Рішення № 47640870, 09.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2015Справа №910/12643/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нелі Груп"

до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

про припинення договору

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача: Гаджук П. П. (дов. б/н від 09.06.2015)

Від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 09.07.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про припинення договору поруки № SMERSP01019/2 від 28.12.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2015 порушено провадження у справі № 910/12643/15 та призначено до розгляду на 09.06.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2015 розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 23.06.2015 в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін, не надання ними витребуваних судом доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2015 розгляд справи відкладено на 09.07.2015 у відповідності до ст. 77 ГПК України, з огляду на неявку відповідача в судове засідання та невиконання ним вимог суду, які перешкоджають розгляду справи по суті.

07.07.2015 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подані письмові пояснення по справі.

В судове засідання 09.07.2015 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав суду усні пояснення по справі, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані завершенням шести місячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання протягом якого вимога позивачу про погашення основного зобов'язання, як поручителю пред'явлена не була, а строк поруки договором не встановлений.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судове засідання жодного разу не з'явився.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк», як кредитором та Приватним підприємством "Владокс", як клієнтом було укладено рамкову угоду № SMERS010109 (надалі - рамкова угода) на умовах якої та договорів укладених до неї відповідач надає клієнту кредитні продукти у межах строку, що становить 180 місяців з дати укладання угоди.

Відповідно до п. 4.7. рамкової угоди сторони погодили, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в зв'язку з цим договором, втому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні договору (включаючи спори про відшкодування завданих порушенням договору збитків та недійсність (не укладеність) договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадської організації "Всеукраїнський фінансовий союз" у відповідності до його Регламенту.

Згідно умов рамкової угоди між відповідачем та Приватним підприємством "Владокс", як позичальником 28 грудня 2011 року було укладено договір про надання траншу №SME0012747-1 (надалі - кредитний договір) відповідно до якого відповідач надав позичальнику кредит в сумі 3 311 571, 52 грн. (три мільйони сто одинадцять тисяч п'ятсот сімдесят одна гривня 52 копійки).

Відповідно до умов кредитного договору, а саме п. п. 5.5.7., позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, в тому числі у випадках:

- у разі істотного порушення позичальником кредитного договору;

- у разі наявності у позичальника протягом більш як 5 (п'яти) календарних днів підряд простроченої заборгованості чи несплачених неустойки (пені, штрафів) за невиконання або неналежне виконання ним своїх зобов'язань.

Відповідно до підпункту 5.1.1. п.5.1. кредитного договору відповідач набуває право вимагати у позичальника дострокового повернення кредиту та інших платежів передбачених договором у разі виникнення у позичальника простроченої заборгованості за кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між відповідачем, як кредитором та позивачем, як поручителем було укладено договір поруки № SMERSP01019/2 від 28.12.2011 (надалі - договір поруки), відповідно до якого позивач виступає поручителем перед відповідачем по зобов'язаннях позичальника, які виникають з умов рамкової угоди та кредитного договору в повному обсязі цих зобов'язань, незалежно від отримання або неотримання вимоги кредитора про погашення кредитного договору.

Пунктом 1.2. договору поруки сторони визначили, що вимога кредитора про погашення кредиту здійснюється у письмовій формі та направляється поручителю у порядку встановленому п. 4.2. договору.

В п. 1.7. договору поруки сторони погодили, що укладанням договору поручитель надає свою згоду на будь-які майбутні зміни обсягу відповідальності позичальника за кредитним договором, в тому числі такі, внаслідок яких відбудеться збільшення обсягу відповідальності поручителя за договором, зокрема, але не виключно, будь-які зміни кредитного договору, внаслідок яких змінюються (збільшуються або зменшуються) сума кредит, що надається позичальнику, строк користування кредитом, та/або розмір процентів за користування кредитом, та/або комісійних винагород, та/або неустойки, та/або будь - яких інших платежів, які позичальник згідно з кредитним договором повинен сплачувати кредитору за виконання яких поручитель поручається згідно з договором, і погоджується з тим, що такі зміни не є підставою для припинення встановленої договором поруки, і встановлена договором порука залишається чинною протягом строку встановленого в п. 3.1. договору, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, з урахуванням будь - яких майбутніх змін обсягу відповідальності позичальника за кредитним договором. Згода поручителя є безумовною, безвідкличною і не обмежена строком дії.

Строк дії договору поруки встановлений статтею 3 договору поруки, відповідно до якої договір складений українською мовою у двох примірниках, які є оригіналами, по одному для кожної із сторін. Він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором. Порука за договором припиняється, якщо протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор не пред'явить до поручителя вимоги або позову, а також в інших випадках передбачених чинним законодавством України.

