Постанова № 43993380, 27.04.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2015 року 810/1602/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській областіпровизнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій при винесенні податкового повідомлення-рішення від 26.03.2015 №0015121707 та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.03.2015 №0015121707.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача не було правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, оскільки в ПАТ "Комерційний банк "Даніель" розпочато процедуру ліквідації банку та запроваджено тимчасову адміністрацію, під час якої згідно ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не здійснюється, зокрема, нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що позивачу було правомірно нараховано штрафні санкції, оскільки позивачем несвоєчасно подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

До початку розгляду справи по суті представники сторін подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Постановою правління Національного Банку України від 16.01.2014 №14 ПАТ "КБ "Даніель" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.01.2014 прийнято рішення №1 про здійснення тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Фонду у ПАТ "КБ "Даніель".

Згідно постанови Правління Національного банку України від 15.04.2014 №217 відкликано банківську ліцензію та постановлено ліквідувати ПАТ "КБ "Даніель". На підставі даної постанови виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 16.04.2014 №29 про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Даніель" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію.

Повідомлення про відкликання ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Даніель" із призначенням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - ОСОБА_1, офіційно оприлюднене 19.04.2014 в газеті "Голос України" №78 (5828).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.03.2015 №57 продовжено строк ліквідації ПАТ "КБ "Даніель" на один рік до 14.04.2016.

З матеріалів справи вбачається, що в березні 2015 року посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ "КБ "Даніель" з питань своєчасності подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік, за результатами якої складено Акт від 26.03.2015 №13/1013/17-04/26475516.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.п.266.7.5 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України ПАТ "КБ "Даніель" подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік, 03.03.2015, в той час термін подання такої декларації становить з 01.01.2015 по 24.02.2015.

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.03.2015 №0015121707, згідно з яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 170,00 грн.

Проте, не погоджуючись із прийнятим рішенням та діями відповідача щодо прийняття такого рішення, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Спеціальним Законом для правовідносин, які виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI

Так, відповідно до ч. 8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Як встановлено судом, постановою правління Національного Банку України від 16.01.2014 №14 ПАТ "КБ "Даніель" віднесено до категорії неплатоспроможних, у звязку з чим Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.01.2014 прийнято рішення №1 про здійснення тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Фонду у ПАТ "КБ "Даніель". Згідно постанови Правління Національного банку України від 15.04.2014 №217 відкликано банківську ліцензію та постановлено ліквідувати ПАТ "КБ "Даніель".

Повідомлення про відкликання ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Даніель" із призначенням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - ОСОБА_1, офіційно оприлюднене 19.04.2014 в газеті "Голос України" №78 (5828).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.03.2015 №57 продовжено строк ліквідації ПАТ "КБ "Даніель" на один рік до 14.04.2016.

Згідно з ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду з ліквідації, зокрема: строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав (п.п.3); припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку (п.п. 4); втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається (п.п. 7).

Частиною 3 вказаної статті Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем 26.03.2015, тобто в період здійснення ліквідації ПАТ "КБ "Даніель" та тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Даніель".

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на час винесення оскаржуваного рішення податковий орган не мав правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки щодо позивача вже була розпочата процедура ліквідації та тимчасової адміністрації, у звязку з чим оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача при винесенні податкового повідомлення-рішення від 26.03.2015 №0015121707, суд виходить з того, що правові наслідки для позивача створює саме податкове повідомлення-рішення як рішення суб'єкта владних повноважень. Окремих дій, крім винесення податкового повідомлення-рішення, які б порушували права позивача, судом не встановлено, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Субєкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як субєкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 86, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 26.03.2015 №0015121707.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.