Вирок № 54925670, 12.01.2016, Романівський районний суд Житомирської області

Справа № 290/1032/15-к

УКРАЇНА

РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі

головуючого судді Кравчук В.П.,

при секретарі Лопоцюк Є.С.,

з участю прокурора Сороколат Д.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Романові

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2015 року за №12015060150000072 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючої, не одруженої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину ( 8 років), раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 190, частинами 1, 3, 4 статті 358 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 згідно наказу Публічного акціонерного товариства ОТП Банк №478/14-01К від 12.02.2014 року в період часу з 12.02.2014 року по 18.02.2015 року працювала на посаді фахівця з кредитування в секторі продажу споживчих кредитів Київського кредитно-контрольного офісу Управління мережі продажів ПАТ ОТП Банк (код ЄДРПОУ 21685166, код МФО 300528) та згідно посадової Інструкції фахівця з кредитування ОТП Банк була наділена наступними обовязками: перевіряти та готувати пакет документів для оформлення послуг, які надаються на торговій точці; проводити ідентифікацію клієнтів відповідно до встановлених Банком стандартів та норм; розраховувати для клієнтів суми кредитів та розміри щомісячних платежів; вносить кредитні заявки в ПЗ Siebel; забезпечувати документальне оформлення виданих кредитів на території відповідної торгової точки.

Таким чином, ОСОБА_1 працюючи на вищевказаній посаді не була наділена організаційно-розпорядчими та (або) адміністративно-господарськими функціями, тобто була працівником юридичної особи, яка не є службовою особою.

Так, 17.10.2014 року, у невстановлений слідством час, ОСОБА_1, перебуваючи на пункті обслуговування клієнтів ПАТ ОТП Банк в магазині ПП Турчак за адресою: вул. Небесної сотні, 84, смт. Романів Житомирської області, будучи наділеною вищевказаними повноваженнями, отримала документами від ОСОБА_3 на оформлення договору про надання кредиту, яка у подальшому відмовилась від укладення кредитного договору і написала відповідну заяву про це. Проте ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння коштами банку шахрайським шляхом, заяву ОСОБА_3 про скасування кредитного договору до банку не направила, а натомість без відома останньої скористалася наданими їй для оформлення кредитного договору документами, власноручно проставила підписи у графі підпис кредитного спеціаліста від імені старшого фахівця з кредитування сектору продажу споживчих кредитів Київського кредитно-контрольного офісу управління мережі продажів ПАТ ОТП Банк ОСОБА_4 і таким чином підробила кредитний договір №2009549856 від 17.10.2014 року на відкриття кредитної картки. У подальшому в період з 18.10.2014 року по 22.10.2014 року з терміналів ПАТ КБ Приват банк, Райффайзен банк ОСОБА_2, АТ Ощадбанк, АТ Укрексімбанк ОСОБА_1 незаконно шляхом обману заволоділа коштами ПАТ ОТП Банк на суму 5000,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи працівником юридичної особи, яка не є службовою особою, заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ст.190 ч.1 КК України.

Так, 17.12.2014 року, у невстановлений слідством час, ОСОБА_1, перебуваючи на пункті обслуговування клієнтів ПАТ ОТП Банк в магазині ПП Турчак за адресою: вул. Небесної сотні, 84, смт. Романів Житомирської області, будучи наділеною вищевказаними повноваженнями, отримала копії документів, що необхідні для оформлення договору про надання кредиту та оформила заявку на отримання кредиту від імені ОСОБА_5, але в подальшому повідомила, що заявку банком відхилено. В подальшому, ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, без відома ОСОБА_5, скористалась наданими їй для оформлення кредитного договору документами, власноручно проставила підписи у графі підпис кредитного спеціаліста від імені старшого фахівця з кредитування сектору продажу споживчих кредитів Київського кредитно-контрольного офісу управління мережі продажів ПАТ ОТП Банк ОСОБА_4 та в графі підпис позичальника від імені ОСОБА_5 і таким чином підробила кредитний договір №2009981823 від 17.12.2014 року на відкриття кредитної картки, який в подальшому використала для отримання картки за вказаним договором. У подальшому, заволодівши карткою, діючи з корисливих мотивів, в період з 18.12.2014 року по 21.12.2014 року з терміналів ПАТ КБ Приват банк, Райффайзен банк ОСОБА_2, АТ Ощадбанк ОСОБА_1 незаконно, шляхом обману заволоділа коштами ПАТ ОТП Банк на суму 3000,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи працівником юридичної особи, яка не є службовою особою, склала завідома підроблений офіційний документ, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи з метою використання його підроблювачем, тобто скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ст.358 ч.1 КК України. Крім того, використала завідомо підроблений документ, тобто скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ст.358 ч.4 КК України, а також повторно заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ст.190 ч.2 КК України.

Окрім того, 28.12.2014 року, ОСОБА_1, у невстановлений час, перебуваючи на пункті обслуговування клієнтів ПАТ ОТП Банк в магазині ПП Турчак за адресою: вул. Небесної сотні, 84, смт. Романів Житомирської області, будучи наділеною вищевказаними повноваженнями, діючи з корисливих мотивів, умисно скористалася анкетними даними ОСОБА_6 без його відома, який раніше отримував кредит в ОТП Банк для купівлі товару, де збереглися копії його документів, незаконно повторно направила до банку електронну заяву від імені ОСОБА_6 для вирішення питання про надання кредиту, за результатами розгляду якої, ОСОБА_1 знаходячись на своєму робочому місці, діючи повторно, з метою подальшого використання, оформила між дирекцією ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_6, кредитний договір №2010113100 від 28.12.2014 року на придбання товару в магазині Жжук за адресою: вул. Небесної сотні, 105/1, смт. Романів Житомирської області, в якому в графі підпис позичальника повторно власноручно шариковою ручкою виконала підпис від ОСОБА_6 й тим самим, будучи працівником юридичної особи приватного права, яка не є службовою особою, діючи повторно, склала завідомо підроблений офіційний документ.

Після цього, 28.12.2014 року ОСОБА_1, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на пункті обслуговування клієнтів ПАТ ОТП Банк в магазині ПП Турчак за адресою: вул. Небесної сотні, 84, смт. Романів Житомирської області, достовірно знаючи, що кредитний договір №2010113100 від 28.12.2014 року нею ж підроблений, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами ПАТ ОТП Банк, скопіювала вказаний договір та направила його до ПАТ ОТП Банк, з метою подальшого перерахування банком кредитних грошових коштів, тим самим діючи повторно, використала завідомо підроблений офіційний документ, в результаті чого, діючи з корисливих мотивів, ввела банк в оману про достовірність складеного кредитного договору, на основі якого 28.12.2014 року ОСОБА_1, у невстановлений час, перебуваючи в магазині Жжук за адресою: вул. Небесної сотні, 105/1, смт. Романів Житомирської області, шляхом обману переконала працівника магазину Жжук в тому, що покупець не може власноручно отримати товар та попросив здійснити дану дію за нього, в результаті чого отримала у власне користування мобільний телефон марки ImSmart c471 white та аксесуари до вказаного телефону, які було придбано за вказаним споживчим кредитом від ПАТ ОТП Банк в сумі 2256,00 грн., тобто шляхом обману заволоділа чужим майном, а саме мобільним телефоном, що був придбаний шахрайським способом, завдавши ПАТ ОТП Банк матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи працівником юридичної особи, яка не є службовою особою, повторно склала завідома підроблений офіційний документ, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи з метою використання його підроблювачем, тобто скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ст.358 ч.3 КК України. Крім того, використала завідомо підроблений документ, тобто скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ст.358 ч.4 КК України, а також повторно заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ст.190 ч.2 КК України.

За сукупністю скоєного, ОСОБА_1 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

Своїми умисними діями, які виразились в заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України.

Своїми умисними діями, які виразились в заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України.

Своїми умисними діями, які виразились в підробленні офіційного документа, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.358 КК України.

Своїми умисними діями, які виразились в складанні завідомо підробленого офіційного документа, вчиненому повторно, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України.

Своїми умисними діями, які виразилися у використанні завідомо підробленого документа, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй діяннях визнала у повному обсязі, щиро розкаялася і дала покази, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочинів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 в інкримінованих їй злочинахдоведена повністю.

Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_1:

- за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману;

- за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно;

- за ч.1 ст.358 КК України, як підроблення офіційного документа;

- за ч.3 ст.358 КК України, як складання завідомо підробленого офіційного документа, вчиненому повторно;

- за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання.

Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1, згідно ст.66 ч.1 КК України, є повне визнання нею своєї вини, щире каяття у вчинених злочинах та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1, згідно ст.67 КК України, в судовому засіданні не встановлено.

Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує, що вчинені нею злочини, відповідно до ст.12 КК України, за ч. 2 ст.190, ч.3 ст.358 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, за ч.1 ст. 190 КК України, частинами 1, 4 ст.358 КК України відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості, обвинувачена ОСОБА_1 раніше не судима, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні одну неповнолітню дитину віком до 14 років, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, вину в скоєному визнала повністю та щиро розкаялася у вчинених злочинах, а тому суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу в межах санкцій даних статей, а за ч.3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції даної статті.

Суд вважає, що остаточне покарання ОСОБА_1 повинно бути призначене за правилами ч. 1 ст. 70 КК України - за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченої ОСОБА_1, яка свою вину визнала повністю, щиро розкаялася у вчинених злочинах, раніше не судима, має на утриманні одну неповнолітню дитину, яку виховує самостійно, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 без відбування покарання, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, відповідно до положень ст.ст. 75, 76 КК України.

У даному кримінальному провадженні представником потерпілої сторони ПАТ ОТП Банк ОСОБА_7 заявлено цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_1, згідно якого просив стягнути із ОСОБА_1 13111,00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок протиправних діянь обвинуваченої. В судове засідання 12.01.2016 року представник цивільного позивача ОСОБА_7 не зявився, хоч належним чином судом був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; згідно вимог позовної заяви від 05.11.2015 року просив в разі неявки представника цивільного позивача в судове засідання вказану позовну заяву задовольнити в повному обсязі. Обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю визнала вимоги цивільного позову, не заперечувала проти його задоволення.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи повне доведення вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованих їй злочинів, а також повне визнання обвинуваченою вимог цивільного позову, суд приходить до висновку, що цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Рішення щодо процесуальних витрат суд приймає відповідно до вимог статей 118-126 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначити покарання:

- за ч.1 ст.190 КК України штраф в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ч.2 ст.190 КК України - штраф в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ч.1 ст.358 КК України - штраф в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ч.3 ст.358 КК України позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч.4 ст.358 КК України штраф в розмірі тридцяти пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обовязки.

Встановити ОСОБА_1 іспитовий строк на 2 (два) роки.

Відповідно до положень статті 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 наступні обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи;

- періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Контроль за поведінкою засудженої після набрання вироком законної сили покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем її проживання.

Цивільний позов представника потерпілої сторони ПАТ ОТП Банк ОСОБА_7 задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства ОТП Банк (юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43) 13111,00 грн. (Тринадцять тисяч сто одинадцять гривень 00 копійок) на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи №1/1152 у розмірі 1843,20 грн. (Одна тисяча вісімсот сорок три гривні 20 копійок).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Романівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.

Головуючий суддя В.П. Кравчук