Постанова № 4887451, 17.09.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2009 № 4/318

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Моторного О.А.

суддів:

при секретарі

за участю представників сторін:

від позивача не з’явились,

від відповідача Задвернюк М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку „Київ”

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.06.2009

у справі № 4/318 (суддя

за позовом Навчально-професійного центру „Академія мистецтва краси”

до Акціонерного комерційного банку „Київ”

про повернення вкладу в сумі 200000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Навчально-професійний центр „Академія мистецтва краси” звернувся до суду з позовом до Акціонерного комерційного банку „Київ” про повернення вкладу, який розміщено на вкладному (депозитному) рахунку № 26155650044901 в АКБ „Київ” у розмірі 200 000 грн. та процентів по вкладу, які будуть нараховані на момент повернення.

Позивач, уточнивши позовні вимоги, просив зобов’язати Акціонерний комерційний банк „Київ” достроково повернути позивачу вклад, який розміщено на вкладному (депозитному) рахунку № 26155650044901 у АКБ „Київ” шляхом перерахування суми вкладу на рахунок НПЦ „Академія мистецтва краси” № 26009310005363 в ЗАТ „ПроКредит Банк”, МФО 320984, код ЄДРПОУ 21677333.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2009 позов про зобов’язання відповідача достроково повернути позивачеві вклад задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також повернуто позивачу з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 1915 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерний комерційний банк „Київ” подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Підставами для скасування рішення відповідач вважає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Так, відповідач зазначає, що суд неправильно застосував ч. 2 ст. 58 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, згідно якої банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, встановив наступне:

25.07.2008 між Акціонерним комерційним банком „Київ” та Навчально-професійним центром „Академія мистецтва краси” було укладено договір №4 банківського вкладу (депозиту) (з правом поповнення та зменшення суми вкладу (депозиту) і щомісячною виплатою процентів).

Відповідно до п.1.1. договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 26155650044901, а вкладник перераховує на цей рахунок грошові кошти у безготівковій формі, у сумі 50 000 грн. на умовах, визначених цим договором.

Згідно з умовами пункту 1.2. договору вклад розміщується на вкладному рахунку на строк з дня надходження суми, визначеної у п.1.1. цього договору по 29 липня 2009р. включно.

Пунктом 1.3. договору встановлено процентну ставку на вклад (депозит) у розмірі 14% річних.

28.07.2008 між сторонами по справі укладено додаткову угоду № 1 до депозитного договору №4 від 25.07.2008, згідно якої позивач збільшив суму вкладу до 200 000 грн.

Додатковою угодою № 2 від 06.11.2008 до депозитного договору розмір відсотків збільшено до 18 % річних.

Пунктом 2.5. договору встановлено, що у випадку дострокового повернення суми депозиту або його частки, письмово повідомити про це банк не пізніше як за три банківських днів до можливої дати повернення грошових коштів. При цьому відсотки нараховуються на суму, що повертається (вся або частка), за термін від попереднього нарахування відсотків по дату повернення в розмірі 12% річних.

Згідно п. 3.4.4. договору вкладник зобов’язаний у разі наміру дострокового розірвання цього договору або зменшення суми вкладу (депозиту), попередити банк листом не пізніше ніж за три робочі дні до дати повернення суми вкладу (депозиту).

Відповідно до п.3.2.3. банк зобов’язаний повернути вклад (депозит) у строк, вказаний у п.1.2., або у разі дострокового розірвання, на поточний рахунок вкладника, вказаний у п.6. цього договору.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про дострокове повернення суми вкладу від 23.03.2009 № 116, яку отримано відповідачем 24.03.2009 та зареєстровано за вх. № 1398.

Відповідач листом від 26.03.2009 № 1217 повідомив позивача, що 4 грудня 2008 р. Національний банк України прийняв постанову № 413, відповідно до якої, „з метою забезпечення стабільної роботи банківської системи”, банкам забороняється здійснювати дострокове повернення депозитів, тому оскільки договір № 4 укладено на строк з 25.07.2008 до 30.07.2009, банк не може видати достроково вклад.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною третьою статті 1058 ЦК України встановлено, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно з ч. 1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховуються на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами (ч. 3 ст. 1075 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Згідно з ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Як встановлено вище, умовами договору передбачено, що у випадку дострокового повернення суми депозиту або його частки вкладник зобов’язаний повідомити про це банк не пізніше як за три банківських днів до можливої дати повернення грошових коштів (п. 2.5., п. 3.4.4. договору), а банк зобов’язаний повернути депозит у разі дострокового розірвання договору (п. 3.2.3.).

Відповідач на письмову вимогу позивача не повернув йому суму вкладу, чим порушив умови виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема може бути примусове виконання обов’язку в натурі.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано зобов’язав АКБ „Київ” повернути депозитний вклад НПЦ „Академія мистецтва краси”.

Доводи АКБ „Київ”, викладені в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції неправильно застосував ч. 2 ст. 58 Закону України „Про банки і банківську діяльність” та не врахував мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 09.02.2009 до 09.08.2009, введений постановою НБУ від 06.02.2009 № 53, не приймається колегією суддів до уваги з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону України „Про банки і банківську діяльність” (в редакції від 12.12.2008) банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Постановою Правління Національного банку України від 06.02.2009 № 53 „Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку „Київ” в АКБ „Київ” призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 09.02.2009 до 09.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 09.02.2009 до 09.08.2009.

Визначення терміну мораторій наведено в ч. 1 ст. 1 Закону України „Про банки і банківську діяльність”. Так, згідно ч. 1 ст. 1 Закону України „Про банки і банківську діяльність” (в редакції від 12.12.2008) мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Тимчасова адміністрація - процедура, що застосовується Національним банком України при здійсненні банківського нагляду за обставин, передбачених цим Законом (ч. 1 ст. 1 Закону України „Про банки і банківську діяльність”).

Відповідно до ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, в редакції від 12.12.2008, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв’язку із зобов’язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Виходячи із змісту ч. 3 ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” колегія суддів дійшла висновку, що під час дії мораторію в АКБ „Київ” Навчально-професійний центр „Академія мистецтва краси” не позбавлений права звернутися до суду за захистом свого порушеного права і ця обставина не може бути підставою для відмови судом в задоволенні позову про зобов’язання банку перерахувати суму депозитного вкладу на рахунок позивача.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Акціонерного комерційного банку „Київ” не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2009 у справі № 4/318 не підлягає скасуванню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку „Київ” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2009 у справі № 4/318- без змін.

2. Матеріали справи № 4/318 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді