Ухвала суду № 44353053, 20.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/4620/14-ц Головуючий у І інстанції Проць Т.В.Провадження № 22-ц/780/3112/15 Доповідач у 2 інстанції Мережко М. В.Категорія 26 20.05.2015

УХВАЛА

Іменем України

20 травня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого - Мережко М.В.

Суддів - Суханової Є.М., Сержанюка А.С.

При секретарі - Франюк Т.В.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства « Акцент-Банк» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 березня 2015 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства « Акцент-Банк» про захист прав споживачів , повернення депозитного вкладу .

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

В с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року позивач звернувся із зазначеним позовом.

Свої вимоги обгрунтовував тим, що він 27 вересня 2013 року уклав з відповідачем договір банківського вкладу №SАМАВ01000001439504 «Стандарт на 6 мес.» . Сума вкладу становить 22 000 грн на строк 6 місяців по 27 березня 2014 року включно зі сплатою 18,5 % річних.

Позивач зазначав , що фактично з 27 березня 2014 року не отримує кошти за депозитним вкладом. Банк перестав виконувати умови договору ще до закінчення шестимісячного строку його дії. Територія, на якій було укладено договір з банком окупована, на його звернення банк надає формальні відповіді , кошти не повертає.

Позивач 27 серпня .2014 року звернувся до відповідача з заявою про повернення вкладу та відсотків, однак у поверненні вкладу та відсотків йому відмовлено.

Посилаючись на порушення відповідачем умов вказаного договору, просив стягнути з відповідача на його користь суму вкладу у розмірі 22 000 грн. та відсотки за користування банківським вкладом в розмірі 2 373 грн .

В подальшому позивач позовні вимоги збільшив та просив стягнути з відповідача на його користь -

суму вкладу у розмірі 22 000 грн.,

відсотки за користування банківським вкладом у розмірі 4 307 , 88 грн.,

3 % річних у розмірі 643 , 72 грн,

інфляційні витрати у розмірі 7 586, 96 грн ., а всього стягнути 34 538 , 56 грн. Збільшення позовних вимог обґрунтовував тим, що на час розгляду справи належні йому суми не повернуті.

Представник відповідача заперечуючи проти позову , зазначив, що спірний договір укладений на території АР Крим, територія якої відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», визначена як тимчасово окупована територія України, на якій відокремлені підрозділи ПАТ «Акцент-Банк» на підставі Постанови НБУ припинили свою діяльність. Законом Російської Федерації «Про захист інтересів фізичних осіб, що мають вклади в банках та відокремлених структурних підрозділах банків, зареєстрованих та (чи) діючих на території Республіки Крим та на території міста федерального значення Севастополя» засновано Агенство страхування вкладів «Фонд захисту вкладників».

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30 березня 2015 р. позов задоволено .

В апеляційній скарзі, відповідач ПАТ « Акцент-Банк» не погоджуючись з рішенням суду з підстав порушення норм матеріального і процесуального права ,просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову . В апеляційній скарзі посилається на те , що судом неповно з»ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи , що суд не взяв до уваги пояснення та доводи апелянта , викладені в запереченні .

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та

обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Як встановлено судом першої інстанції , 27 вересня 2013 року у м. Керч між позивачем та ПАТ «Акцент-Банк» був укладений договір №SАМАВ01000001439504 «Стандарт на 6 мес.». ( а.с. 4-8)

Відповідно до умов договору ОСОБА_2 передає, а банк приймає грошові кошти в сумі 22 000 грн на строк 6 місяців по 27 березня 2014 року включно. Для внесення суми вкладу банк відкриває клієнту особовий рахунок НОМЕР_1. Процентна ставка складає 18.5% річних з періодом нарахування процентів - 1 місяць ( п. 1).

Відповідно до п. 2 вказаного договору відсотки виплачуються на рахунок/карту для зарахування процентів по вкладу по закінченню місяця, з моменту укладення договору, в перший робочий день, наступний за датою оформлення договору після 15.00.

Відповідно до п. 5 договору сторони мають право достроково розірвати діючий договір, повідомивши про це одне одне-одного за два банківські дні до дати розірвання договору. Якщо по закінченню строку вкладу вкладником не заявлено Банку про бажання забрати свої кошти, вклад автоматично продовжується ще на один строк. Строк вкладу продовжується неодноразово без явки вкладника в банк.

На виконання умов вказаного договору ОСОБА_2 27 вересня 2013 року вніс 22 000 грн на особовий рахунок НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією від 27 вересня 2013 року ( а.с. 5).

Як видно з матеріалів справи позивач у серпні 2014 року неодноразово звертався до відповідача з письмовими заявами про повернення грошових коштів , які ПАТ «Акцент-Банк» отримувало в день звернення. ( а.с. 83,87)

Вказані заяви позивача відповідачем ПАТ «Акцент-Банк» на даний час не виконані. Грошові кошти ОСОБА_2 не повернуто, тобто відповідачем не були виконані свої зобов»язання за договором банківського вкладу на вимогу вкладника ні 27 березня 2014 року (в день закінчення договору) , ні 27 вересня 2014 року , ні на даний час , у зв'язку з чим підлягає стягненню сума вкладу 22 000 грн , відсотки за його користування - 4 307,88 грн, , 3 % річних - 643,72 грн, та інфляційні втрати - 7 586,96 грн .

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на ту обставину , що позивачем не надано доказів існування правовідносин за спірним договором банківського вкладу та не підтверджено знаходження спірних грошових сум на депозитному рахунку є безпідставними . Відповідач ПАТ «Акцент-Банк» будь-яких доказів на спростування наявної в матеріалах справи квитанції про внесення ОСОБА_2 у відділення відповідача у м. Керчі 27 вересня 2013 року 22 000 грн. на рахунок визначений умовами договору банківського вкладу, яка має всі визначені Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року за № 174 реквізити, не наддав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції .

Крім того , доказів припинення діяльності банку на території України відповідач не надав , і як видно із довіреності виданої представнику відповідача , юридична адреса банку значиться ; м. Дніпропетровськ, вул.. Батумська ,11 , код юридичної особи 14360080, а відтак посилання на те, що відповідач не повинен повертати вклад, оскільки кошти вносились у відділенні банку на території АР Крим, яка на даний період часу окупована, на увагу не заслуговують. ( а.с. 174) .

Крім того, згідно з частиною 1 ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов»язаннями ( ч. 1 ст. 96 ЦК України).

Статтею 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про стягнення боргу за банківським вкладом ( депозитом) , та відповідних коштів за прострочення платежу, дійшов вірного висновку , що відповідно до вимог ст.ст 526 , 611, 625 ЦК України, ст. 85 Закону України « Про банківську діяльність», що заборгованість виникла з вини відповідача і має бути відшкодована .

Постановляючи рішення, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, та дійшов правильного висновку про задоволення позову. Вірним є висновок суду і про розподіл судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в порядку ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, , колегія суддів вважає ,що рішення суду є законним та обгрунтованим , підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 , 313- 315, 317,319 ЦПК України ,колегія суддів ,

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства « Акцент-Банк» -ё відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 березня 2015 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді