Ухвала суду № 44338829, 21.05.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4272/15 Справа № 188/459/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Бурда П. О. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Судді-головуючого: Григорченка Е.І.

Суддів колегії: Кочкової Н.О., Каратаєвої Л.О.

при секретарі Яловій Ю.О.

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ «Акцент-Банк» звернулося з апеляційною скаргою на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2014 року, ставить питання про зміну, просить рішення суду, в частині зменшення вимог про стягнення заборгованості з пені, відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості з комісії та задовольнити позов в цій частині у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2014 року позов задоволено частково(а.с.39-41).

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №ANEECC9FR92852 від 23.06.2011 року в розмірі 18792.04 грн., яка складається із наступного: 9396.02 грн. - заборгованість за кредитом; 11.13 - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6033.32 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, штраф (фіксована частина) - 500.00 грн, штраф (процентна складова) - 2851.57 грн. Стягнуто судовий збір у розмірі 187.92 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно заяви позичальника ОСОБА_5 № ANEECC9FR92852 від 23.06.2011 року, надала згоду на отримання кредиту на Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які разом складають кредитний договір (а.с. 6-13), за яким відповідач отримала кредит у розмірі 16000,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно з розрахунком заборгованості станом 06.02.2014 року за відповідачкою утворилась заборгованість в розмірі 60383,04 гривень, яка складається з наступного боргу: по кредиту - 9396,02 грн.; по сплаті процентів за користування кредитом - 11,13 грн., по комісії за користування кредитом - 5276,37 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 42347,95 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 2851,57 грн. (а.с. 4-5).

Враховуючи встановлені обставини, вимоги законодавства, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у позові в частині стягнення комісії, оскільки позовні вимоги в цій частині необґрунтовані.

Також суд прийшов до висновку про зменшення розміру пені, враховуючи розмір пені, який є не співмірним із розміром основного боргу та матеріальний стан відповідача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями учасників процесу.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст. ст. 3, 10, 551 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, прийшов до правильного висновку про необгрутованість позовних вимог в частині стягнення комісії та не співмірності розміру пені із розміром основного боргу, тому обґрунтовано відмовив у стягненні комісії, і зменшив розмір пені.

Приведені в апеляційній скарзі доводи, що суд не звернув уваги на те, що відповідно довідки про стандартні умови кредитуванню А-Банку, комісія за розрахункове обслуговування нараховується щомісячно на загальну суму кредиту у розмірі 2%, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки кредитний договір № ANEECC9FR92852 від 23.06.2011 року передбачає, що комісія за проведення розрахунків по списанню або зарахуванню коштів, внесених готівковим/безготівковим шляхом на рахунки, зазначені цим договором, становить 0% /а.с. 6/.

Як вбачається з позовної заяви, позивач не мотивував нарахування щомісячно 2% комісії. Сам кредитний договір не передбачає стягнення комісії у відсотках.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, що суд безпідставно зменшив розмір пені, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

З матеріалів справи вбачається, що розмір пені значно перевищує розмір збитків, тому суд першої інстанції, враховуючи зазначені обставини та матеріальний стан позичальника, обґрунтовано зменшив розмір пені /а.с. 4-5/.

Інші доводи, приведені в апеляційних скаргах, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вони зводяться до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки і висновків суду не спростовують.

Суд першої інстанції розглянув справу у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України про змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду в оскаржуваній частині - залишити без змін. В іншій частині рішення суду не оскаржено, тому апеляційним судом не переглядається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» відхилити.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: