Постанова № 51371377, 22.09.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2015 р. Справа № 924/568/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився.

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (вх. № 4053 Х/3-10) на рішення господарського суду Харківської області від 11 червня 2015 року по справі №924/568/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка", м. Хмельницький

до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків

про визнання припиненим договору,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.06.2015 року по справі №924/568/15 (суддя Шарко Л.В.) позовні вимоги задоволено. Визнано припиненою іпотеку за договором іпотеки №4273/3 від 10.10.2008 укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка", що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим номером №10547 (з урахуванням договору про внесення змін №1 від 29.09.2009, зареєстрованого в реєстрі за №7067 та договору про внесення змін №2 від 04.10.2010 зареєстрованого в реєстрі за №10506). Стягнуто з Публічного акіонерного товариства "УкрСиббанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2015 року по справі №924/568/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору та згідно статті 104 Господарського процесуального Кодексу України є підставою для його скасування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка" у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що відповідачем у апеляційній скарзі не спростовано обставини, які встановлено судом першої інстанції, не доведено порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права. Просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представником відповідача до суду апеляційної інстанції подано клопотання про зупинення провадження по справі №924/568/15. На думку скаржника апеляційний перегляд ухвали господарського суду Хмельницької області від 05.03.2015 року по справі №924/414/14 щодо визнання Приватного малого підприємства "Фірма Євробуд" банкрутом, унеможливлює подальший розгляд справи №924/568/15.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому повязаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у даній справі.

Виходячи зі змісту вимог вищезазначеної статті, необхідною передумовою для зупинення провадження у справі мають бути обставини, що унеможливлюють її розгляд по суті заявлених позовних вимог до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Висновок суду про наявність підстав для зупинення провадження у справі має ґрунтуватися на встановлених судом обставинах, що підтверджують не тільки пов'язаність справ, але й неможливість розгляду однієї справи до вирішення іншої.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази, керуючись законом.

Отже, при розгляді справи суд зобов'язаний встановити самостійно ті обставини у справі, які впливають на її вирішення.

При цьому, факт оскарження судового рішення щодо визнання Приватного малого підприємства "Фірма Євробуд" банкрутом свідчить про реалізацію банком відповідного права на судовий захист, однак не змінює відомості вміщені в реєстрі, оскільки згідно статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У звязку з викладеним, зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, а також вимоги апеляційної скарги, доводи та докази в їх підтвердження, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка" та Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не сповістили.

За статтею 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обовязком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Пунктом 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду апеляційної інстанції, незважаючи на те, що позивач та відповідач своїх представників у судове засідання не направили, у відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10.10.2008 року між Акціонерним комерційним банком "УкрСиббанк" (банк - відповідач у справі) та Малим підприємством "Фірма ЄВРОБУД" (позичальник) було укладено кредитний договір №11402464000.

За умовами кредитного договору банк зобовязується надати позичальнику, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 100000,00 доларів США в порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює 492710,00 грн. за курсом Національного банку України на день укладення цього договору (пункт 1.1. кредитного договору).

Контрагенти додатком № 1 узгодили графік сплати суми кредиту. Даний додаток є невідємною частиною договору.

Надалі, зобовязаними сторонами було укладено низку додаткових угод, згідно яких були внесені зміни до кредитного договору №11402464000 від 10.10.2008 року, зокрема, встановлено новий строк повернення кредиту позичальником та викладено в новій редакції додаток №1 "Графік погашення кредиту" (а.с.93-99, том 1).

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 10.10.2008 року між Акціонерним комерційним банком "УкрСиббанк" (іпотекодержатель - відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка" (іпотекодавець - позивач у справі) укладено договір іпотеки №4773/3, за умовами якого (пункт 1.1) іпотекодавець передає в іпотеку наступне нерухоме майно, нежитлову нерухомість, а саме: цілісний майновий комплекс (в т.ч. приміщення адміністративно-прохідної контори 181,9 кв.м, склад цементу 71,3 кв.м, блок складів хозтоварів 739,7 кв.м, приміщення магазину "Скло" 62,8 кв.м, приміщення столярної майстерні 585,7 кв.м, туалет на три вічки 6,6 кв.м) загальною площею 1648,00 кв.м, що знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул.Курчатова,103 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.12.2004р., що видане Управлінням житлово-комунального господарства на підставі рішення Хмельницького міськвиконкому за №748 від 09.12.2004.

На час укладення цього договору предмет іпотеки знаходиться в іпотеці в забезпечення виконання зобов'язань ПМП "Фірма Євробуд" перед АКІБ "УкрСиббанк" за кредитним договором №11184756000 від 18.07.2007 згідно договору іпотеки №4273 від 18.07.2007 року, посвідченого ОСОБА_1 державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №1-4579, за генеральним договором про надання кредитних послуг №11301327000 від 19.02.2008 року та додаткової угоди №11300444000 від 19.02.2008 року до генерального договору про надання кредитних послуг №11301327000 від 19.02.2008 року згідно договору іпотеки №4273/1 від 19.02.2008 посвідченого ОСОБА_1 державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №1729, за кредитним договором №11352709000 від 29.05.2008 року перед АКІБ "УкрСиббанк" згідно договору іпотеки №4273/2 від 29.05.2008, посвідченого ОСОБА_1 державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №5463.

Згідно пункту 6.1, договір іпотеки підлягає нотаріальному посвідченню і діє з моменту такого посвідчення до повного виконання зобовязань за договором(и), що обумовлюють основне зобовязання. При цьому, сторони домовились, що цей договір укладається з накладенням заборони відчуження предмету іпотеки.

В подальшому, контрагентами було погоджено та підписано ряд додаткових угод до договору іпотеки №4273/3 від 10.10.2008 року, зокрема, встановлено, що іпотека в повному обсязі забезпечуються зобов'язання, передбачені додатковою угодою №3 від 04.10.2010 року до кредитного договору №11402464000 від 10.10.2008 року.

05.03.2015 року ухвалою господарського суду Хмельницької області у справі №924/414/14 про банкрутство Приватного малого підприємства "Фірма Євробуд" затверджено ліквідний баланс ліквідатора, Приватне мале підприємство "Фірма Євробуд" ліквідовано, а провадження у справі припинено.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, стан юридичної особи - Приватного малого підприємства "Фірма Євробуд" значиться як «припинено», що підтверджує обставини по проведенню заходів щодо ліквідації юридичної особи в межах процедури банкрутства у справі №924/414/14.

Місцевий господарський суд беручи до уваги, що основне зобов'язання - зобов'язання Приватного малого підприємства "Фірма Євробуд" перед Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" за кредитним договором №11402464000 від 10.10.2008 року є припиненим, як то передбачено приписами статті 609 Цивільного кодексом України - зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), задовольнив заявлені позивачем вимоги щодо визнання припиненими правовідносин за договором іпотеки №4273/3 від 10.10.2008 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

З огляду на вимоги статті 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до статті 14 Цивільного Кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного Кодексу України)

Згідно статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення - остання стадія існування зобов'язання, із завершенням якої первісний юридичний зв'язок між сторонами, виражений у конкретному зобов'язанні, втрачається.

Так, за приписами статті 609 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Аналогічне положення закріплено і в частині 3 статті 205 Господарського кодексу України, якою встановлено, що господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Відповідно до частини 3 статті 104 Цивільного Кодексу України порядок припинення юридичної особи у процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Згідно статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідацією є припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Враховуючи особливості ліквідації юридичної особи внаслідок її банкрутства, зважаючи на положення частини 6 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), вимоги заявлені до боржника за зобов'язаннями останнього, у випадку не задоволення їх у процесі банкрутства цього боржника, вважаються погашеними.

Так, відповідно до частини 2 статті 32 Закону Україну "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Відтак, ліквідація юридичної особи внаслідок її банкрутства є її припинення без правонаступництва.

Відповідно до положень частини 5 статті 111 Цивільного Кодексу України, частини 7 статті 59 Господарського Кодексу України юридична особа (суб'єкт господарювання) є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Дані положення кореспондуються з абзацом 2 частини 6 статті Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно з якими дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи.

Згідно з частини 2 статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Зі змісту наявної у матеріалах справи ухвали суду від 05.03.2015 року у справі № 924/414/14 (а.с.180-185, том 1), вбачається що Приватне мале підприємство "Фірма Євробуд" ліквідовано, як юридичну особу, у зв'язку з банкрутством.

13.03.2015 року державним реєстратором проведено реєстрацію припинення юридичної особи - Приватного малого підприємства "Фірма Євробуд" у зв'язку з визнанням його банкрутом за рішенням суду, а саме - за ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05.03.2015 року у справі № 924/414/14 (а.с.14, том 1).

Враховуючи факт ліквідації Приватного малого підприємства "Фірма Євробуд" внаслідок визнання його банкрутом, а також відсутністю у нього правонаступника, зобов'язання, які виникли за кредитним договором №11402464000 від 10.10.2008 року є такими, що припинились.

Виходячи з однорідної юридичної природи застави та іпотеки, як засобів забезпечення виконання зобов'язань, а також того факту, що як застава, так й іпотека припиняються у разі припинення основного зобов'язання відповідно до частини 1 статті 575, пункту 1 частини 1 статті 593, частини 1 статті 609 Цивільного Кодексу України, частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека як вид застави припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору).

Частиною 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

За імперативним характером норми пункту 1 частини 1 статті 593 Цивільного Кодексу України, зазначення в договорі інших умов, за яких право застави/іпотеки у разі припинення основного зобов'язання залишається дійсним, слід вважати нікчемними.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що зобовязання Приватного малого підприємства "Фірма Євробуд" у межах проведеної процедури банкрутства є погашеним відповідно до норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та припиненим згідно норм цивільного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка", як майнового поручителя за договором іпотеки №4273/3 від 10.10.2008 року є припиненими.

Скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

За практикою Європейського суду з прав людини, визначено, що обсяг обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формування рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2015 року по справі №924/568/15 прийняте при належному зясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права та відсутні підстави для його скасування, в звязку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 11 червня 2015 року по справі №924/568/15 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Слободін М.М.