Постанова № 45367646, 17.06.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2015 р.Справа № 916/849/15-гКолегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Журавльова О.О.

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 17.06.2015р.:

від позивача: Цубенко Є.Л., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНИ"

на рішення господарського суду Одеської області

від 06 травня 2015 року

по справі № 916/849/15-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФРАСТРУКТУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ТА ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНИ"

про стягнення 70960,07 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 17.06.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.05.2015р. по справі №916/849/15-г (суддя Д'яченко Т.Г.) задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФРАСТРУКТУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ТА ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНИ" про стягнення 70960,07 грн., з відповідача на користь позивача стягнуто: суму основної заборгованості за договором у розмірі 54023,70 грн., пеню у розмірі 6860,30 грн., 3% річних у сумі 1014,53 грн., інфляційних втрат у розмірі 9061,54 грн. та 1827,00 грн. судового збору з посиланням на те, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору № 9/14 на інформаційно-технологічне забезпечення від 09.01.2014р., отже, оскільки позовні вимоги про стягнення основної заборгованості в розмірі 54023,70 грн. не спростовані відповідачем, місцевий господарський суд вважає їх законними та такими, що підлягають задоволенню, при цьому, вірними та обґрунтованими є розрахунки штрафних санкцій у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНИ", в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 06.05.2015р. по справі №916/849/15-г та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи це тим, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі та не було надано правової оцінки того, що на розгляді господарського суду м. Києва знаходиться справа між тими самими сторонами про визнання недійсним правочину, який є підставою стягнення по даній справі.

16.06.2015р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФРАСТРУКТУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ТА ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА" до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач не погоджується з її доводами, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

16.06.2015р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНИ" до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили судового рішення господарського суду м. Києва у справі №910/9616/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФРАСТРУКТУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ТА ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА" про визнання недійсним договору на виконання робіт від 09.01.2104р. №9/14.

Колегія суддів відмовляє в задоволення вказано клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами.

Аналогічні правові висновки викладені в п.3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Дослідивши клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі, апеляційний господарський суд зазначає, що ним не доведено неможливості розгляду даної справи до вирішення господарським судом м. Києва справи №№910/9616/15.

При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину.

Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони.

Вказані висновки підтверджуються Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Таким чином, відповідно до зазначених положень законодавства, господарський суд наділений повноваженнями щодо визнання договору недійсним, що не призводить до неможливості розгляду цієї справи та необхідності зупинення провадження у даній справі.

Представник відповідача в судове засідання 17.06.2015р. не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.05.2015р.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНИ", заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФРАСТРУКТУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ТА ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА" (Підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА" (Замовник, відповідач) укладено договір № 9/14 на інформаційно-технологічне забезпечення (далі - договір), згідно з яким Виконавець зобов'язався виконати роботи та надати послуги з інформаційно-технологічного забезпечення бізнес процесів Замовника, за наступними напрямками: оргтехніка, локальні інформаційні системи, інформаційне забезпечення, інформаційна безпека, в тому числі по забезпеченню функціонування обладнання та систем, що використовуються в бізнес-процесах Замовника. В свою чергу, Замовник зобов'язався прийняти та оплатити зазначені в договорі роботи та послуги на умовах, визначених у договорі та додатках до нього. Обслуговування здійснювалося на території підприємства Замовника, за адресою: м. Одеса, Шкодова гора, 1/1 (п.1.1 договору).

За положеннями п. 1.2 договору склад обслуговування визначався сторонами у Реєстрі робіт (послуг), виконаних Виконавцем Замовнику під час надання інформаційно-технологічного забезпечення.

Відповідно до п.п. 2.4, 2.5 договору сторонами було погоджено, що оплата здійснюється у національній валюті України, безготівковим перерахуванням Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, напротязі 10 (десяти) банківських днів від дати підписання сторонами акту виконаних робіт за оплачений звітний місяць на підставі оригіналу рахунку.

Пунктом 3.3.3 договору сторонами було погоджено, що Виконавець буде надавати Замовнику результати обслуговування за кожний звітний місяць, згідно встановлених договором процедур та виконавчу документацію не пізніше 10 (десяти) робочих днів від дати підписання сторонами актів виконаних робіт.

Згідно з п. 5.2 договору, результати обслуговування передаються від Підрядника Замовнику до 25 числа кожного звітного місяця по актам виконаних робіт (наданих послуг), які Підрядник оформлює у двох ідентичних екземплярах, підписує зі своєї сторони та направляє замовнику.

Відповідно до п. 7.9 договору за прострочення оплати обслуговування, Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який нараховується пеня, від вартості простроченого до сплати обслуговування, за кожен день прострочення та за весь період прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 9/14 на інформаційно-технологічне забезпечення від 09.01.2014р., СЕРВІСІЗ ТА ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА" було надано послуги, а Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА" прийнято такі послуги без зауважень щодо їх якості на загальну суму 54023,70 грн., що підтверджується копіями актів виконаних робіт (наданих послуг) від 25.02.2014р. №123 на суму 7994,40 грн., 25.06.2014р. №509 на суму 1083,24 грн., 25.06.2014р. №510 на суму 11991,46 грн., 25.06.2014р. №511 на суму 6805,20 грн., 25.07.2014р. №598 на суму 1083,24 грн., 25.07.2014р. №599 на суму 11991,46 грн., 26.08.2014р. №687 на суму 1083,24 грн., 26.08.2014р. №688 на суму 11991,46 грн.

Як стверджує позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА" вартість прийнятих послуг не сплачено, у зв'язку з чим за відповідачем рахується непогашена заборгованість у розмірі 54023,70 грн.

Вищезазначені обставини стали підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФРАСТРУКТУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ТА ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА" до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА" суми основної заборгованості за договором № 9/14 від 09.01.2014р. у розмірі 54023,70 грн., суми пені у розмірі 6860,30 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 1014,53 грн., інфляційних втрат у розмірі 9061,54 грн.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами укладено договір № 9/14 від 09.01.2014р., на виконання якого позивачем виконано роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів виконаних робіт (наданих послуг)

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено надання позивачем відповідачу послуг щодо виконання робіт за договором № 9/14 від 09.01.2014р. та враховуючи відсутність доказів, в розумінні ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором в частині повної та своєчасної оплати, апеляційний господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 54023,70 грн.

Крім основної заборгованості, позивачем заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 6860,30 грн.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.9 договору за прострочення оплати обслуговування, Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який нараховується пеня, від вартості простроченого до сплати обслуговування, за кожен день прострочення та за весь період прострочення.

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його законним та обґрунтованим, отже, вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення 3% річних у розмірі 1014,53 грн. та інфляційних втрат у сумі 9061,54 грн., апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних, колегія суддів вважає їх правильним, відтак, вказані позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 06.05.2015р. по справі №916/849/15-г слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА" - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 06.05.2015р. по справі №916/849/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 22.06.2015р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Журавльов О.О.