Згідно п. 4.2. договору поруки усі повідомлення, включаючи повідомлення в ході розгляду спорів між сторонами договору (у тому числі претензій, вимоги про погашення кредиту, судові повістки, тощо) вважатимуться отриманими адресатом, якщо такі повідомлення були відправлені на адресу, вказану у договорі, або іншу адресу, про яку відправник був попередньо повідомлений у письмовій формі і якщо з моменту відправлення минуло 5 календарних днів. Сторони зобов'язані вживати необхідних та достатніх заходів для забезпечення своєчасного отримання повідомлень одна одної та не вчиняти дій, які можуть привести до затягування, утруднення чи неможливості отримання повідомлень.

В пункті 4.4. договору поруки зазначено, що сторони погодилися внести до договору застереження, яке є третейською угодою в розумінні ст. 12 Закону України "Про третейські суди" про те, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в зв'язку з договором та розгляд і вирішення всіх не вирішених сторонами шляхом переговорів спорів, які виникають або можуть виникнути між сторонами з питань виконання, зміни, розірвання ними договору відбувається у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадської організації "Всеукраїнський фінансовий союз" у відповідності до його Регламенту.

Оскільки у 2013 році позичальник допустив порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач 07 жовтня 2013 року пред'явив позичальнику вимогу за вих. №8038-34 про дострокове повернення всієї суми кредиту строком не пізніше 35 календарних днів з моменту її відправлення.

02.06.2014 відповідач надіслав позивачу вимогу про виконання грошових зобов'язань за договором поруки за вих. №47725/150-37 з вимогою негайно (але в будь-якому разі не пізніше 5-ти банківських з дати отримання цієї вимоги банку) погасити заборгованість у повному обсязі.

В квітні 2015 року відповідач звернувся з позовною заявою до Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський Фінансовий союз" про солідарне стягнення заборгованості по кредитному договору з позивача, як одного з поручителів.

Предметом позову є правова вимога позивача про визнання припиненим договору поруки № SMERSP01019/2 від 28.12.2011, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нелі Груп" та Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимогу до поручителя.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір поруки № SMERSP01019/2 від 28.12.2011 є договором поруки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 49 ЦК України.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ЦК України), при цьому сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно приписів ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 559 ЦК України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Згідно ст. 3 договору поруки договір діє до повного виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, а отже у договорі поруки, що укладений між сторонами, не встановлено строку, після якого порука припиняється.

Оскільки у 2013 році позичальник допустив порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідно до ст. 1050 ЦК України та п. п. 5.5.7. кредитного договору у кредитора виникло право вимагати дострокового погашення кредиту, а у позичальника відповідно виник обов'язок повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування ним протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня відправлення кредитором (відповідачем) відповідної письмової вимоги.

Таким правом відповідач скористався 07 жовтня 2013 року, пред'явивши позичальнику вимогу за вих. №8038-34 про дострокове повернення всієї суми кредиту строком не пізніше 35 календарних днів з моменту її відправлення.

Відповідно строк виконання зобов'язання за кредитним договором настав 11.11.2013, і починаючи з 12.11.2013 (на 36-й календарний день з моменту відправлення вимоги), враховуючи що позичальником кредит погашений не був у відповідача виникло право вимагати у поручителя погашення кредиту за кредитним договором.

Як встановлено судом вимога до поручителя про погашення заборгованості за кредитним договором була пред'явлена відповідачем позивачу 02.06.2014, тобто вже після спливу 6 - ти місячного терміну від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Доказів направлення відповідачем вимоги кредитора до спливу 6 - ти місячного строку визначеного ч. 4 ст. 559 ЦК України матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи, що строк поруки в договорі поруки сторонами встановлений не був, а у строк встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України відповідачем не була пред'явлена позивачу, як поручителю вимога про погашення заборгованості за кредитним договором, порука за договором поруки № SMERSP01019/2 від 28.12.2011 згідно положень ч. 4 ст. 559 ЦК України є припиненою.

На підставі вище викладеного суд визнає заявлені позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нелі Груп" задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати договір поруки № SMERSP01019/2 від 28.12.2011, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нелі Груп" (79008, м. Львів, вул. І. Федорова, буд. 20, кв. 2; ідентифікаційний код 36078511) та Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; ідентифікаційний код 23494714) припиненим.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; ідентифікаційний код 23494714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нелі Груп" (79008, м. Львів, вул. І. Федорова, буд. 20, кв. 2; ідентифікаційний код 36078511) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Повне рішення складено - 16.07.2015.

Суддя Л. Д. Головатюк