Рішення № 5290621, 10.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/29510.07.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний

комбінат імені Ілліча»

До Головного комерційного управління «Укрзалізниця»

Простягнення 5119,95 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаРоманов В.В., довіреність № 09/32 від 09.01.2009р.

від відповідачане зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»(далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного комерційного управління «Укрзалізниця»(далі відповідач) про стягнення з останнього 5119,95 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач поніс втрати під час транспортування товару відповідачем.

Ухвалою суду від 05.05.2009р. порушено провадження у справі № 1/295 та призначено розгляд на 29.05.09р.

29.05.2009р. представник позивача надав документи на вимогу ухвали про порушення провадження у справі та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву.

Суд відклав розгляд справи на 10.07.2009р.

07.07.2009р. відповідач подав до відділу діловодства доповнення до відзиву.

10.07.2009р. в судовому засіданні представник позивача повідомив про те, що відповідач надіслав лист про визнання суми заборгованості, та не вірного застосування відповідачем курсу долара, оскільки збитки підраховуються на момент подачі позову до суду згідно ст. 623 ЦК України.

Представник відповідача в судове засідання не зявився.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2008р. між позивачем та ВАТ «Лебединський ГОК»було укладено договір поставки залізорудного концентрату.

ВАТ «Лебединський ГОК»відвантажив на адресу позивача залізорудний концентрат у кількості 69 тонн згідно залізничної накладної № АЕ 242996 у вагоні № 65094880, при комісійному переважуванні якого було виявлено недостачу у кількості 5,5 тонн.

Поставка була здійснена на умовах DAF.

22.07.2008р. на станції Купянськ було виявлено недостачу продукції у кількості 5,5 тонн, про що було складено комерційний акт № 576725/1038/357 від 22.07.2008р.

Вартість 1 тонни складає 120,09 доларів США, курс долара станом на 20.03.2009р. складав 7,7 грн.

Вартість недостачі складає 5085, 85 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією, проте останній на неї ніяк не відреагував.

В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 5085,85 грн. боргу.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не відшкодував шкоду завдану не належним здійсненням залізничного перевезення.

Згідно ст. 23 Погодження про міжнародні вантажні сполучення (ПМВС), яке має обовязкову юридичну силу для залізничних шляхів, вантажовідправників та отримувачів вантажів, та яке дії незалежно від державної приналежності сторін договору перевезення, залізнична дорога відповідальна за збитки, що виникли внаслідок повної або часткової втрати нестачі вантажу з моменту прийняття вантажу до перевезення до перевезення і до видачі йго на станції призначення.

Параграфом 1 статті 22 ПМВС передбачено, що залізнична дорога, яка прийняла вантаж до перевезення згідно накладної ПМВС, відповідальна за виконання договору перевезення під час усього шляху пересування вантажу до видачі його на станцію призначення.

Також суд прийняв до уваги той факт, що відповідач 01.07.2009р., вже під час судового розгляду справи надіслав позивачу листа № ЦРЖМ-13/09 від 01.07.2009р., про визнання свого боргу, але оскільки розрахунок за втрачений товар було проведено у доларах США, відповідач порахував його вартісний еквівалент у гривнях згідно курсу долара, який діяв на час проведенн перевезення, а саме станом на 22.07.2008р.

Суд розглянувши заяву відповідача та пояснення позивача, прийшов до висновку, що стягнення та підрахунок збитків було вірно проведено позивачем, так як відповідно до ст. 623 ЦК України, підрахунок збитків відбувається станом на день подачі позову до суду.

Позивач подав позов до суду 28.04.2009р., курс долара на той час становив 7,7 грн., а отже розрахунок суми позову позивача суд вважає вірним.

Відповідно до п.3 ст. 623 ЦК України збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобовязання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день предявлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 5085, 85 грн. основного боргу.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст. 623 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державної адміністрації залізничного транспорту (03680, м.Київ, вул. Тверська 5, код ЄДРПОУ 00034045) на користь Відкритого акціонерного товариства «Маріупольький металургійний комбінат імені Ілліч»(87504, м. Маріуполь, вул. Левченко 1, код ЗКПО 00191129) 5085 (пять тисяч вісімдесят пять)грн. 85 коп. основного боргу, держмито в розмірі 102 (сто дві)грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118(сто вісімнадцять) грн.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 17.07.2009р.)