Ухвала суду № 44353058, 26.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/266/15-ц Головуючий у І інстанції Зуй Т. С. Провадження № 22-ц/780/2695/15 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко О. І.Категорія 9 26.05.2015

УХВАЛА

Іменем України

26 травня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Сліпченка О.І.,

суддів: Іванової І.В., Олійника В.І.,

при секретарі: Микитенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області про встановлення факту подружніх стосунків, визнання права власності, визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності, визнання договору дарування частково недійсним,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У січні 2015 року позивачі звернулися з вищенаведеним позовом до ОСОБА_2

29.01.2015 року ОСОБА_3 звернувся з заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно. В обґрунтування своєї заяви зазначає, що протягом розгляду судом вказаного позову, існує загроза, що відповідач ОСОБА_2 має намір відчужити спірне майно. В зв'язку з чим просив накласти арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2015 року клопотання ОСОБА_3 задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.

У апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати та постановити нову про відмову у забезпечені позову, посилаючись на її незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що позивачем жодним чином не доведено суду підстав для забезпечення позову, а суд не мотивував свою ухвалу на якій підставі було задоволено заяву позивача.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру, яка належать відповідачу ОСОБА_2, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити або ускладнити виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1,3ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно з ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що спірним майном сторін є квартира АДРЕСА_1, а за правовстановлюючими документами ОСОБА_2 є власником цієї квартири, відчуження нерухомого майна може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому на думку суду першої інстанції, вжиття заходів забезпечення позову є необхідним та таким, що підлягає задоволенню.

З огляду на викладене суд першої інстанції, правомірно дійшов висновку, що вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

На думку колегії, враховуючи наведені вимоги закону та клопотання позивача про забезпечення позову, суд відповідно до вимог ст. 152 ЦК України обґрунтовано вжив заходів для його забезпечення.

Колегія вважає, що доводи позивача в клопотанні про забезпечення позову шляхом накладення арешту є обґрунтованими, оскільки вчинення будь-який дій щодо спірного майна може унеможливити чи ускладнити виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ухвалу суду постановлено з додержанням норм процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до ч.1 ст.324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає , оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі .

Головуючий:

Судді: