заочного рішення, а саме не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Твердження представника заявника ОСОБА_1 щодо нарахування пені в порушення ст.. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» нічим не підтверджено.

Відповідач на підтвердження постійної сплати коштів за кредитним договором № 014/6767/35937/74 від 30.10.2007 року, надав суду копії квитанцій про сплату грошових коштів на рахунок ПАТ «ОСОБА_3 Аваль».

Дослідивши вказані квитанції, судом встановлено, що всі платежі, які були здійснені за цими квитанціями зараховані в рахунок погашення кредиту та відображені в розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с. 29-32), який був досліджений судом як доказ при вирішенні цивільної справи.

Не може бути підставою для скасування заочного рішення недослідження судом квитанції на суму 7125,00 грн., оскільки заборгованість за кредитним договором стягнута судом станом на 29.10.2014 року, а вказана сума сплачена ОСОБА_1 06.01.2015 року, тобто поза межами періоду, за який була стягнута заборгованість.

Аналізуючи перелічені вище обставини, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 року, у звязку з чим, вказану заяву слід залишити без задоволення відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України.

Зазначене не перешкоджає відповідачу оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 231, 232, 294 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного Акціонерного Товариства «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Розяснити, що відповідно до ч.4 ст. 231 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: