Рішення № 50099500, 25.08.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7859/15 Справа № 196/1748/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Бойко Ю. О. Доповідач - Макаров М.О.Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.,

суддів - Максюти Ж.І., Прозорової М.Л.,

при секретарі - Самокиші О.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ПАТ «Ідея Банк» звернулися до суду із позовом до ОСОБА_1. про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 10864 грн. 13 коп. та судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Ідея Банк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення їх позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Так, відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Ідея Банк» суд першої інстанції виходив з того, що позивачем позовні вимоги не доведені, а тому права звертатися до суду із даним позовом не можуть, оскільки в позовній заяві зазначена дата кредитного договору 28 грудня 2010 року, тоді як він укладений 23 грудня 2010 року, а також сума заборгованості, яку просить банк стягнути з відповідача, складає 3525 грн., а згідно ордеру-розпорядження №1 про видачу кредиту відповідач отримав 3224 грн. 37 коп.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, оскільки вони не відповідають обставинам справи, зроблені при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, а тому, рішення відповідно до п.п. 1,3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23 грудня 2010 року між ЗАТ «Плюс Банк» (правонаступник якого є ПАТ «Ідея Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Ю39.962.70027, згідно якого ОСОБА_1. отримала від Банку в кредит на строк до 12 місяців, тобто до 23 грудня 2011 року, в сумі 3525 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 10 % річних від залишкової суми кредиту та 2,75 % щомісячно за кредитне обслуговування від початкової суми кредиту. (а.с.7).

Також, 23 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія Уніка Життя» було укладено договір добровільного страхування життя у формі заяви №Ю39.962.70027, згідно якого відповідач застраховала життя на випадок смерті та смерті від нещасного випадку на строк 12 місяців тобто до закінчення дії кредитного договору №Ю39.962.70027 (а.с. 76). За вказним договором відповідач сплатила страховий платіж на користь ПАТ «Ідея Банк» в сумі 300 грн. 63 коп., що підтверджується меморіальним ордером №Ю39.962.70027 від 24 грудня 2010 року (а.с. 75).

В подальшому Банк, згідно ордеру-розпорядження №1 Про видачу кредиту, перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 3224 грн. 37 коп. (а.с. 8)

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а ч.2 ст.1050 ЦК України передбачено, що кредитор має право вимагати дострокового повернення всієї суми позики та сплати відсотків, у випадку, якщо позичальник прострочив повернення чергової частини позики, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 отримавши кредитні грошові кошти належним чином не виконала свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення коштів, сплати відсотків, ухилилася від погашення кредиту, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного позивачем станом на 17 грудня 2014 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 10864 грн. 13 коп., яка складається: із суми боргу в розмірі 3245 грн. 04 коп., прострочені проценти - 4625 грн. 47 коп., строкові проценти-14 грн.22 коп., пеня в сумі 2949 грн. 40 коп. та віндикаційні витрати в сумі 30 грн. (а.с. 5).

Враховуючи те, що з вини відповідача виникла вказана заборгованість за кредитним договором, колегія суддів вважає вимоги банку обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Проте, всупереч вимогам ст.ст. 212, 214 ЦПК України, суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що дата вказаного кредитного договору, як зазначено в позовній заяві, а саме «28 грудня 2010 року» є помилковою, оскільки як зазначалося вище кредитний договір укладений саме «23 грудня 2010 року», копія якого долучена до матеріалів справи, про що зазначив і апелянт в апеляційній скарзі, за яким він і просив стягнути заборгованість з відповідача, а також ця дата узгоджується з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст.57, 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі, зокрема, письмових доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

А відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Проте, в порушення вказаних вимог закону, суд першої інстанції ухилився від вчинення цих процесуальних дій в повному обсязі не з'ясував обставини справи та відповідно не роз'яснив позивачу його процесуальні права та обов'язки, згідно ст.ст. 10, 27, 31 ЦПК України, щодо уточнень позовних вимог, їх збільшення або зменшення тощо, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому це рішення суду підлягає скасуанню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» -задовольнити.

Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код 19390819) заборгованість за кредитним договором №Ю39.962.70027 від 23 жовтня 2010 року станом на 17 грудня 2014 року в розмірі 10864 грн. 13 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 3245 грн. 04 коп., заборгованості по відсоткам 4625 грн. 47 коп., заборгованість по строковим процентам в сумі 14 грн. 22 коп., пеня в сумі 2949 грн. 40 коп. та та віндикаційні витрати в сумі 30 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код 19390819) судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М.О. Макаров

Судді Ж.І. Максюта

М.Л. Прозорова