Ухвала суду № 48424455, 13.08.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

13.08.2015 Справа № 904/1684/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. - доповідач

суддів: Верхогляд Т.А., Величко Н.Л.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 11.03.15 №05;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 10.08.15 №461;

представники третіх осіб в судове засідання не зявились.

розглянувши у судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю Культурний центр Сучасник про розяснення постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 року у справі №904/1684/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Культурний центр Сучасник, м. Кривий Ріг

до публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ

за участю третіх осіб:

- товариство з обмеженою відповідальністю Науково виробничо-комерційна фірма Вест - Пром, смт. Ювілейне, Дніпропетровська область,

- управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання договору іпотеки недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 року у даній справі:

- апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Культурний центр Сучасник на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2015 року у справі №904/1684/15 задоволено;

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2015 року у справі №904/1684/15 скасовано, позовні вимоги задоволені;

- визнано недійсним договір іпотеки від 12 липня 2013 року №6/13-І-1, укладений між публічним акціонерним товариством ВТБ Банк (код ЄДРПОУ 14359319) та товариством з обмеженою відповідальністю Культурний центр Сучасник (код ЄДРПОУ 24610789), посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського центрального нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за номером 996.

29.07.2015 року до апеляційної інстанції звернувся позивач із заявою про розяснення постанови суду від 14.07.2015 року в частині того, що визнання недійсним іпотечного договору від 12 липня 2013 року №6/13-І-1, укладеного між публічним акціонерним товариством ВТБ Банк та товариством з обмеженою відповідальністю Культурний центр Сучасник, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського центрального нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за номером 996, є підставою для скасування речового права (заборони відчуження нерухомого майна, накладеної на підставі даного іпотечного договору).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 року заява ТОВ Культурний центр Сучасник призначена до розгляду у судовому засіданні.

13.08.2015 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви про розяснення постанови суду від 14.07.2015 року у даній справі на іншу дату, у зв'язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи та підготувати додаткові пояснення.

Апеляційний господарський суд відмовляє в задоволенні даного клопотання, оскільки всі учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви про розяснення постанови суду від 14.07.2015 року, відповідач скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та звернувся до суду з відповідним клопотанням і з матеріалами справи ознайомився перед судовим засіданням.

13.08.2015 року в судовому засіданні присутні представники сторін підтримали заяву про розяснення постанови суду від 14.07.2015 року та просили її задовольнити.

Відповідно до ч.4 ст.89 ГПК України неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Колегія суддів, розглянувши заяву ТОВ Культурний центр Сучасник про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 року у даній справі, дійшла висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст.89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів.

Згідно п.18 постанови пленуму ВГС України від 23.03.2012 року №6 „Про судове рішення" здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Роз'яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не скасоване на момент звернення по його роз'яснення. В іншому разі господарський суд відмовляє в його роз'ясненні, а якщо рішення скасовано в певній частині, - роз'яснює його в тій частині, в якій рішення залишено без змін (залишено в силі), а в решті відмовляє у роз'ясненні. Суд нижчої інстанції також не вправі роз'яснювати судові рішення суду вищої інстанції, в тому числі про зміну чи скасування рішення суду нижчої інстанції.

З вищевикладеного вбачається, що суд роз'яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб'єкта, якому надано право звернення за відповідним роз'ясненням. При цьому, необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння судового рішення з метою його виконання.

Роз'яснення рішення, ухвали - це засіб виправлення недоліків судового акта, тобто викладення рішення, ухвали у більш ясній і зрозумілій формі.

Так, в обґрунтування підстав звернення з даною заявою позивач зазначає, що йому відмовлено у прийнятті заяви про зняття заборони відчуження нерухомого майна, яка накладена під час реєстрації іпотечного договору від 12 липня 2013 року №6/13-І-1 приватним нотаріусом Криворізького міського центрального нотаріального округу ОСОБА_3, оскільки в постанові суду не зазначено, що саме нотаріус повинен вчинити певні дії.

В даному випадку заявник фактично просить не роз'яснити йому судове рішення - постанову апеляційної інстанції, а визначити спосіб захисту його прав і інтересів шляхом зміни резолютивної частини постанови суду від 14.07.2015 року у даній справі. В той час, як ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд роз'яснює, як саме слід розуміти резолютивну частину рішення, тобто тлумачить зміст написаного у рішенні. При цьому, суд, при розгляді заяви позивача в порядку ст. 89 ГПК України не може змінювати редакцію резолютивної частини постанови.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси уповноважені на вчинення нотаріальної дії, зокрема щодо накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає реєстрації.

Положеннями Закону України «Про нотаріат» чітко регламентовано процедуру накладання/зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Згідно зі ст.ст.73, 74 Закону України «Про нотаріат» та пунктів 1-5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296, у випадках, передбачених чинним законодавством, зокрема нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки).

Докази звернення до нотаріуса позивачем не надано, так само як і докази відмови у скасуванні заборони такого відчуження нерухомого майна, проте вимога позивача про зняття заборони хоч і випливає з недійсності договору іпотеки, проте повинна бути заявлена у окремому провадженні.

Таким чином, особою, яка має приймати рішення щодо зняття накладеної в силу Закону України «Про нотаріат», заборони відчуження нерухомого майна у даній справі, є саме нотаріус, який знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, у тому числі про визнання недійсним договору іпотеки.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відсутні підстав для задоволення заяви позивача про роз'яснення постанови від 14.07.2015 у даній справі, оскільки заява не містить тих обставин, які б свідчили про те, що позивачеві не зрозуміло зміст постанови.

Керуючись ст.ст. 86, 89, 99 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Культурний центр Сучасник про розяснення постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 року у справі №904/1684/15 залишити без задоволення.

Головуючий суддяЛ.М. Білецька

СуддяТ.А. Верхогляд

СуддяН.Л. Величко